Енцо Саккі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енцо Саккі
італ. Enzo Sacchi
італ. Enzo Sacchi
Енцо Саккі (зліва), Ферді Кюблер (в центрі) та Антоніо Бевілаква (справа)
Енцо Саккі (зліва), Ферді Кюблер (в центрі) та Антоніо Бевілаква (справа)
Енцо Саккі (зліва), Ферді Кюблер (в центрі) та Антоніо Бевілаква (справа)
Загальна інформація
Громадянство  Італія
 Королівство Італія
Народження 6 січня 1926(1926-01-06)
Флоренція, Італія
Смерть 12 липня 1988(1988-07-12)
Флоренція, Італія
Спорт
Країна Італія
Вид спорту велосипедний спорт
Дисципліна велотрекові гонки, шосейні гонки
Команда 1952–1953: Lygie
1954: Atala і Lygie-Torpado
1955-1957: Lygie
1958: Ignis-Pena-Solera-Doniselli
1959: Ignis-Frejus
1960: Ignis
1961-1962: Philco
1963-1964: Termozeta Dei
Нац. збірна Італія Італія
Завершення виступів 1964
Участь і здобутки
CMNS: Енцо Саккі у Вікісховищі
Спортивні медалі
Представник Італія Італія
Велосипедний спорт
Олімпійські ігри
Золото Гельсінкі 1952 спринт
Чемпіонати світу з трекових велоперегонів
Золото Мілан 1951 спринт (аматори)
Золото Париж 1952 спринт (аматори)
Срібло Цюрих 1953 спринт
Срібло Париж 1958 спринт
Бронза Кельн 1954 спринт

Енцо Саккі (італ. Enzo Sacchi, 6 січня 1926, Флоренція, Італія — 12 липня 1988 Флоренція, Італія) — італійський трековий та шосейний велогонщик, чемпіон Олімпійських ігор 1952 року в Гельсінкі, чемпіон та призер чемпіонатів світу та чемпіон Італії.

Спортивні досягнення[ред. | ред. код]

Свою кар'єру Саккі почав як шосейний гонщик — у 1946 році виграв гонку Флоренція-В'яреджо[1]. Проте найбільші перемоги спортсмен здобув у спринті на треку. Зокрема, він став олімпійським чемпіоном в спринті на Іграх 1952 року в Гельсінкі.

Саккі двічі перемагав у спринті на чемпіонатах світу з трекових велоперегонів у 1951 та 1952 роках серед аматорів. На цих же змаганнях серед професіоналів спортсмен двічі здобував срібло і один раз бронзу.

Саккі чотири рази перемагав в спринтах на Гран-прі Парижа і Копенгагена, тричі займав третю сходинку на Гран-прі Парижа. Також двічі вигравав шестиденну гонку: у 1960 році в Буенос-Айресі разом з Фердинандо Терруцці та у 1962 році в Перті з Рональдом Мюрреєм.

Статистика[ред. | ред. код]

Трекові велоперегони[ред. | ред. код]

Олімпійські ігри[ред. | ред. код]

1952 Гельсінкі

Чемпіонати світу[ред. | ред. код]

1951 Мілан, Італія

  • 1-е місце, спринт, аматори

1952 Париж, Франція

  • 1-е місце, спринт, аматори

1953 Цюрих, Швейцарія

  • 2-е місце, спринт

1954 Кельн, Німеччина

  • 3-е місце, спринт

1958 Париж, Франція

  • 2-е місце, спринт

Гран-прі[ред. | ред. код]

1950 Гран-прі Парижа, Франція

  • 3-е місце, спринт, аматори

1951
Гран-прі Парижа, Франція

  • 1-е місце, спринт, аматори

Гран-прі Копенгагена, Данія

  • 1-е місце, спринт, аматори

1954 Гран-прі Парижа, Франція

  • 1-е місце, спринт

1959 Гран-прі Парижа, Франція

  • 1-е місце, спринт

1960 Гран-прі Парижа, Франція

  • 3-е місце, спринт

1962 Гран-прі Парижа, Франція

  • 3-е місце, спринт

Шестиденні гонки[ред. | ред. код]

1960 Шестиденна гонка в Буенос-Айресі, Аргентина

1962 Шестиденна гонка в Перті, Австралія

Чемпіонат Італії[ред. | ред. код]

1955 1-е місце, спринт

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Firenze — Viareggio 1946 [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.] на сайті cyclingarchives.com

Посилання[ред. | ред. код]