Мадрид
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Мадрид | ||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна | Іспанія | |||
| Регіон | Мадрид | |||
| Засноване | X ст. | |||
| Населення | 3,155 млн | |||
| Площа міста | 607 км² | |||
| Телефонний код | 34-91 | |||
| Географічні координати | ||||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | http://www.munimadrid.es/ | |||
| Мер міста | Альберто Луїс Гальярдон | |||
Мадри́д — столиця та найбільше місто Іспанії, а також адміністративний центр одноіменної провінції та автономної області. Найбільший економічний, політичний та культурний центр країни.
Населення міста — 3,155 млн мешканців (2005).
Місто знаходиться в центральній частині Піренейського півострова. Великий Мадрид являє собою агломерацію площею 1,2 тысячі км². Безпосередньо місто знаходиться на території площею 607 км² та включає 21 адміністративний район. Великий транспортний вузол (залізниці, швідкісні шосейні дороги, один з найбільших аеропортів світу).
Зміст |
[ред.] Географія
Мадрид розташований в центрі Іспанії на висоті 667 м над рівнем моря. Містом тече невелика річка Мансанарес. В південно-західній частині міста височіє гірський масив Сьєрра-де-Гуадаррама, найвища точка якого сягає 2430 м.
[ред.] Клімат
Завдяки висоті в 667 м над рівнем моря та континентальному клімату літо в Мадриді спекотне з малою кількістю опадів, а зима набагато холодніша ніж в містах розташованих на середземноморському узбережжі. Середня температура січня становить +4,9 °C, липня +24,2 °C.
| Кліматограма Мадриду | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
|
33
10.6
0.3
|
34
12.9
1.5
|
23
16.3
3.2
|
39
18.0
5.4
|
47
22.3
8.8
|
26
28.2
13.0
|
11
33.0
16.1
|
12
32.4
16.0
|
24
27.6
12.7
|
39
20.6
8.3
|
48
14.7
3.8
|
48
11.0
1.8
|
| Температура в °C • Сума опадів в мм Джерело: es:Madrid |
|||||||||||
[ред.] Населення, мова, віросповідання
Столиця займає перше місце в країні за чисельністю населення, яке збільшується головним чином за рахунок іммігрантів. В місті зараз проживає приблизно 3 млн. чоловік. Державною є іспанська мова, окрім неї населення міста використовує також каталонську, галісійську, баскську, а також мови іммігрантів - арабську та ін. Більша частина населення католики.
[ред.] Коротка історія міста
За легендою, Мадрид заснував античний герой Окній, син Тиберина (бога ріки Тибр) та віщунки Манто. На березі річки Мансанарес була заснована фортеця Мантуя Карпетанська. Існує версія, що назва Мадрид походить від кельтського Магерит -«великий міст» (що після арабського завоювання Іспанії перетворився на Маджиріт). Місто виросло навколо фортеці Маджиріт, перша згадка про яку відноситься до 932 р. Під час Реконкісти, в 1083 р. Мадрид був підкорений королем Альфонсом IV. Розвиток міста аж до 1561 р. (коли король Філіп ІІ зробив його столицею королівста) в основному залежав від взаємовідносин арабів та іспанців, які то воювали, то жили в мирі. Риси, схожі на сучасне місто, Мадрид отримав в період з 1570 р. до 1670 р., це були роки його найінтенсивнішого розвитку. Наприкінці XVI ст. в Мадриді вже жило 50 тис. чоловік, а під час правління короля Карла V Габсбурга — вдвічі більше. При королі Філіпі IV був побудований четвертий міський мур. На початку XVIII ст. іспанська корона перейшла до Бурбонів. При Філіпі V почалось будівництво нового королівського палацу (Palacio Real) замість старого палацу Алькасар (відомого своиїми лабіринтами), що згорів в 1734 р.
Під час правління короля Карла ІІІ Мадрид став справжньою європейською столицею. Були запрошені такі архітектори, як Сабатіні, Мерке, Вентура Родрігес, Хуан де Віл'януева та ін. Були проведені роботи з благоустрою міста. Місто набуло неокласичного вигляду. Проте розширення міста зупинилося. В 1808 р. місто було захоплено французами (вторгнення Наполеона). 2 травня 1808 р. після оголошення королем Жозефа Бонапарта, в місті почалося повстання, яке було жорстоко зупинене окупантами.
Через два роки почалася війна за звільнення, яка переросла в Іспанську революцію 1808-1814 р. Згодом про розвиток Мадриду багато піклувалися король Фердинанд VII та королева Ізабелла II. При королеві Ізабеллі відбувся різкий розвиток міста, в зв'язку з чим були знесені майже всі міські ворота. До наших днів зберіглися лише Толедські ворота (фрагмент) та ворота Алкала.
