Одеса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Одеса
Герб Одеси Прапор Одеси
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Одеська область
Район/міськрада	Одеська міськрада
Код КОАТУУ	5110100000
Засноване	1415 (перша згадка) Коцюбою Якушинським
Агломерація	Одеська агломерація
Статус міста	з 1794[1] року
Поділ міста	4 райони
Населення	1 080 000 (2007)
Площа	163 км²
Густота населення	6139 осіб/км²
Поштові індекси	65000—65480
Телефонний код	+380-48
Координати	46°28′18″ пн. ш. 30°42′37″ сх. д.
Міста-побратими	Александрія, Балтимор, Валенсія, Ванкувер, Варна (місто), Генуя, Єреван, Йокоґама, Калькута, Кишинів, Констанца, Ліверпуль, Лодзь, Марсель, Нікосія, Оулу, Пірей, Регенсбург, Сегед, Спліт, Стамбул, Тріполі, Хайфа, Циндао
День міста	2 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Одеса
До Києва
- фізична	442 км
- залізницею	654 км
- автошляхами	476 км
Міська влада
Адреса	65004, Одеса, Думська пл., 1, 725-00-39
Веб-сторінка	Офіційний сайт Одеси
Міський голова	Гурвіц Едуард Йосипович

Оде́са (рос. Одесса [Адє́са], їдиш אָד́עסאַ [Оде́са] — місто на чорноморському узбережжі України, найбільший морський порт в країні, місто обласного значення, центр Одеської області.

До 1795 року мало назву Хаджибе́й^[2]. Перша згадка про литовський замок-порт Кацюбіїв^[3] (назва Хаджибей з'явилася пізніше) датується 1415 роком.

Місто є п'ятим в країні за кількістю мешканців після Києва, Харкова, Донецька та Дніпропетровська (1 080 270 на 2007 рік).

Порт на Чорному морі. Залізничний вузол. Вузол автошляхів (E58, E87, E95, E581). Машинобудівна (верстатобудування, виробництво підйомно-транспортного, холодильного, медичного, торгового, поліграфічного та іншого обладнання, обчислювальних машин та ін.), хімічна, нафтопереробна, хіміко-фармацевтична, харчова, легка промисловість. 20 вузів, 7 театрів. Музеї: архітектурний, художній, літературний, мистецтв, Морського флоту, нумізматики, історико-краєзнавчий, музей Олександра Пушкіна.

У центральній частині міста — ансамбль будівель епохи класицизму з пам'ятником А. Е. Рішельє і Потьомкінськими сходами (1826—1841). У стилі класицизму палаци Воронцова, Потоцького, Наришкіної, Стара біржа, шпиталь. У стилі вікторіанської готики палац Бжозовського ("Шахський палац"). У межах Одеси та її околицях — кліматичні та бальнеологічні курорти.

Зміст 1 Історія 2 Клімат 3 Економіка і промисловість 4 Транспорт 4.1 Міський транспорт 4.2 Міжміське та міжнародне сполучення 5 Визначні пам'ятки 6 Вищі навчальні заклади 7 Одеса — курортне місто 8 Наука, Культура, Мистецтво, Музеї 9 Мовна ситуація 10 Адміністративний поділ 11 Визнання 12 Міста-побратими 12.1 Міста-побратими 12.2 Міста-партнери 13 Демографія 14 Див. також 15 Ресурси Інтернету 16 Примітки 17 Література

[ред.] Історія

Тут було дві давньогрецьких поселення-колонії, що занепали після приходу на ці землі готів.

За часів Золотої Орди тут з'являється генуезька факторія Джинестра, що торгувала з кочовиками. Того часу у степу сиділа Ногайська Орда. Приблизно 1300 року хан Ногай був тут убитий у битві при Куяльнику, а ногайські землі відійшли до Золотої Орди.

