Камера-обскура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ка́мера-обску́ра — це прототип фотографічного апарату, темне приміщення з одним мініатюрним отвором, через який на протилежну стіну проектується перевернене зменшене зображення предметів ззовні. Латиною camera перекладається як кімната, а obscurа — темна.
Коли була винайдена камера-обскура, точно не відомо, але вже в V столітті до н. е. китайський філософ Мі Ті описав виникнення зображення на стіні затемненої кімнати. Згадував про таку камеру і Аристотель. З неї почалася історія фотографії, коли через маленький отвір на папір проектували зображення предмета.
Допомагала камера і багатьом художникам, так Ян Вермер з її допомогою досягав в міських пейзажах майже фотографічної об'єктивності. Це було в XVII столітті, задовго до винаходу фотоапарата. Ймовірно, першим застосував камеру для зарисовок пейзажів Леонардо да Вінчі. Широко серед художників камера-обскура стала використовуватися в XVIII столітті. А до цього, ще в середньовіччя, феодали будували в своїх замках темні кімнати з отворами, що виходили на вулицю, щоб бачити, що відбувається за стінами, не встаючи з ложа. Правда, догори ногами.
Камера-обскура дозволяє спостерігати сонячні плями. Ще в середні століття споруджувалися готичні собори, в яких майже щодня можна було спостерігати поверхню сонця. А 18 травня 1607 року Йоганнес Кеплер прийняв помилково зображення маленької темної плямочки на сонячному диску в камері — обскурі за Меркурій.
У наш час камери-обскури, встановлені в багатьох містах світу, використовуються для науки і освіти, а також заради забави. Фотографії, зроблені за допомогою камери-обскури, відрізняються м'якістю малюнка, напіврозмитістю і відсутністю деяких видів спотворень, властивих більш складним оптичним пристроям, але різкість зображення у них невисока. Ближні предмети виходять більш розмитими, ніж віддалені. Для збільшення яскравості і різкості зображення використовується об'єктив.