Серйозна перебудова міста відбулася наприкінці XIX — початку XX ст. На місці старих були покладені нові, широкі вулиці та бульвари, побудовано багато споруд в стилі модерн. В 1936 р. під час громадянської війни почалася оборона міста республіканцями від націоналістів під командуванням Франциско Франко. В березні 1939 р. гарнізон капітулював. Було ушкоджено велику кількість історичних будівель, економіка переживала постійні складнощі. Разом з тим, було розпочато кілька великих архітектурних проектів - тріумфальна арка, штаб ВВС в районі Монклоа та деякі інші. В 1950 р. починає налагоджуватися зв'язок з США. Починається підйом економіки та розвиток туризму.
Після смерті Франко в 1975 р. та третьої реставрації Бурбонів, на трон зійшов правлячий донині король Хуан Карлос І.
В Мадриді починається рух, відомий під назвою «мовіда» — швидкий ріст субкультур та поява ряду нових діячів кіно та театру. В 90-х рр. ХХ ст. було відкрито два нових музеї - Музей королеви Софії та Музей Тіссена-Борнеміси. 11 березня 2004 року в Мадриді відбувся руйнівний терористичний акт (одночасні вибухи на декількох вокзалах). Події 11 березня вважаются європейським аналогом терористичному акту в Нью-Йорку 11 вересня. В пам'ять про жертв акту в центрі міста було встановлено меморіал Ліс померлих.
[ред.] Економіка
Не дивлячись на тенденцію переносити індустріальні центри до промислових парків, що розташовані за містом, Мадрид залишається другим за важливістю після Барселони промисловим центром Іспанії. Останнім часом значно збільшилося значення аеропорту Барахас та його вклад в адміністративну та фінансову діяльність. Відбувся ріст будівництва доріг та розширення залізничного транспорту. Проте Мадрид, так само як і вся Іспанія, відстає від решти Європи у розвитку нових технологій.
Крім того, інфляція в Іспанії вище середньоєвропейського рівня. Починаючи з 1998 р. ціни на житло виросли на 150 %, чому сприяло введення євро. Відбулася втрата конкурентноспроможності з основними торговими партнерами. Дефіцит міського бюджету в 67 млрд євро є другим в світі за розмірами. Мадрид розвиває туристичну діяльність, та є найвідвідуванішим іноземними туристами містом країни.
[ред.] Транспорт
В місті діє ряд автобусних маршрутів та метрополітен (з 1919р.), який останнім часом швидко розвивається. Метрополітен Мадрида займає третє місце в Європі за довжиною ліній (245 км) після лондонського (415 км) та московського (288 км). На додаток до метро в Мадриді видкрита мережа сучасного трамваю, відомого як metro ligero (легке метро), приблизно через 35 років після того, як в Мадриді закрилася попередня трамвайна система.
Діє мережа електричок, є два вокзали - Аточа і Чамартін.
На північному сході від міста — міжнародний аеропорт «Барахас» (4 термінали). Аеропорт щороку обслуговує близько 40 млн пасажирів та входить до списку 20 найбільших аеропортів світу.
[ред.] Культурне значення
Місто є однією з найгарніших столиць не тільки Європи, а й усього світу. Економічне та культурне життя міста зосереджені на Пасео-де-ла-Кастел'яна та на вулиці Алькала. Саме тут знаходяться найдорожчі магазини та найрозкішніші ресторани.
[ред.] Музеї
Однією з найважливіших визначних пам'яток міста є музей Прадо, який заснувала Ізабелла Браганська, дружина Фердинанда VII. В 1819 р. музей розташувався в теперішній будівлі в якості Королівьского музею. Будівлю музею на замовлення Карла ІІІ в 1785 р. спроектував архітектор Хуан де Віл'януева. Варто також відмітити музей королеви Софії та музей Тісена-Борнеміси. В першому зібрані картини сучасного мистецтва. Зокрема,в музеї королеви Софії знаходиться найвідоміша картина Пабло Пікассо «Герніка», а також творіння Сальвадора Далі та Хуана Міро. В музеї Тісена-Борнеміси знаходяться картини різних епох, починаючи з Відродження та закінчуючи працями імпресіоністів, сюреалістів, кубістів і т.д. Всі три музеї знаходяться в одному районі, утворюючи музейний трикутник.
[ред.] Корида
До початку XVIII ст. кінна корида в Мадриді проводилася на Пласа Майор в присутності короля. Після формування традицій сучасної пішої кориди в XVIII ст. головна арена знаходилася в районі воріт Алькала. В 1925 р. була побудована грандіозна арена для кориди Лас-Вентас в кінці вулиці Алькала. Щонеділі з березня по жовтень тут проходять бої биків, які притягують любителів тавромахії та туристів з усього світу. З 1 по 30 травня щороку на честь міських свят Св.Ісідора проводиться найважливіша серія боїв биків в світі - Feria de San Isidro.