Після приєднання Північного Причорномор'я до Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського при Вітовті (1392—1430) з'являється Кичибейський замок (фортеця). Після битви при Ворсклі (1399 рік) вплив Великого князівства Литовського на Північне Причорномор'я поступово сходить нанівець.

У другій половині XIV століття Золота Орда розпадається. На території узбережжя Одеської затоки тепер розташовується Перекопська орда на чолі з беком Хаджі (що ймовірно, здійснив хадж в Мекку або Медину), іменований Хаджибей або, русами, Кичибей-Качибей (українське - Кочубій). Цей бек брав участь в битві при Синюхі (Сині Води) у 1369 році і був розбитий Великим князем литовським Ольгердом. «Повість про Поділля» називає Хаджибея в числі «отчічей» і «дедічей», спадкових володарів Поділля, що відображалося у ярликах кримських ханів до середини XV століття.

«Коли султан Баязід завоював Аккерман (1484), один багатий чоловік, на ім'я Ходжа, прозваний Бай (багатий), отримавши дозвіл султан а, побудував на цьому місці, на скелі міцний замок і розмістив у ньому загін воїнів. Він став володарем п'яти стад по 1500 овець, і після довгого і щасливого життя його стали кликати Ходжабай. До сих пір побудови цієї фортеці збереглися і добре видно на березі Чорного моря, на кручі. »

- Пише турецький Евлія Челебі в 1656 році.

В 1578 посланець Речі Посполитої в Кримське ханство Мартин Броневський бачив руїни «Кичибеєва городища, як обпавшої землі, що омивається широким озером, яке знаходиться біля моря».

1709 року камергер шведського короля Карла XII, що втік з-під Полтави в Османську імперію, бачить «презренне татарське село поблизу Куяльницького Пересипу».

1765 року поруч з Кичибеєм турки будують кам'яну фортецю Єні-Дунья (в перекладі з тур. Новий Світ), розташований між сучасними Потьомкінськими сходами і Воронцовським палацом на Приморському бульварі.

Під час Російсько-турецької війни 1787-1791 років фортеця потрапила до уваги військ Олександра Суворова, який прямував на Бендери. Фортецю було взято на світанку 13 вересня 1789 року передовим загоном корпусу генерала Івана Гудовича. Загоном командував граф Хосе де Рібас. Активну участь у битві за Хаджибей брало Військо Чорноморських козаків на чолі з отаманом Антоном Головатим (йому в Одесі поставлено пам'ятник в Старобазарному сквері).

Одеса була заснована за наказом Катерини II-ої у 1794 році, коли російська імператриця вирішила, що країні потрібен порт на Чорному морі для розширення зв'язків та торгівлі з Європою. Проект будівлі міста, порту і нової фортеці (на місці якої пізніше був розбитий Олександрівський парк) вона доручила голландському військовому інженерові Францу де Воллану, який сповна втілив при цьому принципи давньоримського містобудування. Вдало розташована географічно, Одеса швидко перетворилася з невеликого поселення в торгівельний, промисловий і науковий центр європейського значення. До 100-ї річниці свого заснування (1894 р.) Одеса займала 4-е місце в Російській імперії за кількістю населення та рівнем економічного розвитку після Санкт-Петербурга, Москви і Варшави.

Не в останню чергу своєму швидкому розвиткові Одеса зобов'язана мудрому і далекоглядному керівництву «батьків» міста, зокрема, праці таких талановитих адміністраторів як: Хосе де Рібас, Дюк де Рішельє, граф Олександр Ланжерон, граф Михайло Воронцов, Григорій Маразлі та інші.

[ред.] Клімат

Кліматограма Одеси
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
31   1.6 -3.6	31   2.4 -3.1	31   6.1 -0.4	34   12.8 6.2	34   19 11.7	49   23.6 15.6	49   26 17.4	34   25.7 17.2	37   20.9 13.1	30   14.7 8.1	45   8.4 3	35   4 -1
Температура в °C • Сума опадів в мм Джерело: pogoda.ru.net

Помірно континентальний та порівняно сухий. Кількість сонячних днів на рік перевищує 290.

