Карліс Озоліньш

Карліс Озоліньш
латис. Kārlis Ozoliņš
Народився	31 серпня 1905(1905-08-31) Мадлієнська волость Ризького повіту
Помер	15 серпня 1987(1987-08-15) (81 рік) Рига
Громадянство	Російська імперія→ Латвія→ СРСР
Національність	латиш
Діяльність	політик
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК ВКП(б)
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Карліс (Карл) Мартинович Озоліньш (Озолінь) (31 серпня 1905(19050831), Мадлієнська волость Ризького повіту Ліфляндської губернії, тепер Латвія — 15 серпня 1987, місто Рига, тепер Латвія) — латвійський радянський діяч, журналіст, голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у лютому 1956 — жовтні 1961 р. Член ЦК КП Латвії у грудні 1940 — січні 1959 р. і лютому 1960 — вересні 1961 р. Депутат Верховної Ради СРСР 3-5-го скликань. Заступник голови Президії Верховної Ради СРСР (у 1954—1959 роках). Депутат Верховної ради Латвійської РСР 2-5-го скликань. Член Союзу письменників Латвійської РСР.

Життєпис

Карліс Озоліньш народився в родині сільськогосподарського робітника. Трудову діяльність розпочав у 1915 році пастухом і наймитом. З 1922 року працював кур'єром типографії, землекопом, робітником заводу у місті Ризі. Одночасно, з 1922 року вчився у Ризькій гімназії. З 1926 р. — на підпільній роботі в Латвійській Республіці.

Член Комуністичної партії Латвії з 1926 року.

У 1927—1930 і у 1931—1937 роках — ув'язнений у в'язницях Латвійської Республіки.

У липні — жовтні 1940 р. — на відповідальній роботі в апараті ЦК КП(б) Латвії. У 1940 р. — редактор газети «Советская Латвия». У жовтні 1940 — 1941 р. — редактор газети ЦК КП(б) Латвії «Cinja».

Під час німецько-радянської війни, у 1941—1942 роках — редактор газети «Par Padomju Latviju». У 1942—1944 роках — керівник оперативної групи ЦК КП(б) Латвії із організації партизанського руху. Одночасно, у 1943 році — редактор газети «Par Dzimteni».

26 серпня — 17 листопада 1944 року — секретар ЦК КП(б) Латвії із кадрів.

У 1944—1951 роках — відповідальний редактор газети ЦК КП(б) Латвії «Cinja». У 1948 році заочно закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У 1951 — квітні 1952 року — заступник голови Президії Верховної Ради Латвійської РСР.

11 квітня 1952 — 27 листопада 1959 року — голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР.

У листопаді 1959 — грудні 1961 року — 1-й заступник голови Президії Верховної Ради Латвійської РСР.

З 1962 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Ризі.

Помер 15 серпня 1987 року після важкої тривалої хвороби. Похований 21 серпня 1987 року на цвинтарі Райніса в Ризі.

Нагороди

• три ордени Леніна
• орден Вітчизняної війни І ст.
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Червоного Прапора
• орден Червоної Зірки
• орден Дружби народів
• медалі

Джерела

• Озолинь Карл Мартынович (Ozoliņš Kārlis) [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)
• Озолинь Карл Мартынович [Архівовано 26 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)