Ескейпологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаррі Гудіні — найвідоміший виконавець трюків зі зникненням і втечами

Ескейпологія (англ. Escapology, іноді ескапологія) – різновид ілюзіонізму, мистецтво звільнення від пут за допомогою кісткових і м'язових маніпуляцій. Виконавець трюку (англ. escapologist) може звільнитися від наручників, гамівної сорочки, вибратися з клітки, труни, сталевої коробки, бочки, мішка, палаючої будівлі, акваріума або ж уникнути інших небезпек, які часто поєднуються в одній виставі.

Історія[ред. | ред. код]

Мистецтво звільнення від пут та із замкнених просторів було умінням, що розвивалося і використовувалося виконавцями впродовж доволі тривалого часу. Спочатку воно не демонструвалося як пряма публічна вистава, а здійснювалося задля створення ілюзії зникнення чи переміщення людини [1]. У 1860-х роках, брати Девенпорт[en] давали вистави під час яких дивним чином звільняли себе мотузок і складних вузлів, використовуючи мистецтво для створення враження впливу спіритуалізму [2]. Інші ілюзіоністи відтворювали окремі трюки братів, щоб викривати їх ніби-то екстрасенсорні здібності.
Через тридцять років Гаррі Гудіні почав показувати це мистецтво як окрему цілісну виставу, побудувавши кар'єру на демонстрації здатності викручуватися і уникати смертельних небезпек за найрізноманітніших створених сценічно обставин[3]. Виступи саме Г. Гудіні значною мірою визначили увесь подальший репертуар ескейпологіі, що почав традиційно включати такі трюки, як звільнення від наручників, замків, гамівних сорочок, поштових мішків[4], пивних бочок і тюремних камер. Цікаво, що чимало відомих ілюзіоністів і фокусників сучасності мають в своєму репертуарі бодай один трюк зі звільненням або втечею. Наприклад, славнозвісний Девід Коперфілд у кожному своєму шоу має один трюк такого роду. Істотним компонентом трюків зі звільнення або втечі є загрозливе відчуття терміновості, що додає гостроти і видовищності виставі. Сучасні артисти відповідного жанру додають нові ідеї та створюють варіації старих трюків в основі який часто лежать ідеї саме Г.Гудіні.

Вважається, що термін ескейпологія був введений австралійським ілюзіоністом Мюрреєм (Норман Мюррей Уолтерс), сучасником Гудіні.

Організації[ред. | ред. код]

UKEA — професійна організація Великої Британії, заснована в 2004 році.

International Escapologists Society — інтернет-спільнота, присвячена мистецтву втечі на міжнародному рівні[5].

Escape Masters — засноване в 1985 році Норманом Бігелоу, видає журнал з 2001 року.

Форми вистав[ред. | ред. код]

Найбільшого поширення набули такі форми вистав:

  • Прихована — стиль виконання трюків, коли звільнення відбувається за екраном або в шафі чи іншому закритому приміщенні задля приховування секретів виконання. Недоліком такої форми дійства є те, що глядачі можуть помилково припускати наявність асистента, якого вони, можливо, не бачать;
  • Повністю доступна для огляду — форма стави, популяризована Нілом Бігелоу в 1970-х, при якій глядач бачить усі маніпуляції виконавця.
  • Втеча або смерть — форма подання, створена Гудіні, що припускає як мінімум три смертельні небезпеки для життя виконавця. Серед небезпек: смерть в результаті утоплення, смерть від задухи (в герметичних корпусах, наприклад, трунах) і смерть від падіння з висоти.

Відомі виконавці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dawes, Edwin A (1979), The Great Illusionists, Chartwell Books (New Jersey), с. 193, ISBN 0-89009-240-0
  2. Dawes, 'The Great Illusionists', p. 157.
  3. Dawes, 'The Great Illusionists', p. 193.
  4. Secrets of Houdini [Архівовано 1 серпня 2020 у Wayback Machine.], J. C. Cannell
  5. Home — T.I.E.S. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 12 березня 2019.