Діаграма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Діаграма — (від грец. Διάγραμμα (diagramma) — зображення — малюнок , креслення) — графічне зображення, що наочно у вигляді певних геометричних фігур показує співвідношення між різними величинами, які порівнюються[1]. Одними з найвідоміших видів діаграм є графіки та гістограми. Через значне поширення графіків інші види діаграм, інколи, помилково називають графіками.

Основні типи діаграм[ред.ред. код]

Діаграми в основному складаються з геометричних об'єктів (точок, ліній, фігур різних форм та кольорів) та домоміжних елементів (осей координат, умовних позначень, заголовків і т. д.). Також діаграми діляться на плоскі (двомірні) і просторові (трьохмірні або об'ємні). Порівняння і співставлення геометричних об'єктів на діаграмах може відбуватися в різних вимірах: по площі фігури або її висоті, по місцезнаходженню точок, по їх густині, по інтенсивності кольорі і т. д. Крім того дані можуть бути представлені в декартовій або полярній системі координат[2].

Розрізняють[3][4]:

  • Стовпчасті та лінійчасті діаграми —- застосовуються для спостереження змін в часі або за різних умов для невеликої кількість наборів даних.
  • Графіки — використовуються для зображення трендів та функціональних залежностей. Будується за допомогою точок з'єднаних лініями або кривими вищих порядків.
  • Секторні діаграми — для пропорційної залежності в певний момент часу.
  • Діаграми Венна — для ілюстрації теоретико-множинних відношень.
  • Гістограми — походить від стовпчастої діаграми[5]. Має вигляд стовпців без розривів між ними. Широко застосовується в статистиці для зображення дискретного розподілу частот.
  • Діаграми з областями
  • Точкові діаграми
  • Біржові діаграми
  • Поверхневі діаграми
  • Кільцеві діаграми
  • Бульбашкові діаграми
  • Пелюсткові діаграми
  • Картодіаграми — зазвичай використовується для географічних даних; також може бути використана для частин пристроїв або частин тіла людей та тварин[4].

Секторні діаграми[ред.ред. код]

Докладніше: Секторна діаграма
Об'ємна секторна діаграма

Секторні діаграми (кругові) — доволі широко поширений спосіб графічного представлення структури статистичної сукупності, так як ідея цілого дуже наглядно виражається кругом, який представляє всю сукупність. Відносна величина кожного значення зображується у вигляді сектора кругу. Площа сектора відповідає вкладу даного значення в суму значень. Цей вид діаграми зручно використовувати, коли потрібно показати долю кожної величини в загальному об'ємі[2].

При побудові спочатку будують круг, а потім секторами пропорційно виділяються його окремі частини. Інколи необхідно зобразити сукупності одних і тих же даних в різні періоди, або в різних місцях (наприклад, голоси виборців, природні ресурси), тоді будують кілька секторних діаграм, при цьому площі круга зображаються пропорційно об'єму сукупності. Комп'ютерні засоби дозволяють зображати складніші у побудові секторні діаграми (наприклад, об'ємні)[3].

Гістограми[ред.ред. код]

Приклад гістограми
Докладніше: Гістограма

Гістограма — спосіб графічного представлення табличних даних у вигляді прямокутних стовпців без розривів між ними. Походить від стовпчастої діаграми[5]. Щоправда часто гістограмами називають всі види стовпцевих діаграм. Навіть в пакеті «Microsoft Office 2007» усі види стовпцевих діаграм знаходяться в меню «Гістограма»[2]. Широко застосовується в статистиці для зображення дискретного розподілу частот. Найдавніша стовпцева діаграма з'явилась в книзі шотландського політичного економіста Вільяма Плейфейра (William Playfair) «The Commercial and Political Atlas» (London 1786), яка демонструє показники імпорту та експорту Шотландії в сімнадцять країн в 1781 р. Хоча Плейфейр відносився до свого винаходу скептично, в наступні роки його було прийнято багатьма, зокрема Флорена Найтінґейл (Florence Nightingale), використав їх в 1859 р. для порівняння смертності в армії в мирний час із смертністю мирного населення, і даним шляхом переконав владу покращити умови гігієни в армії[5].

Пелюсткова діаграма[ред.ред. код]

Пелюсткова діаграма подає числові значення як довжини відрізків, які виходять із центра діаграми під різними кутами. Кути між сусідніми відрізками однакові й визначаються кількістю відтворюваних значень: 360°/k, де k — кількість значень.[6].

Перевага діаграм перед іншими типами наочної статистичної інформації полягає в тому, що вони дозволяють швидко провести логічний висновок з великої кількості отриманих даних. Результати розрахунків, виконаних за допомогою систем статистичних обчислень, заносяться в таблиці. Вони є основою для подальшого аналізу або для підготовки статистичного звіту.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]