Дяченки (золотарі)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дяченки.

Дяче́нки — українські золотарі XVIII — 2-ї половини XIX століття. Працювали в Києві.

Іван Олексійович Дяченко (?—1806). У 1794 році був старшиною управи ремісничих цехів. Збереглася його роботи шата на ікону Воскресенської церкви Брусилова, де є підпис майстра (1798; Національний музей історії України);
Його син Олексій Іванович Дяченко (1778 — 8 травня 1855). У 1827 році був цехмістером срібного цеху.
Онук Іван Олексійович Дяченко (1804 — ?). Належав до золотарського цеху. 1826 року Київський магістрат послав його до Москви для навчання пробірної справи.

Література[ред. | ред. код]

Дяченко Іван Олексійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 80.;
Дяченки // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 233. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]