Руни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Старший футарк
Напис молодшими рунами на камені у селі Ваксала, поблизу Уппсали, Швеція. Зміст напису на давньоісландській мові: Hul-a let ræisa stæin þenna at Kætilbiorn, faður sinn, ok Runfrið at bonda, ok Igulfastr reð, en ØpiR.
«Codex Runicus», рукопис-пергамент близько 1300 року н. е., який містить один з найстаріших і найбільш збережених текстів «Закону Сканії», повністю написаний рунами.
Рунічний напис 1886 р. на надгробку у Паркенді, Англія.

Ру́ни — древня германська і нордична абетка. Рунічне письмо частково демонструє вплив латинської абетки, але воно має теж і багато відмінностей. Найстарші відомі руни були викарбувані в Данії і походять з бл. 200 р.

Рунічні написи були теж віднайдені в Україні. Серед них — рунічний напис старшим футарком на наконечнику списа, віднайдений на Волині і датований бл. 4 ст. (міграція готів) а також рунічні написи епохи вікінгів (варягів) з острова Березань у гирлі Дніпра.

Руни вживалися як письмо та для ворожінь на германських землях з часів зразу із початку нового літочислення аж до 1800 -х рр., в останній період лише за особливих потреб. Найстаріший рунічний напис віднайдений в Норвегії — це наконечник списа, знайдений в селі Овре Стабу в Тотені, котрий датується 200 р. Цей напис звучить норв. «raunijaR» — ранить, ріже. Збереглося багато рунічних написів, оскільки вони викарбувані на рунічних каміннях.

Тацит у Х розділі «Германії» писав про германські племена:

«Передбаченню і киданню на долю вони приділяють увагу більше за інших. Їхній метод кидання на долю простий: вони зрубують гілку з плодового дерева і ділять її на маленькі шматочки, які маркують певними відмінними знаками і розкидують довільно на білу матерію. Після цього, священик громади, якщо з долею радилися привселюдно, або батько сім'ї, якщо це робиться для себе, після закликання богів і з очима, піднятими до небес, витягують три шматки, по одному за раз, і тлумачать їх відповідно до знаків, попередньо на них нанесених»

Найстарші рунічні написи писалися старшим футарком, що складається з 24 знаків і вийшов зі вжитку у часи вікінгів. У 500800 рр. ряд рун були спрощені у формі і їх чисельність зменшилась до 16 -ти. Пізніші та середньовічні руни відрізнялися в залежності від місцевості, але можна говорити про особливу норвезьку рунічну абетку у середньовіччі. Цікавим варіантом були англійські руни, абетка яких налічувала до 32-36 знаків. Вони широко використовувалися для господарських записів, хронік тощо, але поступово були витіснені латиницею.

З християнством прийшла латинська абетка після епохи вікінгів, але руни все ще продовжувалися вживатися протягом століть. Королівські і церковні написи робилися латинськими літерами, тоді як руни вживалися в повсякденному житті — наприклад на записах на товарах і коротких повідомленнях. В той же час рунічне письмо було розширене знаками, що відповідали латинським літерам.

Слід відмітити, що руни майже завжди використовувалися для коротких записів на твердому матеріалі. Рунічні надписи короткі — зазвичай лише одне слово. Лише в Англії руни широко використовувалися для написання великих текстів, мабуть саме цим пояснюється й багатство місцевої рунічної абетки. Саме відсутність літературної традиції рунічного письма, а також тим, що руни асоціювалися з язичницьким минулим пояснюється витіснення їх латиницею.

Після приблизно 1400 р. руни вийшли з повсякденного життя, але знання про них залишалося. Ще у 1800 роках руни вживалися у деяких ізольованих місцевостях, наприклад в Даларна в Швеції. Зараз існування рунічного письма пов'язане із практиками ворожіння та відродженням язичництва.

Деякі рунічні знаки вживалися разом з латинськими, наприклад руна ᛗ «maðr» (=людина) часто вживалася як скорочення для слова людина всередині текстів, що писалися чорнилом на пергаменті. Ісландська літера «þ» є рунічним знаком, що увійшла у місцеву латинську абетку.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. А.Платов, Руны: Два тысячелетия магической традиции. — М.: Вече, 2010. — 448 с.
  2. Т.Карлссон, Руны и нордическая магия. — М.: Эксмо, 2009. — 224с

Посилання[ред.ред. код]

Руни
Runic letter fehu.pngФіху Runic letter uruz.pngУруз Runic letter thurisaz.pngТурісаз Runic letter ansuz.pngАнсуз Runic letter raido.pngРайдо Runic letter kauna.pngКеназ Runic letter gebo.pngҐебо Runic letter wunjo.pngВунйо
Runic letter haglaz.pngГаґалаз Runic letter naudiz.pngНаутіз Runic letter isaz.pngІса Runic letter jeran.pngЄра Runic letter iwaz.pngЕйваз Runic letter pertho.pngПерт Runic letter algiz.pngАльґіз Runic letter sowilo.pngСовіло
Runic letter tiwaz.pngТейваз Runic letter berkanan.pngБеркана Runic letter ehwaz.pngЕваз Runic letter mannaz.pngМанназ Runic letter laukaz.pngЛаґуз Runic letter ingwaz.pngІнґуз Runic letter dagaz.pngДаґаз Runic letter othalan.pngОдал