Казимир III Великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Казими́р ІІІ Вели́кий (Kazimierz III Wielki) (*30 квітня 1310 — †5 листопада 1370) — польський король (1333—1370). Син Владислава Локетка, останній представник династії П'ястів.

Був одружений з дочкою великого князя литовського Гедиміна Анною (Альдоною).

Проводив політику зміцнення королівської влади і централізації країни. В 1337—1346 роках провів грошову реформу. В 1347 р. видав Вісліцький і Пьотркувський статути — перші повні записи польського звичаєвого права. У зовнішній політиці орієнтувався на союз із Угорщиною, користувався підтримкою папського престолу.

В 1340 р. організував похід польсько-угорських військ на Галицько-Волинське князівство, який закінчився невдало.

В 1349 р. захопив і приєднав до Польщі Галицьку землю. За Казимира Великого почалося загарбання Волині і Поділля.

За Казимира Великого (1351—1352) тривала війна між Польщею і Литвою за Галицько-Волинську землю, а в 1352—1366 рр. Польська держава воювала проти волинського князя Любарта.

У 1366 р. підписав договір з Великим князівством Литовським, за яким до Польщі відійшла Західна Волинь з Холмом і Белзом.

У 1370 р. за підтримкою Казимира Великого було відновлено православну Галицьку митрополію і висвячено на митрополита єпископа Антонія (1370—1391 або 1392 рр.).

В 1343 р. приєднав до Польщі Куявію. Заснував Краківський університет (1364) — згодом Ягеллонський.

Після смерті Казимира Великого владу в його володіннях успадкував Людвік Угорський.

[ред.] Джерела

• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста. - К.: Генеза, 1993.

Казимир III Великий П'ясти Народився: 30 квітня 1310 Помер: 5 листопада 1370
Попередник: Владислав I Локетек	король Польщі 1333 - 1370	Наступник: Людвік І Великий