Діапазони Всесвітньої адміністративної радіоконференції (WARC) — три частини короткохвильового радіоспектру, які використовуються ліцензованими та/або сертифікованими радіоаматорами, які складаються з 30-метрового (10.100–10.150 МГц), 17-метрового (18,068–18,168 МГц) і 12-метрового (24,890–24,990 МГц) діапазонів.[1][2]
Усі вони були названі на честь Всесвітньої адміністративної радіоконференції, яка у 1979 році створила всесвітній розподіл цих діапазонів для аматорського використання. Діапазони були відкриті для використання на початку 1980-х років. Завдяки відносно невеликій пропускній здатності у 100 кГц або менше, існує джентльменська угода про те, що діапазони WARC не можуть використовуватися для контестінгу. Цю угоду було кодифіковано в офіційних рекомендаціях, таких як IARU Region 1 HF Manager's Handbook, в якому зазначено: «Змагання не повинні проводитися на діапазонах 10, 18 і 24 МГц».
Радіоаматорам, які не беруть участь у змаганнях, під час проведення найбільших міжнародних змагань рекомендується використовувати вільні від змагань діапазони КВ (30, 17 і 12 м).[3]
У більшості країн світу 30-метровий діапазон зазвичай не можна використовувати для «телефонного» (голосового) зв’язку. SSB може використовуватися під час надзвичайних ситуацій, що стосуються безпосередньої безпеки життя та майна, і лише станціями, які фактично беруть участь у обробці аварійного трафіку.
Однак частині регіону 1 дозволено користуватися телефоном у певний час. Сегмент діапазону від 10.120 до 10.140 може використовуватися лише для передачі SSB в районі Африки на південь від екватора протягом місцевих денних годин.
