Ебуції
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ебуцій (лат. Aebutius) — давньоримський номен. З часів ранньої Республіки (приблизно V ст. до н. е.) існував патриціанський рід Ебуціїв, основний когномен якого був Гельва (лат. Helva).
Відомі представники[ред.]
- Тіт Ебуцій Гельва (лат. Titus Aebutius T.f. Helva) — консул 493 р. до н. е. (можливо, 499 р. до н. е.) та начальник кінноти у 498 р. до н. е.
- Луцій Ебуцій Гельва (лат. Lucius Aebutius T.f. Helva) — син попереднього, консул 457 р. до н. е. (можливо, 463 р. до н. е.)
- Марк Ебуцій Гельва (лат. Marcus Aebutius Helva) — трибун, приблизно 442 р. до н. е.
- Постумій Ебуцій Гельва Корніцен (лат. Postumius Aebutius Helva Cornicen) — консул 436 р. до н. е. та начальник кінноти у 435 р. до н. е.
- Луцій Ебуцій Фауст (лат. Lucius Aebutius Faustus) — вільновідпущеник
- Публій Ебуцій (лат. Publius Aebutius) — згадується у Лівія, приблизно у 186 р. до н. е.
- Публій Ебуцій Пінній (лат. Publius Aebutius Pinnius) — ім'я знайдено на монетах Коринфу, датується приблизно 39 р. до н. е.,
- Ебуцій Лібераліс (лат. Aebutius Liberalis) — адресат одного з листів Сенеки.
Література[ред.]
Посилання[ред.]
http://ancientrome.ru/gosudar/consuls1.htm
| Це незавершена стаття про давньоримський рід. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||
