Жиляєв Ігор Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ігор Жиляєв
Ігор Жиляєв, жовтень 2015
Ігор Жиляєв, жовтень 2015
Ігор Жиляєв, жовтень 2015
Народився 15 листопада 1949(1949-11-15) (74 роки)
Київ, Україна
Місце проживання Україна
Національність українець
Alma mater Челябінський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького
Галузь Економіка
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Нагороди Знак учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський атомній станції (1986); Грамота Верховної Ради України (2004); Нагрудний знак МОН України «За наукові досягнення» (2006); Почесна Грамота Верховної Ради України (2006); Заслужений працівник освіти України (2009)
Особ. сторінка facebook.com/i.zhyljaev

Ігор Борисович Жиляєв (нар. 15 листопада 1949(19491115), Київ, УРСР) — український науковець, доктор економічних наук, заслужений працівник освіти України (з 2009)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

1974 — закінчив Челябінський державний педагогічний інститут ім. О. М. Горького (Челябінськ, РРФСР) за спеціальнстю «Фізика».

1977—1986 — різні посади державного службовця Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР

1982—1986 — навчався в аспірантурі Київського інституту народного господарства ім. Д. Коротченка (Київ, УРСР).

1986—1996 — різні посади наукового працівника в науково-дослідних інститутах Національної академії наук України

1996—2011 — заступник завідувача секретаріатом Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, м. Київ, Україна[1].

2011—2015 — заступник начальника Науково-дослідної частини, професор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

2019;— Завідувач відділу економіки вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України

У 1986 році брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 1988 році захистив дисертацію кандидата економічних наук «Проблемно-ориентированный анализ и прогнозирование научно-кадрового потенциала» в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки Академії наук Української РСР на тему за спеціальності 08.00.26 «Экономика, планирование и организация управления научно-техническим прогрессом» (диплом ЭК № 028229). Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки Академії наук Української РСР, м. Київ, Україна

У 2007 захистив дисертацію доктора економічних наук «Регіональні трансформаційні соціально-економічні системи в умовах платіжної кризи» в Харківській національній академії міського господарства МОН України за спеціальності 08.00.05 — розвиток продуктивних сил і регіональна економіка (диплом ДД № 006450). Харківська національна академія міського господарства Міністерства освіти і науки України, м. Харків, Україна.[2]

У 2009 отримав вчене звання старшого наукового співробітника у Науково-дослідному центрі правової інформатики Національної академії правових наук України за спеціальності 12.00.07 — теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право (АС № 007145).

Наукові інтереси: перехідна економіка, інформаційне суспільство, державне управління — право, економіка, організація та управління (прогнозування та планування) суспільного сектора економіки: освіта, наука і інновації.

Вибрані праці[ред. | ред. код]

Автор та співавтор понад 290 наукових праць.

