Густав Адольф Мекленбург-Гюстровський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Густав Адольф Мекленбург-Гюстровський
нім. Gustav Adolf zu Mecklenburg
Прізвисько Der Gefällige[1]
Народився 26 лютого 1633(1633-02-26)[2]
Гюстров, Мекленбург-Передня Померанія, НДР[2]
Помер 26 жовтня 1695(1695-10-26)[2] (62 роки) або 6 жовтня 1695(1695-10-06)[3] (62 роки)
Гюстров, Мекленбург-Передня Померанія, НДР[2]
Поховання Гюстровський собор
Країна Німеччина
Діяльність поет
Знання мов німецька
Членство Fruitbearing Societyd[1]
Титул князь-єпископ
Конфесія лютеранство
Рід Мекленбурги
Батько John Albert II, Duke of Mecklenburgd
Мати Елеонора Марія Ангальт-Бернбурзька
Брати, сестри Christine Margarete von Mecklenburg-Schwerind і Софія Єлизавета Мекленбург-Гюстровська
У шлюбі з Магдалена Сибілла Гольштейн-Готторпська
Діти Marie of Mecklenburg-Güstrowd, Луїза Мекленбург-Ґюстровська, Auguste of Mecklenburg-Güstrowd, Charles of Mecklenburg-Güstrowd, Elisabeth of Mecklenburg-Güstrowd, Hedwig of Mecklenburg-Güstrowd, Q28057662? і Christine of Mecklenburg-Güstrowd

Густав Адольф Мекленбурзький (нім. Gustav Adolf zu Mecklenburg; 26 лютого 1633, Гюстров — 6 жовтня 1695, Гюстров) — герцог Мекленбурга, який правив у Мекленбург-Гюстрові. Син Йоганна Альбрехта II та його третьої дружини Елеонори Марії Ангальт-Бернбурзької.

Біографія[ред. | ред. код]

Після смерті батька Йоганна Альбрехта II опіку над Густавом Адольфом прийняв його дядько Адольф Фрідріх I, який і став регентом герцогства. Після цього між матір'ю Густава Адольфа та її дівером розгорівся запеклий владний конфлікт.

У 1636—1648 роках Густав Адольф був адміністратором Ратцебурзького єпископства.

2 травня 1654 року Густав Адольф був проголошений імператором повнолітнім і керував Мекленбург-Гюстровом до своєї смерті в 1685 році. Нею закінчилася гюстровська лінія мекленбурзької династії.

Після закінчення Тридцятирічної війни Густав Адольф провів у 1661 році перепис населення. В 1662 році він видав розпорядження про знищення вовків, що розплодилися у воєнні роки. 1671 року він видав положення про шкільну реформу. У 1676 році Густав Адольф видав розпорядження про пожежну охорону. Кожному жителю наказувалося акуратно поводитися зі світлом та відкритим вогнем. Пивоваріння у домашніх умовах було заборонено. У 1682 році Густав Адольф розпочав боротьбу із забобонами, що поширилися в роки Тридцятирічної війни. Він наказав зібрати всі чаклунські книги, щоб їх потім спалити. На зміну знахарству прийшли безкоштовні медикаменти для людей та свійських тварин. Для організованої боротьби з відьмами були засновані спеціальні суди для ведення процесів проти відьом, щоб унеможливити отримання свідчень під тортурами у звичайних судах.

1684 року Густав Адольф запровадив обов'язкову шкільну освіту з шести років.

Нащадки[ред. | ред. код]

28 грудня 1654 року Густа Адольф одружився з Магдаленою Сибілою Шлезвіг-Гольштейн-Готторпською (1631—1719), донькою Фрідріха III Шлезвіг-Гольштейн-Готторпського. У них народилося 11 дітей, але серед них не виявилося спадкоємця по чоловічій лінії. Це призвело до конфлікту з приводу спадщини, який був урегульований Гамбурзьким компромісом 1701 року, який наново оформив внутрішні відносини в Мекленбурзі.

  • Йоганн (1655—1660)
  • Елеонора (1657—1672)
  • Марія (1659—1701), одружена з Адольфом Фрідріхом II Мекленбурзьким, герцогом Мекленбург-Стреліця
  • Магдалена (1660—1702)
  • Софія (1662—1738), одружена з Крістіаном Ульріхом I Вюртемберг-Ельс-Бернштадтським
  • Христина (1663—1749), одружена з Людвігом Крістіаном Штольберзьким
  • Карл (1664—1688), одружений з Марією Амалією Бранденбург-Шведтською, донькою Фрідріха Вільгельма Бранденбурзького
  • Гедвіга Елеонора (1666—1735), одружена з Августом Саксен-Мерзебург-Цербігським
  • Луїза (1667—1721), одружена з королем Данії Фредеріком IV
  • Єлизавета (1668—1738), одружена з Генріхом Саксен-Мерзебург-Шпрембергським
  • Августа (1674—1756)

Примітки[ред. | ред. код]