Екскаватор

Екскаватори в гірництві

Екскава́тор (англ. excavator, excavating machine; нім. Bagger m, Exkavator m) — самохідна землерийна машина для виймання та переміщення м'якого ґрунту, гірської породи тощо.

Екскаватор на будівництві дамби

Зміст

1 Історія
2 Класифікація
3 Цикл екскавації
4 Див. також
5 Література
6 Посилання

Історія[ред.]

Ідея створення землерийних машин належить Леонардо да Вінчі, який на початку XVI ст. запропонував схему екскаватора-драґлайна. Екскаватор — найпоширеніший тип виймально-вантажних машин, що експлуатуються на відкритих розробках родовищ корисних копалин.

Класифікація[ред.]

За принципом дії екскаватори поділяються на машини циклічної дії (одноковшевий екскаватор, драґлайн, гідравлічний екскаватор) і безперервної дії (багатоковшевий екскаватор, роторний екскаватор, фрезерний екскаватор).

Конструктивно екскаватори складаються з робочого, ходового, силового обладнання, механізмів їх привода і управління, допоміжного обладнання, платформи з рамою, надбудови і кузова.

За експлуатаційним призначенням і родом роботи існуючі типи екскаваторів класифікують на кар'єрні, розкривні, видобувні, будівельні тощо;

За типом ходового обладнання — гусеничні, крокуючі, пневмоколісні і рейкові, плавучі;

За родом силового обладнання — електричні, дизельні, гідравлічні, комбіновані.

В Україні екскаватори виготовляються на Донецькому машинобуд. заводі та на Новокраматорському машинобудівному (НКМЗ). Тільки екскаватори НКМЗ виконують в країнах СНД до 50% землерийних робіт.

Цикл екскавації[ред.]

Цикл екскавації, р. цикл экскавации – сукупність і послідовність операцій, які виконуються екскаватором циклічної дії у процесі виймання та навантаження гірничої маси: черпання (копання) у вибою, поворот машини до транспортного засобу, розвантаження ковша і поворот машини до вибою для початку наступного циклу.