Ейреніс сумирний
| Ейреніс сумирний | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ейреніс сумирний
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Eirenis modestus Martin, 1817 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Contia modesta Coluber nigricollis Ablabes modestus | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Ейреніс сумирний (Eirenis modestus) — неотруйна змія з роду Ейреніс родини Вужеві. Має 3 підвиди.
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина досягає 55—59 см. Кінчик морди тупо закруглений. Бічні лінії лобного щитка помітно сходяться позаду. Середньої величини виличний щиток лежить на другому і може торкатися третього, рідше - другого верхньогубного. Є один, напіврозділений, передочний і 2 заочноямкових щитка. Верхньогубних — 7, з них третій і четвертий стикаються з оком. Задні нижньощелепні щитки за розміром майже не поступаються переднім і розділені 1—2 рядками дрібних лусочок. Навколо середини тулуба в поперечному ряду є 17 лусок. Анальний щиток розділений. Черевних щитків — 166-181. Хвіст досить короткий.
Зверху сірого, коричнювато-сірого або червонувато-бежевого кольору, луска темніша по краях і світла у середині кожної з них. Хвіст звичайно світліший. На голові молодих і середнього розміру особин на світло-помаранчевому фоні розташований характерний малюнок, який складається з більш-менш М-подібної чорної смуги між передніми краями очей і такого ж кольору великої плями, що звужується ззаду на тім'яних щитках, іноді зі світлим «оком» посередині. На шиї позаду голови розташовується чорна, дугоподібна смуга (комірець, нашийник), облямована світлими, жовтуватими або рожевими лініями і має спрямований вперед конічний виступ, який нерідко зливається з темною плямою на тімені. Позаду нашийника на шиї є іноді темна цятка. З часом нашийник і малюнок на голові світлішають, втрачають чіткість й у дорослих особин майже або повністю зникають. Задні краї верхньогубних щитків темні. Черево без темних плям, кремового або жовтуватого кольору з сіруватим або палевим відтінками.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє сильно кам'янисті схили з розрідженою рослинністю. Ховається під камінням, в основі колючих чагарників. З'являється після зимівлі не раніше кінця квітня. З настанням сухої та спекотної погоди в липні-серпні виходить з хованок лише незадовго перед заходом сонця і майже не зустрічається у денний час. Харчується прямокрилими, жуками, тарганами, гусінню, мокрицями, багатоніжками, скорпіонами.
Це яйцекладна змія. Самиця на початку липня відкладає до 3 сильно витягнутих яйця середнім розміром 16,5х5 мм.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає на островах Егейського і Середземного моря, Греції на заході до східної Туреччини, Сирії, Ізраїлі, Іраку, Ірану на сході. Зустрічається у східній Грузії, Вірменії, Азербайджану, гірському Дагестані (Росія).
Пдвиди[ред. | ред. код]
- Eirenis modestus modestus
- Eirenis modestus semimaculatus
- Eirenis modestus cilicius
Джерела[ред. | ред. код]
- Bischoff, W. 2002. Auf der Suche nach Darevskia valentini (BOETTGER 1892) in Georgien - Impressionen aus einem wenig bekannten Land. Elaphe 10 (3): 49-61
- Baran, I.; Kumlutas, Y.; Olgun, K.; Ilgaz, C. & Kaska, Y. 2001. The Herpetofauna of the Vicinity of Silifke. Turk. J. Zool. 25: 245-249
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.