Казимир III Великий
| Казимир III Великий | |
|---|---|
| Dei gratia rex Polonie et Russie, nec non Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuiavie, et Pomeranieque Terrarum et Ducatuum Dominus et Heres | |
| Казимир III Великий, картина Яна Матейки | |
| Правління | 1333—1370 |
| Коронація | 25 квітня 1333, Краків |
| Дата народження | 30 квітня 1310 |
| Коваль | |
| Дата смерті | 5 листопада 1370 (60 років) |
| Краків | |
| Попередник | Владислав I Локетек |
| Діти | від 1-го шлюбу: Ельжбета, Куніґунда від 4-го шлюбу: Анна, Куніґунда, Ядвіґа |
| Наступник | Людвік І Великий |
| Дружина | Анна (Альдона) Ґедимінівна |
| Другий шлюб | Аделаїда Гессенська |
| Третій шлюб | Кристина Рокічанка |
| Династія | П'ясти |
| Батько | Владислав I Локетек |
| Мати | Ядвіґа Болеславівна |
Казими́р ІІІ Вели́кий (пол. Kazimierz III Wielki) (*30 квітня 1310 — †5 листопада 1370) — польський король (1333–1370), титулярний «Король Русі».
Зміст |
Коротка біографія [ред.]
Син Владислава I Локетка, останній представник династії П'ястів.
Повний титул: «Милістю Божою Король Краківської землі, Судомірської землі, Серадської землі, Польської землі, Куявської землі, Добрянської землі, Поморської землі, Руської землі, господар і Дідич вічний земель тим володар, король велебний».
Внутрішня політика - зміцнення королівської влади і централізації країни; зокрема 1337–1346 рр. - грошова реформа, 1347 р. - видання Вісліцький і Пйотркувський статути — перші повні записи польського звичаєвого права.
Зовнішня політика - орієнтація на союз із Угорщиною; користувався підтримкою папського престолу.
1340 р. - організував невдалий похід польсько-угорських військ на Королівство Русі. Після смерті короля Русі Юрія II Болеслава (†1340 р.) бояри проголосили Любарта Ґедиміновича володарем Галицько-Волинської держави. Але Казимир негайно зайняв Перемишльску землю, а потім опанував і Львовом. З цього часу у Любарта почалася багаторічна суперечка з Казимиром за спадщину галицьких королів.
1343 р. приєднав до Польщі Куявію. 1349 р. - захопив і приєднав до Польщі Галицьку землю. За К. ІІІ В. почалося загарбання Волині і Пониззя.
1350р. - угорський король Людвік І Великий уклав угоду зі своїм дядьком - польським королем К. III В., згідно з якою Угорщина «відступала свої спадкові права» на Руське королівство (Галичину) К. ІІІ В., а після його смерті (якщо у нього не буде синів) Польща разом з Галичиною, Холмською та Белзькою землями і Крем'янцем перейде до Людвіка І.
1351–1352 рр. - війна між Польщею і Великим князівством Литовським за Галицько-Волинську землю, а в 1352–1366 рр. Польська держава воювала проти останього володаря об'єднаного Галицько-Волинського королівства — князя Любарта.
1366 р. - підписав договір з Великим князівством Литовським, за яким до Польщі відійшла Західна Волинь з Холмом і Белзом.
1370 р. за підтримкою К. ІІІ В. було відновлено православну Галицьку митрополію і висвячено на митрополита єпископа Антонія (1370–1391 або 1392 рр.).
Заснував Краківський університет (1364) — згодом Яґеллонський.
Після смерті Казимира Великого владу в його володіннях успадкував Людвік I Угорський.
Цікаві факти [ред.]
Казимир Великий є Польським королем, який найчастіше одружувався - 4 рази.[1] Після нього таке досягнення зміг повторити лише Владислав II Ягайло. Зокрема, був одружений з дочкою великого князя литовського Ґедиміна Анною (Альдоною).
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста. - К.: Генеза, 1993.
Посилання [ред.]
Грамота короля Казиміра ІІІ на право власності с.Малі Винники львівському війту Б.Штехеру
| Казимир III Великий П'ясти Народився: 30 квітня 1310 Помер: 5 листопада 1370 |
||
|---|---|---|
| Попередник: Владислав I Локетек |
Король Польщі 1333 - 1370 |
Наступник: Людвік І Великий |
| Попередник: Любарт Гедимінович |
Король Русі 1350 — 1370 |
Наступник: Владислав II Опольчик |
|
||||||||||||||||||||||||||||