Середньорічна температура близько +10 °C, середньорічна кількість опадів близько 350 мм^[4]. Зима коротка та м'яка з середньою температурою близько 0 °C, сніг і температури нижче −10 °C спостерігаються рідко; літо довге й спекотне з середньою температурою близько +25 °C, нерідко температурний покажчик сягає й вище +35 °C^[5].

Клімат Одеси
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Середній максимум, °C	1	1	5	12	19	24	26	26	21	15	8	4	14
Середня температура, °C	−1,7	−1	2,6	9,0	15,1	19,4	21,4	21,2	17,1	11,1	5,9	1,4	10,1
Середній мінімум, °C	−4	−4	0	6	12	16	18	17	13	8	3	−1	7
Норма опадів, мм	42	41	31	34	39	42	49	34	36	26	42	48	464
Джерело: http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Odesa/

[ред.] Економіка і промисловість

Одеса є найбільшим морським портом України, в якому перевантажують зерно, цукор, вугілля, нафтопродукти, цемент, метали, джут, деревину, продукцію машинобудівельної промисловості. Великий залізничний вузол. Основні галузі промисловості — це переробка нафти, машинобудування, суднобудування і судноремонт, харчова і алкогольна промисловість, деревообробна і хімічна промисловість. Промтоварний ринок «7-й кілометр» (офіційно «Авангард») поблизу Одеси є найбільшим торговим комплексом в Східній Європі.

[ред.] Транспорт

[ред.] Міський транспорт

В Одесі є трамвай, тролейбус, автобус, маршрутні таксі, таксі, фунікулер й катер, та планується легке метро.

Інтерактивна схема міського транспорту Одеси (рос.)

[ред.] Міжміське та міжнародне сполучення

На колишній околиці, а нині практично в центрі міста, розташовано залізничний вокзал. Залізницею з Одеси безпересадочно можна доїхати найпівнічніше до Санкт-Петербурга, найсхідніше до Челябінська, найпівденніше до Баку та найзахідніше до Берліна.

На південно-західній околиці, поблизу ринку «7-й кілометр», знаходиться Міжнародний аеропорт «Одеса». Авіалініями місто пов'язане з великими містами Європи та Азії, курортами Середземномор'я та Близького Сходу.

Також у місті є автовокзал та декілька автостанцій.

[ред.] Визначні пам'ятки

В Одесі знаходяться славнозвісні Потьомкінські сходи, що мають 192 сходинки. Вони були збудовані графом Воронцовим, генерал-губернатором Новоросії, Бесарабії та Кавказу, який зробив великий внесок у розвиток міста. Сходи коштували йому 800 тис. карбованців та були подарунком на день народження його дружині, Єлизаветі Ксавер'ївні, на той час — першій красуні міста. У радянські часи сходи були перейменовані у пам'ять повстання на панцернику «Потьомкін» у 1905 році (до революції сходи називалися Рішельєвськими). Будівництво цих величних сходів тривало з 1837 до 1841 року. Автором проекту був архітектор Франц Боффо, який ретельно розробив пропорції споруди.

Приїхавши до порту та піднявшись Потьомкінськими сходами, ви вийдете на Приморський бульвар — найкрасивіший у місті. Звідси добре видно панораму порту. Уздовж всього бульвару тягнуться прекрасні архітектурні ансамблі. Там знаходиться пам'ятник російському поетові О. С. Пушкіну. Приморський бульвар — це улюблене місце прогулянок мешканців міста і гостей. Великий масив займає Центральний парк культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка, колишній Олександрівський парк. У парку споружено пам'ятник Невідомому матросові. Вічний вогонь біля його підніжжя нагадує людям про великий подвиг захисників Одеси під час Другої світової війни.

Не меншою визначною пам'яткою міста є вулиця Дерібасівська, названа так на честь засновника міста Осипа Дерібаса (Хосе де Рібас), а також Грецька площа, що прилягає до неї. Зараз більша частина вулиці і площі — пішохідні, і разом з прилягаючим Міським Садом є одними з найулюбленіших місць відпочинку і прогулянок мешканців і гостей міста. Там розташовані численні кафе, бари, крамниці та готелі. Життя на цій вулиці рідко завмирає навіть вночі.

[ред.] Вищі навчальні заклади

• Одеський державний екологічний університет
• Одеський державний економічний університет
• Одеський державний медичний університет
• Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського
• Одеський національний морський університет
• Одеський національний політехнічний університет
• Одеський національний університет імені Іллі Мечникова
• Одеська національна академія зв'язку імені Олександра Попова
• Одеська національна академія харчових технологій
• Одеська національна морська академія
• Одеська національна юридична академія

[ред.] Одеса — курортне місто

Одеський клімат вирізняється м'якістю та великою кількістю сонячних днів. Влітку, завдяки бризам, навіть у спекотні дні тут комфортніше ніж у прилеглих степах. Цілющі грязі лиманів і мінеральні джерела приваблюють до Одеси багато відпочиваючих. Курортна зона Одеси простягнулася на десятки кілометрів вздовж берега Чорного моря. Один із найпопулярніших курортно-розважальних районів Одеси - це Аркадія. На його території розташовані санаторії, будинки відпочинку, а також водолікарня, курортна поліклініка, туристична база, готелі і численні ресторани, нічні клуби та інші розважальні заклади, що працюють у теплу пору року цілодобово. Уздовж всього узбережжя Одеси розташувалися пляжі: Лузанівка, Ланжерон, Отрада, Дельфін, Аркадія, група пляжів Великого Фонтану, Чорноморка, а також безліч пляжів санаторіїв і будинків відпочинку. Знаменитий пляж «Золотий берег», парк, величезний буковий гай знаходяться в мальовничому районі станцій Великого Фонтана. 4 червня 2005 року поруч з пляжем «Ланжерон» відкрився найбільший у країні дельфінарій.

[ред.] Наука, Культура, Мистецтво, Музеї

Помітне місце в культурному житті міста займає Одеський національний академічний театр опери та балету. Його будівля, зведена у 1884—1887 роках, є однією з найкрасивіших у Європі архітектурних споруд. Його портал прикрашають скульптурні групи, що алегорично зображують Комедію та Трагедію. Відвідування цього театру залишає незабутнє враження. Театр є відомим своєю історією. У ньому бували видатні письменники і композитори, на його сцені виступали великі співаки Шаляпін, Карузо, Собінов, танцювала Ісадора Дункан. Також в Одесі є театри: Музичної комедії, Драматичний театр ім. Іванова, Український театр ім. В. Василька, Філармонія, "Дім клоунів", Театр ляльок та інші.

При відвідуванні Одеси варто побувати в музеях: Археологічному, Західного та Східного мистецтва, Літературному, Історико-краєзнавчому, Художньому, Одеському музеї О. С. Пушкіна, Одеському музеї нумізматики та інших.

