Гутлянський Володимир Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гутлянський Володимир Якович
Народився 15 липня 1941(1941-07-15) (82 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Місце проживання Слов'янськ, Україна
Країна Україна Україна
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Томський державний університет[2]
Галузь комплексний аналіз та його застосування
Заклад Інститут прикладної математики і механіки НАН України
ДВНЗ ДонНТУ
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук (1972)
Науковий керівник Ігор Александров[d][2]
Аспіранти, докторанти Elena Kravchukd[2]
Vladimir Ryazanovd[2]
Victor Goryainovd[2]
Victor Astakhovd[2]
Vadim Shchepetevd[2]
Курта Василь Васильовичd[2]
Sergei Desyatskiid[2]
Vadim Tsapovd[2]
A. O. Zaidand[2]
Членство НАН України
Відомий завдяки: математика
Нагороди Премія НАН України імені М. М. Крилова Державна премія України в галузі науки і техніки-2020[1]
Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України

Володимир Якович Гутлянський (15 липня 1941, Ленінград) — український математик.

В 1964 році закінчив Томський державний університет із спеціальності «математика». У 1967 р. захистив кандидатську, а в 1972 р. — докторську дисертацію, в 1978 році йому присвоєно вчене звання професора. У 2009 р. його обрано членом-кореспондентом Національної академії наук України. В Інституті прикладної математики і механіки НАН України Гутлянський В. Я. працює з 1967 р. Протягом 1984—2005 рр. очолював відділ рівнянь з частинними похідними. З грудня 2014 р. по травень 2016 р. Володимир Якович виконував обов'язки директора Інституту, нині працює на посаді радника при дирекції.[3]

Огляд наукової діяльності[ред. | ред. код]

Гутлянський В. Я. — відомий вчений у галузі комплексного аналізу та його застосувань, що збагатив математику рядом видатних наукових результатів, які дістали міжнародне визнання. В 2005 році у складі авторського колективу Гутлянському В. Я. присуджено премію імені М. М. Крилова за серію праць «Геометричні та аналітичні методи в комплексному аналізі». Теоретичні дослідження Гутлянський В. Я. поєднує з прикладними розробками, що пов'язані з розрахунком електромагнітних і теплових полів, із задачами фільтрації рідини і газу в пористому середовищі. Гутлянський В. Я. є автором понад 150 наукових праць, в тому числі 4 монографії, дві з яких опубліковано закордоном, у видавництві Springer та видавництві EMS (European Mathematical Society [Архівовано 10 листопада 2018 у Wayback Machine.]), він неодноразово представляв вітчизняну математику за кордоном на міжнародних конференціях, симпозіумах і математичних конгресах у Франції, Німеччині, Швейцарії, Швеції, Фінляндії, Японії та інших країнах світу, стверджуючи високий авторитет вітчизняної науки у світі. Гутлянський В. Я. здійснює плідне міжнародне співробітництво із всесвітньо відомими математичними колективами Технічного університету м. Берліна, Університету м. Гельсінкі, Мічиганського університету, Університету м. Хіросіма, Ізраїльського технологічного інституту Техніон.

Широко відомі заслуги Гутлянського В. Я. як організатора і керівника наукової школи з сучасних проблем геометричної теорії функцій комплексної змінної. Більше 30 років він присвятив науково-педагогічній роботі з молоддю на посаді професора Донецького національного університету. Багато сил і енергії Гутлянський В. Я. віддає підготовці та вихованню висококваліфікованих наукових кадрів. Серед учнів Гутлянського В. Я. 3 доктори і 10 кандидатів наук. За великі заслуги у науковій роботі та підготовці кадрів Гутлянський В. Я. у 1987 році був нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР. Математична громадськість Донецької області обрала Гутлянського В. Я. президентом Донецького математичного товариства. Його обрали членом Бюро Відділення математики НАН України і членом Бюро Донецького наукового центру НАН і МОН України. Гутлянський В. Я. брав активну участь у створенні міжнародного математичного журналу «Український математичний вісник [Архівовано 10 листопада 2018 у Wayback Machine.]» і є заступником головного редактора журналу з дня його заснування.

Постановою Президії НАН України від 24.12.2014 р. № 294 Гутлянський В. Я. був призначений в.о. директора Інституту прикладної математики і механіки НАН України. Особливо слід відзначити його ефективну науково-організаційну роботу на цій посаді. Гутлянський В. Я. в найкоротший термін організував роботу і виконав в повному обсязі постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 та розпорядження Президії НАН України от 05.02.2015 № 56 стосовно переміщення Інституту прикладної математики і механіки НАН України до м. Слов'янськ. Це дозволило зберегти високопрофесійний колектив математиків і механіків в Донбасі і забезпечити успішне виконання планових наукових досліджень в Інституті прикладної математики і механіки НАН України.[4][5]

Нагороди[ред. | ред. код]

Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1987 р.); Премія імені М. М. Крилова за серію праць «Геометричні та аналітичні методи в комплексному аналізі» (2005 р.); Грамота Верховної Ради України (2013 р.); Відзнака НАН України «За підготовку наукової зміни» [Архівовано 9 листопада 2018 у Wayback Machine.] (2016 р.); Премія імені М. Г. Крейна за серію праць «Нові аналітичні методи для диференціальних рівнянь та теорії функцій» (2017 р.).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ президента України № 608/2020
  2. а б в г д е ж и к л м Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. Гутлянський Володимир Якович. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
  4. В. А. Козловський. Гутлянський Володимир Якович. Енциклопедія Сучасної України: електронна версія. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
  5. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, No 7 85 УСЕ ЖИТТЯ — В МАТЕМАТИЦІ До 80-річчя члена-кореспондента НАН України В. Я. Гутлянського doi: https://doi.org/10.15407/visn2021.07.085