Застібка-блискавка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Принцип дії застібки (застібання)
Розстібання

Застібка-блискавка або просто блискавка (також — зіпер, англ. zipper) — вид застібок, призначених для швидкого з'єднання деталей одягу. Складається з двох текстильних стрічок, на яких закріплені у шаховому порядку пластмасові або металеві ланки (у вигляді окремих зубців або кілець суцільної спіралі, що утворюють ланки). З'єднання або роз'єднання половинок виконується за допомогою замка (слайдера, або бігунка), що ковзає стрічками, при цьому кожна ланка фіксується між парою ланок з протилежного боку.

Зовні схожа на «блискавку» так звана застібка-змійка. Остання дещо простіша за конструкцією і не має зубців, але з'єднання виходить менш надійним, тому вона застосовується не в одязі, а в упаковці або в канцелярських конвертах і файлах.

Історія[ред.ред. код]

Уітком Джадсон
Один з перших прототипів

Перші відомості про блискавку відносять до 1851 року. Саме тоді Елайя Хоу отримав патент на «автоматичну, безперервну застібку для одягу». Але в той час його винахід не знайшов застосування.[1]

Вдруге застібка-блискавка була запатентована американським винахідником пневматичного трамвая — Уіткомом Джадсоном. ЇЇ використовували як застібку на черевиках, щоб ті можна було застібати однією рукою. Складалась вона тоді з двох ланцюжків, на кожному з яких чергувались гачки з отворами, які чіплялись один до одного за допомогою рухомої металевої скріпки — язичка. У 1893 році Уітком відкрив в Чикаго «Універсальну застібкову компанію». Блискавка не мала комерційного успіху через дороговизну виготовлення та ненадійність у застосуванні.[1]

Опинившись на межі банкрутства, Джадсон взяв у партнери Гаррі Ерла та Луїса Уокера, а Уокер, у свою чергу, залучив до досліджень американського інженера шведського походження — Гідеона Сундбека. Після кількох років пошуків, 1913 року Сундбек розробив новий варіант «блискавки» і технологію її виробництва. Впровадження цього варіанту застібки було більш довгим і болісним, ніж сама розробка «блискавки», через недовіру з боку фабрикантів, які пам'ятали перший невдалий досвід. З часом «блискавка» довела свою надійність і технологічність і до 1923 року набула широкого поширення.[2] Тоді президент компанії B. F. Goodrich Бертрам Рок, обрав цю застібку для гумових галош. Йому сподобався звук, що видається металевими елементами при роботі, — zip (щось подібне до українського «вжик»). Так народилася назва моделі — Zipper Boots.[1]

1918 року компанія продала 24 000 застібок для «грошових поясів», популярних серед військових моряків.[3]

На початку 30-х років завдяки модельєру Ельзі Скапареллі блискавка з'явилась на дитячих речах. 1937 року, після того, як вийшов термін патенту, французький модельєр Жан Клод помістив блискавку на штанях.[1]

У жіночу моду блискавка прийшла у повоєнні роки. Там вона набула окрім практичних функцій, декоративні.[1]

Конструкція застібок-блискавок[ред.ред. код]

«Блискавки», зліва направо: металева, тракторна та вита
Водогазонепроникна блискаввка на сухому гідрокостюмі. Поверх неї застібається блискавка звичайної конструкції (чорного кольору).

За видами зубів виділяють три конструкції блискавок:

  • Спіральна (вита застібка) . Виготовляють зі згорнутого у спіраль синтетичного волокна, яке або намотано на тасьму, або пришито до неї. Волокно формується таким чином, що утворюються виступи, які зчіпляються з такими ж виступи з протилежного боку.
  • Тракторна застібка . За формою нагадує гусеницю трактора. На відміну від спіральної застібки, вона складається з окремих пластикових зубів, закріплених на тасьмі. Зуби частіше за все мають форму «грибка» з канавкою, що забезпечують надійне зачеплення, хоча застосовуються й зубці інших форм. Ця блискавка зносостійка, але менш міцна, ніж металева або спіральна й застосовується переважно на верхньому одязі.
  • Металева застібка . За конструктивом схожа на тракторну, але зубці зроблені з металу — зазвичай з латуні або нікелю. Заготовкою слугує товстий плаский дріт. У металевих блискавок зубці переважно асиметричної форми: кожен зубець має виступ з одного боку і поглиблення з іншого. Така блискавка дуже міцна, але іноді може «заїдати».

Існують «приховані» блискавки, зубці яких закриває тасьма, тому їх практично не видно. Складнішу конструкцію мають блискавки для герметичного з'єднання. Вони використовуються, наприклад, у водонепроникних і захисних костюмах. Така блискавка вимагає ретельного догляду, інакше вона швидко псується.

Виділяють роз'ємні англ. closed-end та не роз'ємні англ. open-end блискавки: другі простіші за конструкцією та мають з обох боків обмежувачі простої конструкції. У роз'ємної блискавки на одній тасьмі, зазвичай з нижнього (вузького) краю бігунок. Він має за обмежувач гніздо, у яке входить штифт на інший тасьмі. Штифт вставлений в гніздо вільно проходить крізь отвір бігунка і з'єднує нижні краї тасьми. Навантаження на нижні краї тасьми рознімної блискавки більше, ніж на решту тасьми, тому вони повинні бути укріпленими. Фіксація бігунка здійснюється за допомогою шпильок, які проходять між ланками блискавки. Шипи можуть розташовуватися на брелоку бігунка. У такому випадку для фіксації застібки потрібно повернути бігунок в певне положення, або всередині самого бігунка, притиснуті за допомогою пружини. Таким чином, якщо потягнути за брелок — шипи вивільняються .

Рідше зустрічають роз'ємні блискавки з двома бігунками (правосторонні і лівосторонні — англ. movable right and left), нероз'ємні типу «О» та типу «Х», замок-петля (англ. loop).

Основні частини[ред.ред. код]

Reissverschluss Teile 2 fcm.jpg
  • 1, 8 — Вільні кінці тасьми
  • 2, 7 — Обмежувачі
  • 3 — Бігунок (слайдер)
  • 4 — Брелок (також його ще називают пулер)
  • 5 — Тасьма
  • 6 — Ширина застібки
  • 9 — Ширина тасьми
  • 10 — Штифт
  • 11 — Роз'ємний обмежувач з гніздом
  • 12 — Ущільнувальна стрічка

Виробництво[ред.ред. код]

За оцінками експертів щороку виготовляються сотні міліонів блискавок. Приблизно 80 % блискавок виготовляють у Азії, Африці та Південній Америці. У промислово розвинених країнах кількість виготовлених щоденно застібок-блискавок також вимірюється тисячами.[1]

Сьогодні більш ніж половину «блискавок» на планеті виготовляє фірма YKK, заснована 1934 року в Японії.[3]

Інші світові виробники:

Виробництво в Україні[ред.ред. код]

В Україні виробництво застібок-блискавок за класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД-2010) відноситься до класу 32.99[4].

  • ПАТ Молнія — одне з найбільших підприємств серед країн СНД і єдине в Україні з повним циклом виробництва пластмасових застібок-блискавок різних виконань[5]

Патенти[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Найбільшу застібку-блискавку зробили у Нідерландах 1989 року. Довжина цього «зіпера» склала 2851 метр.[3]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Логинов, Н. Брюки превращаются… : застежка-молния / Н. Логинов // Пионер. — 2008. — № 2. — С. 18-19.