Ілюзіонізм (шоу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Ілюзіоніст» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Фокусник. Невідомий автор (приписується також І. Босхом). 1475–1480. Муніципальний музей. Сен-Жермен-ан-Ле

Ілюзіонізм (фр. Illusionner — вводити в оману) — вид циркового мистецтва, який характеризується використанням спритності рук, трюків або спеціальної апаратури для створення ілюзії порушення звичних фізичних властивостей добре відомих предметів. Людину, що демонструю мистецтво ілюзіонізму називають ілюзіоністом, фокусником, факіром.

Ілюзіоніст (фокусник, факір) — артист, що демонструє фокуси, засновані на тих чи інших фізичних і психологічних явищах і підсвідомих помилках.

Історія[ред.ред. код]

Мистецтво ілюзії сходить до старовини, коли прийоми і техніка маніпуляції свідомістю стали використовуватися не тільки для управління людьми (шамани, жреці та вожді), але і для розваги (факіри).

У середні віки на ярмарках з'явилися професійні артисти — лялькарі, фокусники, які застосовують різні механізми, карткові фокусники (шулери).

У другій половині XVIII століття набув широкої популярністі «Турок» Вольфганг фон Кемпелен, основаю якого був «ілюзіон» — публіці було невідомо, що у цьому шаховому автоматі був захований сильний шахіст[1][2]. У кінці XIX століття став знаменитим Гаррі Гудіні, який придумав і втілив ідеї багатьох пристроїв для створення ілюзії.

У XX столітті ілюзіоністи працюють у цирку, на естраді, проводиться навчання мистецтву іллюзіонізма. Артисти створюють шоу, побудоване на складних фізичних ефектах, використовують електромагніти, НВЧ-випромінювання і т. д.

Фокус або трюк іноді називають кунстштюком[3].

Класифікація Ілюзіон ефектів[ред.ред. код]

Існує кілька класифікацій зовнішніх ефектів

Класифікація Свєчникова В. С.

Самодіяльний фокусник
  1. «Творення»
    1. Поява
    2. Зникнення
    3. Переміщення (транспозиція)
    4. Зміна виду (трансформація)
    5. Відновлення
  2. «Управління»
    1. Пожвавлення
    2. Левітація (наприклад, політ Девіда Копперфільда)
    3. Липкість
  3. «Порушення законів природи»
    1. Невразливість
    2. Проникність
    3. Збіги
    4. Аномальні явища …
  4. «менталізм»
    1. Уявний контроль
    2. Розшук, ідентифікація
    3. Читання думок
    4. Передача думок
    5. Пророцтва
    6. Екстрасенсорика

Класифікація Й. Цмека у переробці А. С. Карташкіна

  • Поява
  • Зникнення
  • Переміщення (у деяких випадках є послідовністю зникнення і появи, частіше після зникнення об'єкт з'являється у несподіваному для глядачів місці)
  • Зміна (у тому числі «левітація» і «телекінез»)
  • Перетворення (у деяких випадках може розглядатися як варіант зміни)
  • Проникнення (проходження одного об'єкта крізь інший)
  • Відновлення (класичний варіант «розпилювання»)
  • Збіг (деякі з цих ефектів можна класифікувати і як ментальну магію)
  • Розбіжність (невдачі глядача при спробі повторити на перший погляд прості дії фокусника)
  • Ментальні трюки

Способи створення ілюзій[ред.ред. код]

Ілюзіоніст зазвичай використовує спеціальні технічні пристосування, а також техніку маніпуляції, тобто спритності рук.

Ілюзіоністи демонструють появу і зникнення предметів, людей (принцип чорного кабінету), перетворення одних предметів в інші.

Широко використовується психологічне маніпулювання увагою, її відволікання з допомогою асистентів (наперсточники), зниження уваги глядача шляхом одноманітних рухів, що повторюються. Також використовуються явища, побудовані на обмані зору.

Широке поширення набуло створення ілюзій за допомогою карт. Даний вид ілюзій називається «карткові фокуси».

Найвідоміші ілюзіоністи[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Levitt G. M. The Turk, Chess Automaton. 2000. 268pp. ISBN 978-0-7864-2903-5
  2. Standage T. The Turk. The Life and Times of the Famous Eighteenth-Century Chess-Playing Machine. Walker & Co. 2002. 224pp. ISBN 0-8027-1391-2
  3. «Kunststück» Переклад з «Великого німецько-російського словника по загальній лексиці»

Література[ред.ред. код]

  • Кио Э. Фокусы и фокусники. М., 1958
  • Кио Э. Иллюзионисты и «волшебники». М., 1959
  • Вадимов А. Искусство фокуса. М., 1959
  • Вадимов А. А., Тривас А. А. От магов древности до иллюзионистов наших дней. М., 1966
  • Карташкин А. Искусство удивлять.— М.: ПРОФИЗДАТ, 1990. ISBN 5-255-00163-5
  • Энциклопедия фокусов и головоломок.— Ростов н/Д.: «Проф-Пресс», 1999. ISBN 5-88475-319-5
  • Акопян А. Лучшие фокусы. СПб., 2000. ISBN 5-88155-359-4

Посилання[ред.ред. код]