Дослідницька інженерія
Дослідницька інженерія — це термін, введений К. Еріком Дрекслером для опису процесу проектування та аналізу детальних гіпотетичних моделей систем, які неможливо реалізувати за допомогою сучасних технологій або методів, але, здається, явно перебувають у межах того, що наука вважає можливим у рамках вузько визначеної сфери функціонування моделі гіпотетичної системи. Зазвичай це призводить до створення паперових або відеопрототипів або (що більш ймовірно в наш час) комп'ютерних симуляцій, які є максимально переконливими для тих, хто знає відповідну науку, враховуючи відсутність експериментального підтвердження. За аналогією з протонаукою це можна вважати формою протоінженерії.
І прихильники, і критики часто вказують на науково-фантастичні історії як на джерело пошукової інженерії. Позитивною стороною книги наукової фантастики є те, що океанський підводний човен, телекомунікаційний супутник та інші винаходи передбачалися в таких історіях ще до того, як їх можна було побудувати.[1] З іншого боку, інші пристрої наукової фантастики, такі як космічний ліфт, можуть бути назавжди неможливими через основні проблеми з міцністю матеріалів або через інші труднощі, очікувані чи непередбачені.
Джерела[ред. | ред. код]
- Eric Drexler: «Physical Laws and the future of nanotechnology». Inaugural Lecture of the Oxford Martin Program, Feb,2012. https://www.youtube.com/watch?v=zQHA-UaUAe0
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Robert Bly (2005). The Science in Science Fiction: 83 SF Predictions that Became Scientific Reality. BenBella Books. с. 1. ISBN 1-932100-48-2.