Діафрагма (анатомія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Респіраторна система людини; діафрагма внизу

Діафра́гма (від грец. διάφραγμα перегородка) — грудочеревна перепона, яка відмежовує грудну порожнину від черевної, служить для розширення легенів. Утворена системою поперечносмугастих м'язів, які очевидно є похідними системи прямого м'яза живота. Властива лише ссавцям.

Локалізація[ред.ред. код]

Зазвичай верхівка правого купола діафрагми знаходиться на рівні четвертої, а лівого — на рівні п'ятої Міжреберної щілини. Під час вдиху куполи діафрагми опускаються на 2—3 см і стають плоскими.

Функції[ред.ред. код]

Функції діафрагми ділять на статичну і динамічну.

В динамічній виділяють три окремі функції:

  • респіраторна. В результаті рухів діафрагми, забезпечується основний об'єм повітря що надходить до легень.
  • кардіо-васкулярна. Під час вдиху серцева сумка і найнижча частина верхньої порожнистої вени (лат. vena cava inferior) розширюються. В той же час опускання діафрагми і одночасне підвищення внутрішньочеревного тиску вижимають кров із печінки в порожнисту вену, що і сприяє постійному відтоку венозної крові в серце. Крім того це сприяє відтоку крові від органів черевної порожнини і притоку її до серця.
  • моторно-харчова. Діафрагма має велике значення для переміщення їжі по стравоходу.