Зелінський Василь Аркадійович
| Зелінський Василь Аркадійович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
26 січня 1983 Романів | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (31 рік) Чумаки | |
| Поховання | Луцький район | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Васи́ль Арка́дійович Зелі́нський (нар. 26 січня 1983 — пом. 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1983 року в селі Романів.[1] До 9 класу навчався в ЗОШ № 23; здобув середню освіту у вечірній (змінній) школі міста Луцька. В 2001—2002 роках проходив військову службу в Збройних Силах України. Створив родину; виховували дітей. Працював в Луцьку, останнє місце роботи — СП ТОВ «Модерн-Експо», водій навантажувача.
В часі війни з квітня 2014 року — розвідник 51-ї окремої механізованої бригади.
Загинув у бою поблизу Іловайська під час виходу з оточення. Останній дзвінок від Василя був 28 серпня, з того часу його розшукували рідні. Загинув у полі в урочищі Червона Поляна разом з військовослужбовцями 40-го батальйону Костянтином Нечепуренком, Ігорем Долговим, Іваном Джаданом, Сергієм Конопацьким, 51-ї механізованої бригади Віталієм Малишем, та ще з одним невстановленим на грудень 2016-го бійцем.
Упізнаний за експертизою ДНК серед невідомих героїв АТО, похованих під Запоріжжям. 30 січня 2015 року воїна перепоховали на кладовищі в Липинах Луцького району.
Залишилися дружина Алла, двоє дітей — донька Юлія 2005 та син Дмитро 2009 р.н., мама.[2]
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);[3]
- 23 серпня 2015-го у Луцьку відкрито меморіальну дошку Василю Зелінському;
- рішенням сесії Луцької районної ради Василю Зелінському посмертно присвоєно звання почесного громадянина Луцького району.
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 35
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4]
- відзнака 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно)
- почесний громадянин міста Луцьк (2018; посмертно)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Свій 39-й день народження міг би відзначати солдат із Луцького району
- ↑ Син загиблого волинського Героя святкує день народження: закликають долучитись до вітань
- ↑ Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
Джерела[ред. | ред. код]
- Зелінський Василь Аркадійович [Архівовано 24 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Небесна Гвардія [Архівовано 24 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Почесний громадянин міста
- Солдати (Україна)
- Народились 26 січня
- Народились 1983
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Поховані в Луцькому районі
- Військовики 51-ї механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Романова (Луцький район)
- Померли в Старобешівському районі
- Почесні громадяни Луцька