Дзіндай модзі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Японська писемність

Японська писемність

Ієрогліфи 漢字

Абетка 仮名

Використання

Латиниця • Кирилиця

Дзі'ндай модзі (яп. 神代文字, "писемність ери богів") — гіпотетична система письма у Японії, яка існувала до появи на островах китайської ієрогліфіки. Інколи називається камійо модзі.

Коротка довідка[ред.ред. код]

Ахиру Қуса характер

Гіпотеза існування дзіндай модзі була вперше представлена у творах японських лінгвістів доби Едо (1603-—1867) і згодом розвинута у період Мейдзі. У їхніх працях ця система письма називалась як «японське письмо» хібумі (日文), анаіті (天名地鎮) або хоцума (秀真). На перших порах, завдяки роботам Хірати Ацутане, поширилась назва хібумі. Дослідження зі стародавньої японської писемності почалися на хвилі усвідомлення японцями своєї національної ідентичності та пошуках японської оригінальності. Це був своєрідний протест китайській ієрогліфічній системі.

Кількість знаків дзіндай модзі відповідала 48 знакам силабічної абетки кана. Порядок знаків відповідав традиційному порядку вірша іроха. Дзіндай модзі класифікувалися складове фонетичне письмо. На вигляд воно походило на суміж корейського хангилю і рунічного письма.

Сьогодні тексти написані дзіндай модзі знаходяться у багатьох японських синтоїстських святилищах. Автентичність цих текстів ставиться під сумнів багатьма лінгвістами світу.

Критика гіпотези[ред.ред. код]

Японський лінгвіст Цукісіма Хіросі, заперечуючи існування дзіндай модзі у давнину і вказуючи на фабрикацію середньовічними вченими цієї системи письма, наводить такі аргументи:

  1. Дзіндай модзі є пізнім фонетичномим типом письма і не може передувати появі ідеографічного письма. Існування дзіндай модзі суперечить загальноприйнятим уявленням розвитку писемності.
  2. У період Нара у японській мові окрім традиційних сучасних 48 звуків японської абетки існували ще 13 окремих звуків. Однак у дзіндай модзі представлені лише сучасні звуки.
  3. У текстах періоду Хей'ан немає згадок про існування в Японії писемності до появи китайських ієрогліфів. Також, не існує автентичних текстів до періоду Хей'ан, які б були написані знаками "писемності ери богів".
  4. Усі тексти написані дзіндай модзі є новітніми копіями нібито старих текстів, однак цих текстів, як і старіших копій, не існує.
  5. Якби у стародавні часи дзіндай модзі використовувалися б японцями, не було б потреби у складанні громіздкої манйоґани, а також пізніх хіраґани і катакани.

Джерела[ред.ред. код]

  • 築島裕『国語学』 (Цукісіма Хіросі. Японське мовознавство) 東京大学出版会, 1964., — P.47-48 (第二章 文字、第一節 文字の性格、[日本における文字](附)神代文字について)
  • 原田実『図説神代文字入門』 (Харада Мінору. Введення у "писемність ери богів") 発行:ビイング・ネット・プレス 発売:星雲社 2007 ISBN 978-4-434-10165-6
  • Дзіндай модзі (японською)

Посилання[ред.ред. код]