Зіниця

Людська зіниця

Зіниця - отвір у райдужній оболонці ока хребетних, через який в око потрапляють промені світла. Залежно від освітленості розміри зіниці змінюються: вона розширюється в темряві, при емоційному збудженні, больових відчуттях, введенні в організм атропіну та адреналіну; рефлекторно зменшується при яскравому світлі.

Зміна розмірів регулюється волокнами вегетативної нервової системи та здійснюється за допомогою двох розташованих в райдужній оболонці гладких м'яз: сфінктера, що зменшує зіницю та ділататора, що розширює його.

У людини кругла, діаметр якої може змінюватись від 1,1 до 8 мм.

Література

• Біологічний енциклопедичний словник / Гіляров М. С., Баєв А. А., Вінберг Г. Г., Заварзін Г. А. та ін.. — М.: Радянська енциклопедія, 1986. С. 218.