Одеса - місто академічної та галузевої науки. Найбільш значимими академічними інститутами Одеси є Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського (директор - акад. НАНУ С.А. Андронати) та Інститут проблем ринку та економіко-екологічних проблем НАН України (директор акад. НАНУ Б. В. Буркинський). В місті працює філія Севастопольского Інституту біології Південних морів ім. А.О. Ковалевського - директор к. біол. н. Б.Г.Александров, Відділ археології Північно-західного Причорномор’я Інституту археології НАН України (Київ) - директор к. іст. н. Т Л. Самойлова, археологічний музей НАНУ - директор І. В.Бруяко, відділення гидроакустики Морського Гидрофізичного інституту НАНУ(Севастополь)та його виробничо-науковий центр "Орбіта"(директор - к. т. н. М. І. Скипа), радіоастрономічна обсерваторія «Уран-4» Радіоастрономічного інституту НАНУ, Одеський філіал Центру гуманітарної освіти НАН України - завідувач к.філос. н., проф. О.С. Кирилюк. В Одесі функціонують галузеві науково-дослідні інститути, проектно-конструкторські та інші організації. Серед них - ВАТ "Одескабель", директор к. тех. н. Д. В. Іоргачов; Державне підприємство "Одеський регіональний центр стандартизації метрології та сертифікації" - директор В. М. Царюк; Державне підприємство "Одеський центр південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства і океанографії" - директор к. біол. н. С. Г. Бушуев; Державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Консервпромкомплекс» - директор д. екон. н. Ю. Д. Пилипенко; Інноваційно-інвестиційний центр (ІНВАЦ)- директор к. е. н. В. М. Небрат; Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П.Філатова АМН України - директор д. м. н., проф. Н. В. Пасєчнікова; Інститут стоматології АМН України - директор чл.-кор.АМН України, д. м. н., проф. К. Д. Косенко; Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут морського флоту України з дослідним виробництвом Міністерства транспорту та зв’язку України - директор к. т. н. О. С. Леснік; Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова» Української академії аграрних наук - директор к. с/г н. В. В. Власов; Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук - директор к. с/г н. В. М. Соколов; Український науковий центр екології моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України - директор д. географ. н. проф. І. Д. Лоєва; Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації і курортології АМН України - директор д. м. н. проф. К. Д. Бабов.

[ред.] Мовна ситуація

В Одесі розмовляють переважно російською мовою, яка, однак, має особливості, що пов'язані із впливом інших мов, перш за все їдиш, української, грецької, італійської, іспанської. За рахунок значних втрат населення під час Другої світової війни, а також виїзду за кордон, різко знизилась роль мови їдиш, якою колись розмовляли цілі райони міста. Однак, за рахунок притоку за радянських часів україномовних сільських мешканців на заводи та фабрики Одеси та завдяки їх намаганням акліматизуватись у переважно російськомовному середовищі, достатньо велика кількість осіб, які розмовляють на суржику. Переважно це люди старшого покоління, їхні діти здебільшого розмовляють російською мовою. Інші мови в Одесі менш розповсюджені, і їхні носії володіють або російською мовою, або суржиком, які й вживають як мову міжетнічного спілкування.

[ред.] Адміністративний поділ

Місто поділене на 4 райони:

• Київський
• Малиновський
• Приморський
• Суворовський

[ред.] Визнання

• 1998 року місто отримало «Прапор Честі Ради Європи». Одеса була першим містом, серед країн СНД, удостоєних цієї нагороди. Ця нагорода вручається тим містам, що «поширюють європейську ідеологію». Але тільки 28 грудня 2006 року нагороду було передано місцевій владі.

[ред.] Міста-побратими

[ред.] Міста-побратими

Александрія, Балтимор, Валенсія, Ванкувер, Варна, Генуя, Єреван, Йокогама, Калькутта, Кишинів, Констанца, Ліверпуль, Лодзь, Марсель, Нікосія, Оулу, Пірей, Регенсбург, Сегед, Спліт, Стамбул, Тріполі, Хайфа, Ціндао.

[ред.] Міста-партнери

Брест, Вальпараїсо, Відень, Волгоград, Гданськ, Клайпеда, Ларнака, Любляна, Мінськ, Москва, Ростов-на-Дону, Санкт-Петербург, Тбілісі, Таганрог, Таллінн.

