Гіпопітуїтаризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіпопітуїтаризм
Гіпофіз (виділено червоним): передня доля — зліва, задня доля — справа.
Гіпофіз (виділено червоним): передня доля — зліва, задня доля — справа.
Гіпофіз (виділено червоним): передня доля — зліва, задня доля — справа.
Спеціальність ендокринологія
Препарати анастрозол[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 5A61.0
МКХ-10 E23.0, E89.3
МКХ-9

253.2

, 253.7
OMIM 221750, 262600, 262700, 613038 і 613986
DiseasesDB 6522
MeSH D007018
CMNS: Hypopituitarism у Вікісховищі

Гіпопітуїтаризм — захворювання, в основі якого лежить дифузне ураження гіпоталамо-гіпофізарної ділянки з випадінням функцій гіпофіза і недостатністю периферійних ендокринних залоз[2].

У це поняття входять:

Етіологія[ред. | ред. код]

Недостатність функції передньої частки гіпофіза розвивається внаслідок інфекційних, токсичних, травматичних, системних судинних, аутоімунних, пухлинних та інших тяжких ураженнях мозку.

Діагностика[ред. | ред. код]

Діагноз встановлюється на основі характерних скарг на виснаження, загальну слабкість, ознаки випадіння функцій ендокринних залоз. Зниження рівня гормонів периферійних ендокринних залоз підтверджує діагноз.

Лікування[ред. | ред. код]

Першою чергою ліквідовується причина захворювання та призначається замісна терапія гормонами периферійних ендокринних залоз. Замісна гормональна терапія зазвичай починається з препаратів кори наднирників, статевих і, останньою чергою, тироїдних.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ChEMBL
  2. Ендокринологія / П. М. Бондар, О. М. Приступюк, О. В. Щербак та ін.; За ред. проф. П. М. Боднара. — К.:Здоров'я,2002.—512с. — Ст.68-72