Дженніфер Ермосо
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 9 травня 1990 (33 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мадрид, Іспанія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 175 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 59 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Іспанія
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападниця | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «УАНЛ Тигрес» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 10 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дженніфер Ермосо (ісп. Jennifer Hermoso; нар. 9 травня 1990, Мадрид, Іспанія) — іспанська футболістка, яка грає за жіночу національну збірну Іспанії з футболу. Ермосо є найкращою бомбардиркою за всю історію футбольного клубу «Барселони». В 2023 році у складі національної збірної стала переможницею Чемпіонату Світу.
Кар'єра[ред. | ред. код]
Свою кар'єру Ермосо розпочинала у молодіжній команді «Атлетіко» Мадрид, де пробула вісім років, перш ніж продовжити кар'єру в «Райо Вальєкано». У 2013 році Ермосо перейшла до шведського клубу «Тюресо», а вже через рік - до «Барселони», де змінила своє амплуа з атакуючого півзахисника на «хибну дев'ятку». Завдяки зміні позиції Ермосо стала результативним бомбардиром і здобула два титули Пічічі, як найкращий бомбардир іспанської ліги. Також вона виграла два чемпіонства та два національні кубки.
У 2017 році Ермосо не на довго приєдналася до французького клубу Парі Сен-Жермен. Після повернення до Іспанії у складі мадридського «Атлетіко» Ермосо виграла свій третій титул Пічічі та четвертий чемпіонський титул. Коли у 2019 році іспанська нападниця повернулася до «Барселони», з каталонським клубом виграла ще два чемпіонські титули, два національні кубки та Лігу чемпіонів, зробивши золотий хет-трик у сезоні 2020-21.
Сезони 2019-20 та 2020-21 Ермосо знову закінчила як найкращий бомбардир чемпіонату Іспанії. У 2021 році стала найкращим бомбардиром і у Лізі чемпіонів УЄФА. В тому році Ермосо була однією з номінанток на Золотий м'яч, але та нагорода тоді досталась її напарниці по клубу та збірній - Алексії Путельяс.
21 червня 2022 року Ермосо підписала контракт із мексиканським клубом «Пачука»
Виступи за збірну[ред. | ред. код]
Першим великим турніром зі збірною став Чемпіонат Європи-2013, де у матчі проти Англії на груповому етапі Ермосо забила свій перший міжнародний м'яч. Була у складі іспанської збірної на Чемпіонаті Світу-2015, який став дебютом для «червоної фурії» на Мундіалях.
На Чемпіонаті Світу-2019 Ермосо стала найкращим бомбардиром своєї збірної. Найуспішнішим став Чемпіонат Світу-2023, на якому вона забила лише три м'яча, але збірна Іспанії вперше в своїй історії виграла золотий комплект нагород. Дженніфер Ермосо таким чином стала чемпіокою світу.
Скандал[ред. | ред. код]
Під час нагородження жіночої збірної Іспанії після тріумфального фіналу Чемпіонату Світу-2023, голова Королівської іспанської футбольної федерації Луїс Рубіалес обійняв та пристрасно поцілував у губи 33-річну Дженніфер Ермосо. Вчинок футбольного функціонера розкритикувала міністерка з соціальних прав Іспанії Іоне Беларра. До колеги приєдналися міністерка праці та соціальної економіки в уряді Іспанії Йоланда Діас та голова уряду країни Педро Санчес. Попри чисельні заклики піти у відставку, Рубіалес залишати посаду не збирався, до поки у справу не втрутились представники FIFA. Дисциплінарний комітет відсторонив Луїса Рубіалеса. В Федерації футболу Іспанії відразу призначили іншого тимчасового очільника.
Досягнення[ред. | ред. код]
Збірна Іспанії
- Чемпіон світу :
Чемпіон (1): 2023
- Ліга націй УЄФА:
Переможниця (1): 2023—2024
«Райо Вальєкано» :
- Чемпіонат Іспанії :
- Чемпіон (1): 2011
«Атлетіко» :
- Чемпіонат Іспанії :
- Чемпіон (1): 2019
«Барселона» :
- Чемпіонат Іспанії :
- Чемпіон (5): 2014, 2015, 2020, 2021, 2022
- Володарка Кубка Іспанії (4): 2014, 2017, 2020, 2021
- Володарка Суперкубка Іспанії (2): 2020, 2022
- Переможниця Ліги чемпіонів: 2021
Індивідуальні :
- Рекордсмен за кількістю трофеїв Пічічі за всю історію (5)
Примітки[ред. | ред. код]
|