[ред.] Демографія

• 1814 — 20 000
• 1850 — 100 000
• 1900 — 400 000
• 1910 — більше 500 000 (третє за кількістю населення місто Російської імперії)
• 2001 — 1 029 000
• 2006 — 993 000 (п'ятє за кількістю населення місто України)
• 2007 — 1 080 270

[ред.] Див. також

• Одеса (значення)
• Одеська область
• Одеська Радянська Республіка
• Відомі одесити
• Одеське товариство колекціонерів
• Тролейбуси у Одесі

[ред.] Ресурси Інтернету

• Всесвітній одеський портал
• Офіційний сайт міста Одеса
• Офіційний туристичний сайт Одеської області
• Облікова картка на сайті ВРУ

[ред.] Примітки

1. ↑ Рескрипт російської імператриці Катерини ІІ від 27 травня 1794 року на ім'я віце-адмірала Де-Рибаса, в якому, серед іншого, мовиться: «Придав в пособие вам інженер-полковника Де-Волана, коего представленный план пристани и города Хаджибея утвердив, повелеваем приступить, не теряя времени, к возможному и постепенному произведению оного в действие».
2. ↑ Верховна Рада. Облікова картка. Одеса.
3. ↑ Болдирєв О. В. Одесі — 600: Іст. нарис. — О.: Юг, 1994. — 72 с.
4. ↑ Офіційний паспорт Одеської області
5. ↑ Клімат: Клімат Одеси на сайті «Погода й клімат»Статистические данные о погоде

[ред.] Література

• Герлігі, Патриція. Одеса: Історія міста, 1794—1914. Київ: Критика, 1999 (ISBN 966-7679-04-7).
• Сапожников И.В ., Сапожникова Г.В. Запорожские и черноморские казаки в Хаджи-бее и Одессе (1770-1820-е годы). - О., 1998. - 272 с. - (монографія).

п • о • р Одеська область
Райони:	Ананьївський • Арцизький • Балтський • Березівський • Білгород-Дністровський • Біляївський • Болградський • Великомихайлівський • Іванівський • Ізмаїльський • Кілійський • Кодимський • Комінтернівський • Котовський • Красноокнянський • Любашівський • Миколаївський • Овідіопольський • Ренійський • Роздільнянський • Савранський • Саратський • Тарутинський • Татарбунарський • Фрунзівський • Ширяївський
Міста обласного значення:	Білгород-Дністровський • Ізмаїл • Іллічівськ • Котовськ • Одеса • Теплодар • Южне

п • о • р 50 найбільших міст України за населенням     Київ Харків Дніпропетровськ Одеса Донецьк Запоріжжя Львів Кривий Ріг Миколаїв Маріуполь Луганськ Макіївка Вінниця Сімферополь Севастополь Херсон Полтава Чернігів Черкаси Суми Горлівка Житомир Дніпродзержинськ Кіровоград Хмельницький Рівне Чернівці Кременчук Тернопіль Івано-Франківськ Луцьк Біла Церква Краматорськ Мелітополь Керч Нікополь Сєвєродонецьк Слов'янськ Бердянськ Алчевськ Павлоград Ужгород Лисичанськ Євпаторія Єнакієве Кам'янець-Подільський Костянтинівка Красний Луч Олександрія Конотоп

п • о • р   Міста і смт Одеської області
Міста:	Ананьїв · Арциз · Балта · Березівка · Білгород-Дністровський · Біляївка · Болград · Вилкове · Ізмаїл · Іллічівськ · Кілія · Кодима · Котовськ · Одеса · Рені · Роздільна · Татарбунари · Теплодар · Южне
Смт:	Авангард · Березине · Бородіно · Велика Михайлівка · Великодолинське · Затишшя · Затока · Зеленогірське · Іванівка · Комінтернівське · Красні Окни · Лиманське · Любашівка · Миколаївка · Нові Білярі · Овідіополь · Олександрівка · Петрівка · Радісне · Раухівка · Саврань · Сарата · Сергіївка · Серпневе · Слобідка · Суворове · Таїрове · Тарутине · Фрунзівка · Хлібодарське · Цебрикове · Чорноморське · Ширяєве