Кабульське ханство
| Кабульське ханство | ||||
| ||||
| Столиця | Кабул | |||
| Мови | пушту | |||
| Релігії | іслам | |||
| Форма правління | монархія | |||
| хан | Мухаммад Азам-хан Баракзай | |||
| Історичний період | Новий час | |||
| - Засновано | 1818 | |||
| - Ліквідовано | 1834 | |||
| Сьогодні є частиною |  Афганістан
| |||
Кабульське ханство (1818 —1834 роки) — держава в Афганістані зі столицею в Кабулі, яка утворилася в результаті розпаду Імперії Дуррані. Була об'єктом постійної боротьби між представниками пуштунського клану Баракзай. Згодом стала основою відновленої Афганської держави.
Історія[ред. | ред. код]
Значення Кабульської області та самого Кабула було піднесено у 1774 році з перенесення столиці Дурранійської імперії з Кандагара до Кабула. Після смерті в 1793 році Тимур-Шах Дуррані, володаря Дурранійської імперії, новим володарем став Земан-шах. Втім проти цього виступив його брат Махмуд-шах, намісник Герату. В цей час відбулося посилення гілки мухаммадзай племені Баракзай, очільник якої сардар Паїнда-хан став фактичним правителем Кандагару. Побоюючись цього, Земан-шах у 1799 або 1800 році наказав того стратити. Це призвело до переходу мухаммадзаї на бік Махмуд-шаха. 1801 року він захопив Кабул та повалив Земан-шаха. Проте втриматися на троні довго не зміг, оскільки вступив у конфлікт з племен бараказай: в результаті декілька разів його було повалено. Цю боротьбу очолювали старший син Паїнда-хана — Фатх-Алі-хан, п'ятий син Мухаммад Азам-хан (відомий також як Яр Мухаммед-хан) та Дост Мухаммад-хан.
У 1818 році рід Баракзай повалив рід Сародзай-Дуррані й захопив східні області колишньої імперії. З цього моменту починається початок Кабульського ханства. Поряд з ним з утворилися Газнійське, Пешаварське, Кандагарське ханства, де панували сини Паїнди-хана. Невдовзі Мухаммад Азам-хан, володар Пешавару, захопив Кабул. З його діяльність пов'язано власне становлення Кабульського ханства. Втім зазвичай він використовував титул сардар. Правитель Кабула планував відновити кордони імперії, проте стикнувся з протистоянням дрібних держав, на які розпалася Дурранійська імперія.
У 1821 році Мухаммад Азам-хан здійснив похід проти Дост Мухаммед-хана, що був володарем в Газні, переміг того й змусив підкоритися Кабулу. Втім намагання відновити владу над Кандагаром виявилися марними. У 1823 році після смерті Мухаммад Азам-хана почалася боротьба за владу. Спадкоємця останнього було повалено того ж року рідним стрийком Султан-Мухаммад-ханом, якого у 1826 році переміг Дост Мухаммед-хан. Той продовжив політику Мухаммад Азам-хана з відновлення афганської єдності. Було приєднано Кухістан, у 1831 році — важливе місто Джелалабад, встановлено зверхність над Пешаварським ханством. У 1834 році Дост Мухаммед-хан перетворив Кабульське ханство на емірат Афганістан, продовживши централізаторську політику.
Хани[ред. | ред. код]
- Мухаммад Азім-хан (1818—1823), також хан Пешавару
- Хабібулла-хан (1823)
- Султан Мухаммед-хан (1823—1826), також хан Пешавару
- Дост Мухаммед-хан (1826—1834)
Джерела[ред. | ред. код]
- Christine Noelle-Karimi, State and Tribe in Nineteenth-century Afghanistan: The Reign of Amir Dost Muhammad Khan (1826—1863), 1997 ISBN 0-7007-0629-1
- W. Vogelsang, The Afghans, Blackwell Publishers. Oxford, 2002, ISBN 0-631-19841-5
- Рыжов К. В. «Все монархи мира. Мусульманский восток в XV—XX вв.», Москва, «Вече», 2004 ISBN 5-9533-0384-X, С. 191—192