[ред.] Визначні пам'ятки
[ред.] Площа Пласа Майор
Площа Пласа Майор (ісп. Plaza Mayor) створена під час правління короля Філіпа ІІІ архітектором Хуаном Гомесом де Мора. Роботу з будівництва, яка тривала два роки, було розпочато в 1617 р. Будівлі виконані в стилі мадридського бароко. На площі знаходиться 136 будівель з 437 балконами, з яких раніше спостерігали за королівськими церемоніями, лицарськими турнірами, коридою та аутодафе. В центрі площі знаходиться пам'ятник королю Філіпу ІІІ, першому іспанському королю династії Габсбургів. До нині поща є одним з найжвавіших куточків міста, тут знаходяться численні кафе та ресторани. Квадратні чи прямокутні площі з колонадами, подібними до Пласа Майор, можна побачити в інших містах Іспанії, а також колишніх колоніях Іспанії в Латинській Америці.
[ред.] Площа Пуерта дель Соль
Площа Пуерта дель Соль (ісп. Puerta del Sol (Ворота Сонця)) слугує нульовою точкою відліку дорожніх відстаней в Іспанії (Мадрид є географічним центром країни, а площа центральною точкою міста). Назва площі пояснюється просто: в XV ст. тут проходив фортечний мур, а на місці площі знаходилися одні з міських воріт. На площі відбувалися такі події, як повстання 2 травня 1808 р. проти французького вторгнення та проголошення другої республіки в 1931 р. На площі знаходится одна з перших станцій мадридського метро. Площа змагається з Пласа Майор за право вважатися центральною площею міста. Площа отримала сучасну еліптичну форму під час правління королеви Ізабелли ІІ. З тих пір зберіглася будівля пошти (1761 р.) з годинником, що сповіщав про прихід Нового року. Зараз в ній працює уряд Автономної області Мадрид. В часи Другої республіки, а пізніше - диктатури Франко будівля належала таємній поліції. На площі знаходиться будівля Академії Мистецтв (слід відзначити, що свого часу до Академії не був прийнятий Франсіско Гойа). На площі встановлено пам'ятник «Ведмежа та земляничне дерево», яке є символом міста та пам'ятник королю Карлу ІІІ.
[ред.] Площі Сібелес та Кановас дель Кастильо, бульвар Пасео дель Прадо
В центрі площі Сібелес (ісп. Plaza de Cibeles) знаходиться фонтан з колісницею богині Кібели (побудований в 1781 р. архітекторами Хосе Ермосіл'єю та Вентурою Родрігесом), який дав назву площі. Образ колісниці Кібели, запряженої левами та пантерами був дуже популярним. Площа формується чотирма будівлями: неокласичним Банком Іспанії (1884 р.), палацем Буенавіста герцогів Альба (кінець XVIII ст.), особняком маркизів де Лінарес та будівлею Головного поштового управління в необароковому стилі (початок ХХ ст.). Місце, на якому побудовано палац, вважалося праклятим. Колись тут була оливкова чаща, де ховалися бандити, а в 1808 р., під час війни за незалежність, французи побудували тут тюрму, де утримували полонених, страчували та ховали ув'язнених. В палаці проживало кілька поколінь сім'ї Мурга. За легендою, Хосе де Мурга-і-Реолід, маркіз Лінарес, нічого не підозрюючи, одружився на своїй незаконнонародженій сестрі. Коли їм стало відомо про кровозмішання, вони вбили свою дитину, а тіло замурували в стіну. Маркіз покінчив з собою та був похований в саду. З того часу примари батька та доньки бродять палацем. Хоча історичні джерела не підтверджують цю історію, багато парапсихологів зацікавились палацем Лінарес. В 1989 р. група під керуванням єзуїта Хосе Марії Пілона виявила джерело потужного психічного впливу в підвалі каплиці та в спальні маркіза. Також були зареєстровані різкі зміни температур в деяких кімнатах. Сол Бланке Солер зробив більше ніж 450 фотографій у замку. На 11 негативах проявилося дивне сяйво, яке не сприймалося оком. Під час досліджень плівок в лабораторії, маніпуляцій та підробок виявлено не було. З 1992 р. в палаці Лінарес знаходиться культурний центр "Каса де Америка". І здається, що примари залишили замок.
[ред.] Зовнішні посилання
|
|
|
|---|---|
| Держав | Амстердам · Андорра-ла-Велья · Афіни · Баку · Белград · Берлін · Берн · Братислава · Брюссель · Будапешт · Бухарест · Вадуц · Валетта · Варшава · Ватикан · Відень · Вільнюс · Гельсінкі · Дублін · Єреван · Загреб · Київ · Кишинів · Копенгаген · Лісабон · Лондон · Любляна · Люксембург · Мадрид · Мінськ · Монако · Москва · Нікосія · Осло · Париж · Подгориця · Прага · Рейк'явік · Рига · Рим · Сан-Марино · Софія · Скоп'є · Таллінн · Тірана · Тбілісі · Сараєво · Стокгольм |
| Залежних територій | Гібралтар · Дуґлас · Лонг'їр · Марієхамн · Сент-Гелієр · Сент-Пітер-Порт · Торсгавн · Фуншал |
| Невизнаних республік | Приштина · Степанакерт · Сухумі · Тирасполь · Цхінвалі |
