Канатний провулок (Одеса)
Канатний провулок Україна | |
|---|---|
 | |
| Населений пункт | Одеса |
| Загальні відомості | |
| Координати | 46°28′18″ пн. ш. 30°45′04″ сх. д. / 46.47166666669477308° пн. ш. 30.751111111138779819° сх. д.Координати: 46°28′18″ пн. ш. 30°45′04″ сх. д. / 46.47166666669477308° пн. ш. 30.751111111138779819° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2460030 ·R |
| Мапа | |
 | |
 Канатний провулок у Вікісховищі | |
Канатний провулок — коротка (150 м) вулиця в Одесі, в історичній частині міста, від вулиці Велика Арнаутська до вулиці Мала Арнаутська паралельно вулиці Леонтовича.
Історія[ред. | ред. код]
Назву отримав по канатним заводам Мєшкова (був розташований по лівій стороні вулиці Базарній майже що до майбутньої вулиці Леонтовича) і Новикова (розташовувався від Канатної вулиці до вулиці Леонтовича уздовж Великої Арнаутської, згодом був реорганізований в акціонерне товариство «Стальканат») [1].
З 1905 по 1907 рік на сусідній з провулком, Малій Арнаутській вулиці, в будинку № 9, жив молодший брат Володимира Ілліча Леніна Дмитро Ілліч Ульянов (1874-1943), що послужило підставою в 1966 році дати провулку ім'я Ульянова. У 1997 році історичну назву було повернуто.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Будинок №1 - Колишня гімназія Панченко, (1911, арх. М. М. Добровольський)
- Будинок №5 - Колишній прибутковий будинок Вселюбських, (1909, арх. Л. М. Чернігів, Я. С. Гольденберг)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Канатная улица. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- ОДЕССКИЕ УЛИЦЫ — старые и новые названия, описание. Канатный переулок (ранее — Дмитрия Ульянова переулок) [Архівовано 2 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Список зданий. Одесса, Канатный переулок [Архівовано 3 травня 2021 у Wayback Machine.]