Екскаватор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Екскаватори в гірництві

Екскава́тор (англ. excavator, excavating machine; нім. Bagger m, Exkavator m) — самохідна землерийна машина для виймання та переміщення м'якого ґрунту, гірської породи тощо.

Екскаватор на будівництві дамби

Ідея створення землерийних машин належить Леонардо да Вінчі, який на початку XVI ст. запропонував схему екскаватора-драґлайна. Екскаватор — найбільш поширений тип виймально-вантажних машин, що експлуатуються на відкритих розробках родовищ корисних копалин.

За принципом дії екскаватори поділяються на машини циклічної дії (одноковшевий екскаватор, драґлайн, гідравлічний екскаватор) і безперервної дії (багатоковшевий екскаватор, роторний екскаватор, фрезерний екскаватор).

Конструктивно екскаватори складаються з робочого, ходового, силового обладнання, механізмів їх привода і управління, допоміжного обладнання, платформи з рамою, надбудови і кузова.

За експлуатаційним призначенням і родом роботи існуючі типи екскаваторів класифікують на кар'єрні, розкривні, видобувні, будівельні тощо;

За типом ходового обладнання — гусеничні, крокуючі, пневмоколісні і рейкові, плавучі;

За родом силового обладнання — електричні, дизельні, гідравлічні, комбіновані.

В Україні екскаватори виготовляються на Донецькому машинобуд. заводі та на Новокраматорському машинобудівному (НКМЗ). Тільки екскаватори НКМЗ виконують в країнах СНД до 50% землерийних робіт.