Призма (оптика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Призма — оптичний елемент у формі багатогранного тіла з прозорого для світла матеріалу, яке застосовують для зміни напряму поширення пучків світла, розкладання білого світла в спектр, поляризації світла тощо.

Для розкладу світла в спектр найчастіше використовуються трикутні призми. Властивість призми розкладати світло зумовлена явищем дисперсії світла — залежністю показника заломлення матеріалу призми від частоти.

Для розділення пучка променів на два використовуються біпризми.

Види призм[ред.ред. код]

Дисперсійні призми[ред.ред. код]

Дисперсійні призми використовуються в спектральних приладах для просторового розділення випромінювань різних довжин хвиль.

  • Проста тригранна призма
  • Призма Броунінга-Рузерфорда
  • Дисперсійна призма Аббе
  • Призма Амічі (призма прямого зору)

Відбиваючі призми[ред.ред. код]

Відбиваючі призми використовують для зміни ходу променів, зміни напряму оптичної осі, зміни ліній візування, для зменшення габаритних розмірів приладів. Класифікують відбиваючі призми за кількома ознаками:

  • кількістю відбивань в призмі;
  • наявністю або відсутністю «даху»;
  • характером конструкції призми;
  • кутом злому оптичної осі.

Також, окрему нішу серед відбиваючих призм займають призми, які складають з кількох частин, розділених повітряними проміжками. Деякі широко використовуванні призми отримали власні імена:

Назва призми позначається двома або трьома літерами і числом, записаним через дефіс. Перша літера означає кількість відбиваючих граней в призмі:

  • А — одна;
  • Б — дві;
  • В — три і т.д.

«Дах», умовно, вважають як одну грань і для неї ставлять індекс «к» після першої літери (наприклад, Ак, Бк). Друга буква вказує на характер конструкції:

  • Р — рівнобедрена;
  • С — ромбічна;
  • П — пентапризма;
  • У — напівпентапризма;
  • М — далекомірна;
  • Л — призма Лемана.

Цифри, які записані через дефіс вказують на кут злому оптичної осі. (0°,90°,180°). Наприклад, «ВкР-45°» — рівнобедрена призма з трьома відбиваючими гранями і «дахом», з кутом злому 45°.

Складені призми вказуються за їх власними іменами і кутами злому осі. Наприклад, «А-0°» — Призма Аббе, «Бк-90°» — башмачна призма з «дахом», «К-0°» — призма-куб.

Поляризаційні призми[ред.ред. код]

  • Призма Ніколя
  • Призма Волластона
  • Призма Аренса
  • Призма Глана-Фуко
  • Призма Глазебрука
  • Призма Рошона

Джерела[ред.ред. код]

  • Яворский Б.М., Детлаф А.А. (1972). Курс физики. Том III. Волновые процессы, оптика, атомная и ядерная физика. Москва: Высшая школа. 


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.