Джон Каррі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Каррі
Персональні дані
Громадянство Велика Британія
Дата народження 9 вересня 1949(1949-09-09)
Місце народження Бірмінгем, Ворикшир, Англія, Велика Британія
Дата смерті 15 квітня 1994(1994-04-15) (44 роки)
Місце смерті Binton, Ворвікшир, Англія
Найкращі результати за системою ІСУ
Сума: {{{сума_результат}}}

Джон Ентоні Каррі (англ. John Anthony Curry; 9 вересня 1949 — 15 квітня 1994)[1] — британський фігурист. Він був олімпійським чемпіоном та чемпіоном світом 1976 року. У своїх виступах він поєднав балет та сучасні танці.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Каррі народився 9 вересня 1949 року в Бірмінгемі, Англія. У нього було два старших брати.[1] Освіту здобув у школі Соліхалл, незалежній школі в Вест-Мідленді, а потім у Сент-Ендрюсі, незалежній школі-інтернаті в Сомерсеті. У дитинстві Каррі хотів стати танцівником, але його батьки не схвалювали танець як заняття для хлопчиків;[2] Натомість він почав відвідувати уроки фігурного катання під керівництвом Кена Вікерса на ковзанці Саммерхілл Роуд у Бірмінгемі.

Катання на ковзанах[ред. | ред. код]

Після того, як його батько покінчив життя самогубством, коли Джону було 16 років,[3] він переїхав до Лондона, щоб вчитися у Арнольда Гершвіліра, який привів його до першого титулу в 1971 році. У 1972 році Каррі знайшов американського спонсора, який дозволив йому навчатися в США у Гаса Луссі та Карло Фассі.

Змагальна кар'єра[ред. | ред. код]

Фассі тренував Каррі до європейських, світових та олімпійських титулів у 1976 році. У тому ж році Каррі виграв чемпіонат Великої Британії, давши йому бажаний Великий шолом у фігурному катанні з його чотирма основними титулами в 1976 році.[4] У цьому ж році він був прапороносцем на зимових Олімпійських іграх у Великій Британії[5] і був визнаний спортивною особистістю року ВВС у 1976 році. Він був першим фігуристом з Великої Британії, який виграв олімпійське золото.

Як конкурент-аматор, Каррі відзначався своєю балетною поставою, а також чудовим контролем тіла. Поряд з канадським фігуристом Толлером Кренстоном, Каррі вплинув за виведення художнього та презентаційного аспектів фігурного катання на новий рівень. На піку своєї змагальної кар'єри Каррі також досягав як обов'язкових показників, так і спортивних (стрибкових) аспектів вільного катання.

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

Після чемпіонату світу 1976 року Каррі став професіоналом і заснував компанію для гастролів.[6] Каррі замовив також роботи таких відомих танцювальних хореографів, як сер Кеннет Макміллан, Пітер Мартінс та Твіла Тарп. Як повідомляється, Каррі був важкою людиною, і суперечка з керівниками бізнесу його компанії, змусила призупинити діяльність в середині 1980-х. Після цього Каррі дуже рідко виступав на публіці. 

До Бродвейського театрального надбання Каррі належать «Icedancing» (1978),[7] в якому він виступав як виконавець[8] та режисер, а також відродження Brigadoon (1980) та «Privates on Parade» (1989).

Особисте життя[ред. | ред. код]

До чемпіонату світу 1976 року Каррі оголосив, що є геєм.[9][2][10] Тоді це спричинило невеликий скандал у Європі, але сексуальна орієнтація Каррі, як правило, протягом багатьох років ігнорувалася пресою та громадськістю.

У 1987 році Каррі поставили діагноз ВІЛ, а в 1991 — СНІД. Перед смертю він розповідав пресі як про свою хворобу, так і про свою сексуальну орієнтацію. Останні роки життя він провів з матір'ю. Він помер від серцевого нападу, пов'язаного зі СНІДом, 15 квітня 1994 р. У Бінтоні, штат Уорікшир, у віці 44 років.[1][11]

У біографії актора Алана Бейтса зазначено, що Каррі та Бейтс мали дворічний роман і що Каррі помер на руках Бейтса.[12]

У 2018 році вийшов документальний фільм про життя і кар'єру Каррі «Крижаний король».[13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bird, Dennis L. (16 квітня 1994). Obituary: John Curry. The Independent. London. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 22 серпня 2011.
  2. а б Young, Graham (15 серпня 2014). The extraordinary rise and fall of Birmingham's Olympic champion ice skater. BusinessLive. Процитовано 12 червня 2019.
  3. Goodwin, Daisy (27 липня 2014). Alone: The Triumph and Tragedy of John Curry by Bill Jones. The Sunday Times.
  4. John Curry. Encyclopaedia Britannica. 11 квітня 2019. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 14 червня 2019.
  5. Great Britain. sports-reference.com
  6. Thomson, Candus (24 січня 2008). Curry's state of grace. The Baltimore Sun. Архів оригіналу за 21 листопада 2017. Процитовано 12 червня 2019.
  7. John Curry — Scheherazade 1980 (Professional Version) [Архівовано 8 липня 2021 у Wayback Machine.]. Youtube
  8. Edwards, Phil (2003). The Real John Curry. Channel 4. Архів оригіналу за 4 April 2003.
  9. On this day 1976: John Curry skates to Olympic gold. BBC Online. 11 лютого 1976. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 22 серпня 2011.
  10. O'Callahan, Eoin (17 лютого 2018). Adam Rippon, John Curry and figure skating's complex history with gay athletes. The Guardian. Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  11. Russell, Susan (10 червня 2007). John Curry: Triumph and Tragedy. International Figure Skating. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  12. Belonsky, Andrew (21 травня 2007). New Bio Outs Late, Great, "Gay" Alan Bates / Queerty. Queerty. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
  13. The Ice King-Dogwoof-Documentary Distribution [Архівовано 2 квітня 2018 у Wayback Machine.] Retrieved 1 April 2018.

Посилання[ред. | ред. код]