Джоя тайванська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джоя тайванська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Leiothrichidae
Рід: Довгохвоста сибія (Heterophasia)
Вид: Джоя тайванська
Heterophasia auricularis
(R. Swinhoe, 1864)
Синоніми
Malacias auricularis
Kittacincla auricularis
Посилання
Вікісховище: Heterophasia auricularis
Віківиди: Heterophasia auricularis
ITIS: 560432
МСОП: 22716711
NCBI: 520206

Джо́я тайванська[2] (Heterophasia auricularis) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae[3]. Ендемік Тайваню.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 22-24 см. вага 40-50 г[4][5]. Голова чорна. Через очі проходить широка біла смуга, що закінчується довгими, білими, ниткоподібними перами. Крила і хвіст темні, синьо-чорні з помітними білими смугами. Верхня частина спини і груди темно-сірі, живіт і нижня частина спини темно-рудувато-каштанові. Дзьоб чорний, лапи коричневі. Виду не притаманний статевий диморфізм[5].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Тайванські джої є ендеміками центральних гірських районів Тайваня. Влітку вони живуть у гірських вічнозелених і змішаних лісах, взимку — в широколистяних лісах[5] Влітку зустрічаються на висоті від 1200 до 3000 м над рівнем моря, взимку мігрують в долини, на висоту до 700 м над рівнем моря (іноді навіть на висоту до 300 м над рівнем моря).

Поведінка[ред. | ред. код]

Тайванські джої живляться комахами, ягодами, плодами і насінням. Вони мають щетинистий язик, пристосований до споживання нектару. Тайванські джої іноді приєднуються до зграй тайванських югин і разом споживають нектар квітучих дерев[4]. Однак вони також можуть розорювати гнізда тайванських югин[6]. Тайванські джої шукають їжу переважно на деревах. Гніздяться в кронах дерев[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Heterophasia auricularis. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
  4. а б Chang, Y; Lin, H; Hatch, K; Yao, C; Shiu, H (2013). Brush-tipped Tongue Structure of the Taiwan Yuhina (Yuhina brunneiceps) and White-eared Sibia (Heterophasia auricularis). The Wilson Journal of Ornithology. 125 (1): 204—208. doi:10.1676/12-016.1.
  5. а б в г Collar, N. & Robson, C. (2017). White-eared Sibia (Malacias auricularis). In: del Hoyo, J., Elliott, A., Sargatal, J., Christie, D.A. & de Juana, E. (eds.). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions, Barcelona. (retrieved from http://www.hbw.com/node/59665 on 4 March 2017).
  6. Yuan, H; Shen, S; Hung, H (2006). Sexual dimorphism, dispersal patterns, and breeding biology of the Taiwan Yuhina: a joint-nesting passerine. The Wilson Journal of Ornithology. 118 (4): 558—562. doi:10.1676/05-809.1.