Джадан Іван Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джадан Іван Миколайович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 24 березня 1977(1977-03-24)
Кривий Ріг
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (37 років)
Чумаки, Старобешівський район
Поховання Кривий Ріг
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)

Іва́н Микола́йович Джадан (24 березня 1977 — 29 серпня 2014) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1977 року в місті Кривий Ріг. Закінчив одну із криворізьких шкіл. Створив родину; виховували дітей. Понад 12 років працював ковалем на «АрселорМіттал Кривий Ріг».

В часі війни — механік-радіотелефоніст, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас».

29 серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» з військовиками 40-го батальйону Ігорем Долговим, Костянтином Нечепуренком, 51-ї механізованої бригади — Василем Зелінським, Віталієм Малишем, двома невідомими бійцями. Пошукова група місії «Експедиція-200» («Чорний тюльпан») 14 вересня у полі в урочищі Червона Поляна біля села Чумаки відшукала його тіло, перевезений у Запоріжжя.

Опізнаний за тестами ДНК, похований 27 лютого 2015-го в Кривому Розі, у місті оголошено траур.

Без Івана лишились батько; дружина Анна Джадан та діти.[1][2]

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно).
  • медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
  • відзнакою міста Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» III ступеня (посмертно)
  • відзнакою 40-го батальйону «Мужність. Честь. Закон.» (посмертно)
  • «Іловайським Хрестом» (посмертно)
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 1, місце 34
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]