Ду Фу
| Ду Фу | |
| 杜甫 | |
 Ду Фу на древньому китайському малюнку |
|
| При народженні: | Ду Фу. Друге ім'я Цзимей |
|---|---|
| Дата народження: |
712 |
| Місце народження: |
Хенань |
| Дата смерті: |
770 |
| Громадянство: | Танське |
| Мова творів: | Китайська |
| Рід діяльності: | китайський поет епохи Тан |
| Жанр: | поезія |
Ду Фу (кит. 杜甫) (712 - 770) — китайський поет епохи Тан. Використовував традиційні літературні форми. Хоча він писав в основному на піднесені теми, також не залишав без уваги хвалебні вірші і тости.
Біографія [ред.]
Онук поета Ду Шень-яня. Ду Фу походив із стародавнього роду. Народився у збіднілій на той час сім'ї провінційного урядовця невисокого рангу.
Свій перший вірш написав у 7 років, і його високо оцінили знавці поезії. Намагався скласти державні іспити, щоб за сімейною традицією отримати посаду державного службовця, але службовцем він не став.
У 20-35 років багато подорожував по різних місцях Китаю, вів розгульне життя. У 741 р. прибув до столиці імперії Чан'ань. Там мешкав майже 10 років, отримав при дворі незначну посаду. Під час бунту Ань Лушаня втік зі столиці разом з почетом імператора, а його родина залишилася у Чан'ані і він довго не мав від них жодної звістки. Був ув'язнений бунтівниками і пробув у полоні 2 роки. Після придушення бунту Ду Фу було наближено до імператора і у 757 р. він став радником молодого імператора Суцзуна і навіть отримав привілей критикувати імператора, але як тільки Ду Фу скористався цим привілеєм, його було ув'язнено. Комісія, яка розслідувала цю справу, визнала його винним лише в тому, що він дійсно вважав, що може критикувати імператора. Зрештою його було визнано невинним і імператор навіть пробачив йому його зухвалість та залишив коло себе на тій самій посаді. Проте у 759 р. Ду Фу пішов зі служби та оселився зі своєю родиною на півдні, у нижній течії Янцзи.
Смерть спіткала поета 770 року, коли він на човні спускався річкою. У 770 році Ду Фу у віці 59 років помер у злиднях.
Творча спадщина [ред.]
Його творчість нараховує більше 1400 віршів, у яких відображені настрій протистояння танським вельможам і історична панорама правління династії Тан: процвітання, занепад. Серед віршів Ду Фу офіційна китайська критика виділяла твори написані на політичні теми (оспівування імператора) і на теми тлінності існування, людську нікчемність. Серед віршів Ду Фу виділяються чотиривірші, які дуже навантажені історичними і міфологічними алегоріями, і їх важко зрозуміти без коментарів. Твори Ду Фу не лише мають широкий зміст, але й носять глибоке філософське значення. Одночасно з цим, поет приділяв велику увагу розвитку творчості в поезії. Про це свідчить його прізвисько «священномудрий».
Один з найвидатніших поетів Китая, особливо шанований за ті вірші, де він ототжнює свою лиху долю зі стражданнями усього китайського народу. Був пов'язаний довгою та теплою дружбою з Лі Бо. Їх часто згадують як двох найвизначніших геніїв усієї китайської поезії. У традиційному китайському літературознавстві Ду Фу присвоєно титул «шишен» («священномудрий піїт»)
Посилання [ред.]
