Девід Добкін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Девід Добкін
David Dobkin
Ім'я при народженні David Dobkin
Дата народження 23 червня 1969(1969-06-23) (54 роки)
Місце народження Вашингтон, США
Громадянство США США
Alma mater Школа мистецтв Тіша і Walt Whitman High Schoold
Професія продюсер, режисер, сценарист
Кар'єра 1992 — дотепер
Magnum opus Clay Pigeonsd, Шанхайські лицарі і Непрохані гості
IMDb ID 0229694

Де́від До́бкін (англ. David Dobkin; нар. 23 червня 1969(19690623), Вашингтон, США) — американський сценарист, продюсер, режисер, який відомий як режисер і продюсер фільмів «Шанхайські лицарі», «Непрохані гості», «Суддя».

Біографія[ред. | ред. код]

Девід Добкін народився в Вашингтоні, США. Там же він навчався у Школі імені Волта Вітмена[1]. У 1991 отримав ступінь бакалавра витончених мистецтв у галузі кіно та телебаченні в Школі мистецтв Тіш[2].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Девід Добкін одружений з продюсеркою Меган Волпер. Пара виховує одну дитину[3].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Девід Добкін мав досвід роботи на телебаченні та в кіно до того як зняв свій перший художній фільм у жанрі чорної комедії «Мішені», у якому головну роль виконав Хоакін Фенікс. Другою режисерською роботою Добкіна стала стрічка з Джекі Чаном й Оуеном Вілсоном «Шанхайські лицарі». У фільмі 2007 «Фред Клаус, брат Санти» головну роль виконав Вінс Вон, з яким він працював у попередній стрічці «Непрохані гості».

Після низки комедійних фільмів «Непрохані гості», «Фред Клаус, брат Санти», «Хочу як ти» режисер зняв драму «Суддя». Фільм розповідає про адвоката, який повертається в рідний дім на похорон своєї матері та дізнається, що тата підозрюють у вбивстві. Складні відносини між сином та батьком чинять перепони в вирішенні справи. Роль другого плану принесла актору Роберту Дювалю численні номінації на престижні кінонагороди, зокрема «Оскар», «Золотий глобус».

У 2017 вийшов у прокат пригодницький фільм «Король Артур: Легенда меча». Про участь Добкіна в ньому стало відомо ще влітку 2011, коли він підписав контракт зі студією Warner Bros[4].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва українською Оригінальна назва Продюсер Режисер Сценарист Примітки
1992 52nd St. Serenade Так
1995 Вулиця кохання Love Street Так серіал, 1 епізод
1995 Морозивник Ice Cream Man Так
1998 Мішені Clay Pigeons Так
2003 Шанхайські лицарі Shanghai Knights Так
2005 MTV Movie Awards 2005 MTV Movie Awards 2005 Так частина «Crashers»
2005 Мотузки The Ropes Так короткометражний фільм; виконавчий продюсер
2005 Непрохані гості Wedding Crashers Так
2007 Містер простак Mr. Woodcock Так
2007 Фред Клаус, брат Санти Fred Claus Так Так
2011 Хочу як ти The Change-Up Так Так
2011 Секс по дружбі Friends with Benefits Так Так серіал; виконавчий продюсер (12 серій), режисер (пілотна серія)
2012 Останній дзвоник Last Call Так виконавчий продюсер
2013 R.I.P.D. Примарний патруль R.I.P.D. Так Так виконавчий продюсер
2013 Джек — вбивця велетнів Jack the Giant Slayer Так Так
2013 The Gabriels Так телефільм; виконавчий продюсер
2014 Суддя The Judge Так Так Так
2015 — 2017 У пустелі смерті Into the Badlands Так Так серіал; виконавчий продюсер (16 епізодів), режисер (3 епізоди)
2015 Агенти U.N.C.L.E. The Man from U.N.C.L.E. Так виконавчий продюсер
2015 Канікули Vacation Так
2017 Король Артур: Легенда меча King Arthur: Legend of the Sword Так Так виконавчий продюсер
2020 Пісенний конкурс Євробачення: Історія вогненної саги Eurovision Song Contest: The Story of Fire Saga Так
2024 Уявні друзі IF Так

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jack Giroux (5 серпня 2011). Director David Dobkin Discusses Film School Struggles, Breaking In and ‘The Change-Up’. The Film Stage. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
  2. David Dobkin – Executive Producer/Director ((англ.)) . amc.com. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
  3. David Dobkin Biography ((англ.)) . enprimeur.ca. Процитовано 24 червня 2017.[недоступне посилання з серпня 2019]
  4. Helienne Lindvall (20 червня 2011). Wedding Crashers director David Dobkin set for new King Arthur film. The Guardian. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 24 червня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]