Кайзер
Ка́йзер (нім. Kaiser) — старе запозичення в германських мовах з латини, з лат. caesar, цезар; на стародавність запозичення вказує збереження початкового k.
Власне, німецькою це слово означає «імператор» і застосовується в німецькомовних країнах до імператорів всіх часів і народів (крім російських царів), але в інших європейських мовах кайзерами зазвичай називають тільки трьох імператорів Німецької імперії (1871—1918): Вільгельма I, Фрідріха III і Вільгельма II. До цього періоду додається назву «кайзерівська Німеччина».
Рідше слово «кайзер» вживається (не тільки німецькою) щодо імператорів Священної Римської та Австрійської імперій, де домінуючою мовою також була німецька. У Московії XV—XVIII ст. наприклад, до імператорів Священної Римської імперії зазвичай застосовувалося слово «рос. кесарь» і «рос. цесарь» (відповідно, піддані імперії по-російськи іменувалися рос. цесарцами).
|
|||||||||||