  • Добров Г. М., Малицкий Б. А., Жиляев И. Б. и др. Методические рекомендации по проблемно-ориентированному планированию кадрового обеспечения приоритетных направлений Комплексной программы научно-технического прогресса стран-членов СЭВ до 2000 г. — Киев, ЦИПИН АН УССР, 1987. — 47 с.
  • Жиляев И. Б., Щур А. В. Первые шаги в бизнесе. Научно-практическое пособие. — Киев, «Либра», 1994. — 72 с. ISBN 5-7707-7190-9
  • Жиляєв І., Ісакова Н., Клочко Ю., Шандрук О. І., Щур О. Ваш діловий партнер — Канада. Довідник. — Київ, Дослідницький центр сприяння розвитку малого бізнесу «Венчур», 1996. — 37 с.
  • Zhyliaev I. Surrogate money in the Ukrainian economy: the scale and the dynamics // Ukrainian Economic Trends. Ukrainian-European Policy and Legal Advice Center. Quarterly Issue March 1999. P. 50 — 55.
  • Zhylyaev I. Demonetization of Ukraine's Economy and New Economics Policy Design // Ukraine through Transition / Challenges and Strategies, Ukrainian-Polish-American Macroeconomic Policy Workshop on Fiscal Policy in a Transition Economy, Pultusk and Warsaw, December 6-13, 1998. Kyiv, Altapres in co-operation with HIID, 2000, p. 165—172.
  • Zhyliaev I. The concept of wages in the contest of Ukrainian economic reforms // Ukrainian Economic Trends. Ukrainian-European Policy and Legal Advice Center. Quarterly Issue March 2000. P. 42 — 47.
  • Журавський В. С., Родіонов М. К., Жиляєв І. Б. Україна на шляху до інформаційного суспільства. К.: ІВЦ "Видавництво «Політехніка», 2004. — 484 с.
  • Розвиток інформаційного суспільства в Україні: Правове регулювання у сфері інформаційних відносин / Михайло Захарович Згуровський, Михайло Кузьмич Родіонов, Ігор Борисович Жиляєв. — К.: НТТУ «КПІ», 2006. — 542 с.
  • Жиляєв І. Б. Кризові явища в трансформаційних соціально-економічних системах / Ігор Борисович Жиляєв. — К.: ПП «ППНВ», 2007. — 374 с.
  • Система атестації наукових кадрів вищої кваліфікації: Монографія / Сергієнко Валерій Ігорович, Жиляєв Ігор Борисович, Кизим Микола Олександрович, Тищенко Олександр Миколайович. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2008. — 232 с. ISBN 978-966-392-197-6
  • Інформаційне право України: теорія і практика: монографія / Ігор Борисович Жиляєв. — К.: Парламентське видавництво, 2009. — 104 с. ISBN 978-966-611-703-1
  • Матеріали до розробки концепції Кодексу законів про освіту / Володимир Ковтунець, Лілія Гриневич, Ігор Жиляєв, Світлана Сорокина та ін. — К.: Міжнародний фонд «Відродження», 2010. — 136 с.
  • Жиляєв І. Б., Чижевський Б. Г. Словник — довідник основних понять та визначень українського освітнього законодавства / Ігор Борисович Жиляєв, Борис Григорович Чижевський. — К.: Нора-Друк, 2011. — 112 с. ISBN 978-966-2961-64-5
  • Електронне урядування. Опорний конспект лекцій / І. Б. Жиляєв, С. В. Дзюба, С. К. Полумієнко, І. А. Рубан, А. І. Семенченко; за ред. А. І. Семенченко. — К. : Національна академія державного управління при Президентові України, 2012. — 264 с. ISBN 978-617-696-098-0
  • Електронне урядування: робоча навчальна програма дисципліни «Електронне урядування» для слухачів спеціальності «Управління суспільним розвитком» освітньо-кваліфікаційного рівня 8.150103 магістр / А. І. Семенченко, І. Б. Жиляєв. — К. : Національна академія державного управління при Президентові України, 2012. — 144 с. ISBN 978-617-696-097-3
  • Електронне урядування: навч. посіб. / Семенченко, Андрій Іванович; Жиляєв, Ігор Борисович; Дзюба, Сергій Вікторович; Рубан, Ігор Анатолійович; Усаченко, Лариса Михайлівна; Руденко, Ольга Мстиславівна; [за ред. А. І. Семенченка] ; Кабінет Міністрів України, Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України, Навч.-наук. ін-т післядиплом. освіти. — Херсон: Грінь Д. С., 2014. — 391 с. — ISBN 978-617-7123-71-1
  • Жиляєв І. Б., Ковтунець В. В., Сьомкін М. В. Вища освіта України: стан та проблеми / Ігор Борисович Жиляєв, Володимир Віталійович Ковтунець; Максим Володимирович Сьомкін. — К.: Науково-дослідний інститут інформатики і права Національної академії правових наук України, Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2015. — 96 с. ISBN 978-966-7909-71-0. https://web.archive.org/web/20170517031348/http://www.ihed.org.ua/images/biblioteka/HigEducationUA_Zilyaev-Kovtunec-Syomkin_2015_96p.pdf

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Жиляєв І. Б. Регіональні трансформаційні соціально-економічні системи в умовах платіжної кризи: автореф. дис… д-ра екон. наук: 08.00.05 / І. Б. Жиляєв ; Харк. нац. акад. міс. госп-ва. — Х., 2007. — 33 с. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 17 червня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]