Руни

Старший футарк

Напис молодшими рунами на камені у селі Ваксала, поблизу Уппсали, Швеція. Зміст напису на давньоісландській мові: Hul-a let ræisa stæin þenna at Kætilbiorn, faður sinn, ok Runfrið at bonda, ok Igulfastr reð, en ØpiR.

«Codex Runicus», рукопис-пергамент близько 1300 року н.е., який містить один з найстаріших і найбільш збережених текстів «Закону Сканії», повністю написаний рунами.

Рунічний напис 1886 р. на надгробку у Паркенді, Англія.

Ру́ни — древня германська і нордична абетка. Рунічне письмо частково демонструє вплив латинської абетки, але воно має теж і багато відмінностей. Найстарші відомі руни були викарбувані в Данії і походять з бл. 200 р.

Рунічні написи були теж віднайдені в Україні. Серед них — рунічний напис старшим футарком на наконечнику списа, віднайдений на Волині і датований бл. 4 ст. (міграція готів) а також рунічні написи епохи вікінгів (варягів) з острова Березань у гирлі Дніпра.

Руни вживалися як письмо та для ворожінь на германських землях з часів зразу із початку нового літочислення аж до 1800 -х рр., в останній період лише за особливих потреб. Найстаріший рунічний напис віднайдений в Норвегії — це наконечник списа, знайдений в селі Овре Стабу в Тотені, котрий датується 200 р. Цей напис звучить норв. «raunijaR» — ранить, ріже. Збереглося багато рунічних написів, оскільки вони викарбувані на рунічних каміннях.

Тацит у Х розділі «Германії» писав про германські племена:

«Передбаченню і киданню на долю вони приділяють увагу більше за інших. Їхній метод кидання на долю простий: вони зрубують гілку з плодового дерева і ділять її на маленькі шматочки, які маркують певними відмінними знаками і розкидують довільно на білу матерію. Після цього, священик громади, якщо з долею радилися привселюдно, або батько сім'ї, якщо це робиться для себе, після закликання богів і з очима, піднятими до небес, витягують три шматки, по одному за раз, і тлумачать їх відповідно до знаків, попередньо на них нанесених»

Найстарші рунічні написи писалися старшим футарком, що складається з 24 знаків і вийшов зі вжитку у часи вікінгів. У 500—800 рр. ряд рун були спрощені у формі і їх чисельність зменшилась до 16 -ти. Пізніші та середньовічні руни відрізнялися в залежності від місцевості, але можна говорити про особливу норвезьку рунічну абетку у середньовіччі. Цікавим варіантом були англійські руни, абетка яких налічувала до 32-36 знаків. Вони широко використовувалися для господарських записів, хронік тощо, але поступово були витіснені латиницею.

З християнством прийшла латинська абетка після епохи вікінгів, але руни все ще продовжувалися вживатися протягом століть. Королівські і церковні написи робилися латинськими літерами, тоді як руни вживалися в повсякденному житті — наприклад на записах на товарах і коротких повідомленнях. В той же час рунічне письмо було розширене знаками, що відповідали латинським літерам.

Слід відмітити, що руни майже завжди використовувалися для коротких записів на твердому матеріалі. Рунічні надписи короткі — зазвичай лише одне слово. Лише в Англії руни широко використовувалися для написання великих текстів, мабуть саме цим пояснюється й багатство місцевої рунічної абетки. Саме відсутність літературної традиції рунічного письма, а також тим, що руни асоціювалися з язичницьким минулим пояснюється витіснення їх латиницею.

Після приблизно 1400 р. руни вийшли з повсякденного життя, але знання про них залишалося. Ще у 1800 роках руни вживалися у деяких ізольованих місцевостях, наприклад в Даларна в Швеції. Зараз існування рунічного письма пов'язане із практиками ворожіння та відродженням язичництва.

Деякі рунічні знаки вживалися разом з латинськими, наприклад руна ᛗ «maðr» (=людина) часто вживалася як скорочення для слова людина всередині текстів, що писалися чорнилом на пергаменті. Ісландська літера «þ» є рунічним знаком, що увійшла у місцеву латинську абетку.

Див. також

• Слов'янські руни
• Че́рти і ризі

Джерела

1. А.Платов, Руны: Два тысячелетия магической традиции. - М.: Вече, 2010. - 448 с.
2. Т.Карлссон, Руны и нордическая магия. - М.: Эксмо, 2009. — 224с

Посилання

• Рунічні написи в норвезьких церквах
• Руни Гауґена
• Рунічні шрифти Золотий ріг і Золотий черевик
• азатру арт (нім.)
• Руни в Бергені

Руни
— Фіху	— Уруз	— Турісаз	— Ансуз	— Райдо	— Кеназ	— Ґебо	— Вунйо
— Гаґалаз	— Наутіз	— Іса	— Єра	— Ейваз	— Перт	— Альґіз	— Совіло
— Тейваз	— Беркана	— Еваз	— Манназ	— Лаґуз	— Інґуз	— Даґаз	— Одал