Камера-люціда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Камера-люціда (від лат. camera lūcida «світла кімната») — оптичний прилад, забезпечений призмою який служить допоміжним засобом при перенесенні існуючих мотивів на папір.

Малювання портрета за допомогою камери-люціди, 1807 р.

Таким чином художник міг досягти з камерою-люцідою правильної побудови перспективи та великої подібності з існуючим мотивом.

Оптична схема

Функціональна схема[ред.ред. код]

Через окуляр Е художник спостерігає відбитий в призмі об'єкт S, суміщений в полі зору художника з аркушем паперу Р, створюючи тим самим уявне зображення.

Історія[ред.ред. код]

Камера-люціда винайдена 1807 року англійським фізиком Волластоном, камера була описана також Йоганномм Кеплером в його роботі «Dioprice» (1611).

Див. також[ред.ред. код]