Ендрю Кучінс
| Ендрю Карріган Кучінс | |
|---|---|
| Andrew Carrigan Kuchins | |
 | |
| Народився |
13 лютого 1959 (65 років) США |
| Громадянство |
 США |
| Діяльність | політолог |
| Відомий завдяки | Політолог |
| Alma mater | Емгерстський коледж |
| Знання мов | англійська[1] |
Ендрю Кучінс (англ. Andrew Carrigan Kuchins) (13 лютого 1959) — американський політолог, експерт з питань російської політики, совєтолог. Старший науковий співробітник і професор Центру євразійських, російських і східноєвропейських досліджень (CERES) Школи дипломатичної служби Джорджтаунського університету.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Емгерстський коледж і Школу імені Пола Нітце з поглибленого вивчення міжнародних відносин в Університеті Джона Хопкінса[2].
З 1989 по 1993 рр. — обіймав посаду виконавчого директора програми університетів Берклі і Стенфорда з вивчення Радянського Союзу і пострадянських країн.
З 1993 по 1997 рр. — старший співробітник у Фонді Джона і Кетрін Макартурів.
З 2003 по 2006 рр. — директор Московського Центру Карнеґі, в період з 2000 по 2003 роки очолював російсько-євразійську програму Фонду Карнеґі за міжнародний мир.
З 1997 по 2000 рр. — заступник директора Центру міжнародної безпеки та співробітництва в Стенфордському університеті.
Він керував дослідженнями і публікував матеріали з питань зовнішньої політики і питань безпеки.
В даний момент займається написанням роботи під заголовком «25 років американо-російських відносинам: що нам потрібно було засвоїти?»[3].
Автор книг[ред. | ред. код]
- «Росія після кризи» (Сергій Гурієв, Ендрю Кучінс, Андерс Ослунд. Видавництво: «Юнайтед Пресс» 2011 р. ISBN 978-5-904522-72-8)
- «Росія після розпаду» (2002)
- «Американо-російські відносини. Програма оновлення» (2000)
- «Росія і Японія: Невирішена дилема далеких сусідів» (спільно з Цуєси Хасегава і Джонатаном Хесламом, 1993).
- «Баланс России» (у співавторстві з Андерсом Аслундом, 2009)
- більше 100 наукових статей, параграфів книг, доповідей, публікацій в колонці автора.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Чем известен Эндрю Качинс. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 березня 2017.
- ↑ Международный дискуссионный клуб «Валдай». Архів оригіналу за 18 липня 2017. Процитовано 11 березня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ендрю КУЧІНС: «Єдиний шлях до програшу Путіна — це виживання української держави економічно, військово і політично» [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Неминуча допомога Заходу: самої зброї замало [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Зброя США може змінити плани Путіна щодо України — експерт [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Политолог Эндрю Качинс: Трамп не может просто взять и отменить санкции [Архівовано 26 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Эндрю Качинс: после аннексии Крыма мы увидели другого Путина [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Путина убьют на выходе из храма Христа Спасителя — Эндрю Качинс 2008 [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Эндрю Качинс: Владимир Путин будет убит 7 января [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- 15.12.2005 Эндрю Си Качинс (Andrew C. Kuchins). Новые направления российской внешней политики: 'ветер с востока одолевает ветер с запада'? («Carnegie Endowment», США) [Архівовано 3 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- УКРАЇНА МОЖЕ РОЗРАХОВУВАТИ НА ПІДТРИМКУ США У РАЗІ ПЕРЕМОГИ НА ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ АЛЬБЕРТА ГОРА 16/08/2000[недоступне посилання з липня 2019]
|
