Статут Каліша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Каліський статут)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Загальна хартія єврейських свобод, відома як Статут Каліша і як привілей Каліша, видана великопольським герцогом Болеславом Благочестивим 8 вересня 1264 р. у Каліші.

Закон надав євреям безпрецедентні законні права в Європі, включаючи виключну юрисдикцію з єврейських справ, єврейським судам, а також створив окремий трибунал з інших кримінальних справ, що стосуються християн та євреїв. Статут ратифікували наступні польські королі: Казимир III у 1334 р., Казимир IV у 1453 р. та Сигізмунд I у 1539 р.

Витяги[ред. | ред. код]

Нижче наведені скорочені та перекладені уривки з 36 пунктів Статуту Каліша:[1]

  • 1. … Якщо єврея передано до суду, проти нього повинен свідчити не лише християнин, але й єврей, щоб справа могла вважатися справжньою.
  • 2. … Якщо будь-який християнин подаватиме в суд на єврея, стверджуючи, що він заставив у нього цінні папери, а єврей це заперечує, то якщо християнин відмовляється прийняти просте слово єврея, єврей, давши присягу, повинен бути вільним християнського.
  • 10. … Як покарання за вбивство єврея необхідне відповідне покарання та конфіскація майна.
  • 11. … За страйк єврея застосовується звичне в країні покарання.
  • 13. … Євреї не повинні платити за перевезення своїх померлих.
  • 14. Християнин, знищуючи цвинтар, крім звичайних покарань, втратить майно.
  • 17. … Будь-який єврей може вільно і безпечно ходити або їздити без будь-яких дозволів чи перешкод у нашому царстві. Вони сплачуватимуть звичайні мита так само, як це роблять інші християни, і нічого іншого.
  • 22. … Якщо хтось із християн поспішно і самовпевливо глузує з їхніх синагог, такий християнин повинен буде заплатити і повинен заплатити нашому палатину своєму опікуну два таланти перцю в якості покарання.
  • 30. … Жоден християнин не може в будь-який спосіб викликати будь-якого єврея до церковного суду, за будь-яке майно чи виклик, якого він викликає, а також єврей не повинен відповідати перед суддею в церковному суді, але єврей повинен його палатин, призначений на цей термін, і, крім того, вищезазначений палатин, разом із нашим губернатором на цей термін, будуть зобов'язані захищати та захищати цього єврея і забороняти йому відповідати на виклики церковного суду. Жоден християнин не повинен звинуватити єврея кровна наклеп.
  • 36. … Євреям дозволяється купувати будь-які предмети, а також торкатися хліба та іншої їжі

Критика[ред. | ред. код]

Польські дослідники проаналізувавши вихідні документи та стверджуючи, що як оригінал, так і його автентифіковані копії не можуть бути знайдені, а текст — підробка XV століття, зроблена в політичних цілях.[2][3][4][5]

Видання 20 століття[ред. | ред. код]

У 20-х роках польсько-єврейський художник і діяч Артур Шик (1894—1951) висвітлив Статут Каліша у циклі з 45 мініатюрних картин аквареллю та гуашшю.[6] Окрім оригінальної латиниці, Шик переклав текст Статуту на польську, іврит, ідиш, італійську, німецьку, англійську та іспанську мови. У 1929 році мініатюри Статуту Шика виставлялися по всій Польщі, а саме в Лодзі, Варшаві, Кракові та Каліші.[7] За підтримки польського уряду добірки мініатюр Статуту були виставлені в Женеві в 1931 р.[8] У 1932 році Статут Каліша був опублікований як колекційний розкішний тираж обмеженим накладом 500[9] Оригінальні мініатюри Шика зараз знаходяться в фондах Єврейського музею (Нью-Йорк) .[10]

  • Артур Шик (1894–1951). Статут Каліша, єврейських ремісників і торговців (1927), Париж
    Артур Шик (1894–1951). Статут Каліша, єврейських ремісників і торговців (1927), Париж
  • Артур Шик (1894–1951). Статут Каліша, фронтиспис (Казимир Великий) (1927), Париж
    Артур Шик (1894–1951). Статут Каліша, фронтиспис (Казимир Великий) (1927), Париж
  • Артур Шик (1894–1951). Статут Каліша, англійська сторінка (1927), Париж
    Артур Шик (1894–1951). Статут Каліша, англійська сторінка (1927), Париж

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ The Statute of Kalish of Bolesław the Pious for Jews in 1264. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
  2. ↑ Bylina, Stanisław (1 січня 2000). Kościół, kultura, społeczeństwo: studia z dziejów średniowiecza i czasów nowożytnych (пол.). Semper. ISBN 9788386951789. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021. Page 340: "uznany przez badaczy za falsyfikat" = deemed by researches as false....
  3. ↑ Alexander, Manfred; Kämpfer, Frank; Kappeler, Andreas (1 січня 1991). Kleine Völker in der Geschichte Osteuropas: Festschrift für Günther Stökl zum 75. Geburtstag (нім.). Franz Steiner Verlag. ISBN 9783515054737.
  4. ↑ Polsce, Uniwersytet Jagielloński Międzywydziałowy Zakład Historii i Kultury Żydów w (1 січня 1991). Żydzi w dawnej Rzeczypospolitej: materiały z konferencji "Autonomia Żydów w Rzeczypospolitej Szlacheckiej" : Międzywydziałowy Zakład Historii i Kultury Żydów w Polsce Uniwersytet Jagielloński 22–26 IX 1986 (пол.). Wyd. Ossolińskich. ISBN 9788304037977.
  5. ↑ Wajs, Hubert (1 січня 2008). Pomniki praw człowieka w historii. Tom 1 (пол.). Biuro Rzecznika Praw Obywatelskich. ISBN 9788392704911. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 9 квітня 2021. Page 57 : "W 1453 r. król (...) zatwierdził przywilej dla Żydów, opierając się na rzekomym przywileju króla Kazimierza Wielkiego, w istocie sfałszowanym" = In 1453 r. king confirmed the Jewish privilege based on an alleged privilege by king Casimir the Great which was in essence a falsification
  6. ↑ Ansell, Joseph P. «Art against Prejudice: Arthur Szyk's Statute of Kalisz.» The Journal of Decorative and Propaganda Arts 14 (1989): 47–63. doi:10.2307/1504027.
  7. ↑ Ansell, Joseph P. Arthur Szyk: Artist, Jew, Pole. Portland: The Littman Library of Jewish Civilization, 2004. 62.
  8. ↑ Ansell 71.
  9. ↑ Ansell 59–60.
  10. ↑ Widmann, Katja and Johannes Zechner. Arthur Szyk — Drawing Against National Socialism and Terror. Berlin: Deutsches Historisches Museum, 2008.

Список літератури[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Статут_Каліша&oldid=41141630