Кила Шморля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кила Шморля
Roe-schmorl.jpg
Рентгенограма кили Шморля в поперековому відділі хребта
МКХ-10 M51.4
DiseasesDB 32386

Кила Шморля (грижа Шморля) — це невелике випинання міжхребцевого диску в тіло перед цим і/або нижчого хребця. Вперше це патологічне утворення описав у 1927 р. медик Крістіан Шморль, тому ці грижі називають вузлами або грижами Шморля.

На відміну від звичайної міжхребцевої грижі, яка випадає в просвіт хребтового каналу, грижа Шморля не може здавити спинномозкового корінця або спинного мозку і тому не є травматичним елементом, а винятково рентгенологічною ознакою. У разі, якщо при підозрі на грижу Шморля є больовий синдром, необхідно провести МРТ ураженого відділу, аби перевірити наявність міжхребцевої грижі чи онкопатології (метастазів). Позаяк ця грижа не є травматичним елементом, то і викликати болі не може.

Кила Шморля не є самостійним захворюванням, вона пов'язана з іншою патологією хребта, н-д остеопорозом. Під час цього захворювання зменшується щільність кісткової тканини замикальних пластинок хребців. І при певних осьових навантаженнях на хребет може відбутись випинання (секвестрація) в тіло хребця.

Наявність грижі Шморля завжди говорить про те, що на цій ділянці хребта ситуація несприятлива й надалі можна очікувати появу міжхребцевої грижі. Тому необхідно вжити заходів для того, щоби зупинити патологічний процес і збільшити рухливість хребта. Рекомендується профілактичний курс витягування хребта, щоденне виконання спеціальної гімнастики, плавання. Краще виключити заняття на силових тренажерах, аеробіку, шейпінг та інші види спорту з вертикальним навантаженням.

Причини появи гриж Шморля[ред.ред. код]

Поява цих гриж у молодому віці в більшості випадків зумовлена ​​поєднанням таких факторів, як недостатня насиченість кісткової тканини тіл хребців і твердим ядром хребетного диска. Найбільш характерно для підліткового віку (14-18 років): при швидкому зростанні скелета збільшення щільності кістки трохи запізнюється, а міжхребцеві диски в цьому віці відрізняються підвищеною «міцністю». Отже при мікротравмах, при вертикальних навантаженнях міжхребцевий диск отримує підвищене навантаження, і насичена рідиною основа «вистрілює» у бік хребців. При повторній мікротравматизації грижа ще більше впинається в хребець, приймаючи округлу форму. Найчастіше формується кілька таких гриж, які і є одним із проявів хвороби Шеєрмана-Мау.

Клініка[ред.ред. код]

Поодинокі грижі Шморля (вони зустрічаються в 75% випадків всіх гриж Шморля) є випадковою знахідкою під час рентгеноскопії або при проведенні магнітно-резонансної томографії (МРТ).

За деякими анатомічно необгрунтованими даними важається, що лише при рідкісному «передньому» розташуванні гриж з'являються болі. Причиною болю можуть бути не тільки передні, але й численні грижі Шморля (вони зустрічаються в 25% випадків). Болі посилюються при фізичному навантаженні, а також при тривалому перебуванні в незручній позиції, на ногах. Полегшення настає лише в позиції лежачи, а у вертикальній позиції біль незабаром поновлюється. З часом у таких пацієнтів формується кіфоз (якщо грижа в грудному відділі). Якщо є больовий синдром, необхідно звернутися до невролога.

Вінницька школа вертебрології говорить, що клініки при грижах Шморля не буде.

Діагностика[ред.ред. код]

Основними методами обстеження є рентгеноскопія хребта, комп'ютерна томографія (КТ), а також магнітно-резонансна томографія (МРТ), як варіант проводиться електронейроміографія (ЕМГ).

Лікування[ред.ред. код]

Перш за все лікується основне ахворювання - остеопороз та його причини (5 груп причин, де основною ціллю є впорядкувати обмін речовин у кістковій тканині). Також використовується ЛФК в тракційному та тракційно-тренувальному режимах. Тактика:

  1. Зменшення навантаження
  2. Усунення основної патології хребта (остеопорозу) та її причин
  3. ЛФК в тракційному та тракційно-тренуючому режимах.

Найчастіше використовуються наступні види лікувальних процедур: