Кила Шморля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кила Шморля
Roe-schmorl.jpg
Рентгенограма кили Шморля в поперековому відділі хребта
МКХ-10 M51.4
МКХ-9 722.30
DiseasesDB 32386

Кила Шморля (грижа Шморля) — це невелике випинання міжхребцевого диску в тіло перед цим і/або нижчого хребця. Вперше це патологічне утворення було описано в 1927 р. медиком Крістіаном Шморлем, отже ці грижі називають вузлами або грижами Шморля.

На відміну від звичайної міжхребцевої грижі, яка випадає в просвіт хребтового каналу, грижа Шморля не може здавити спинномозковий корінець або спинний мозок і тому не являється травмуючим елементом, а отже являє собою виключно рентгенологічну ознаку. За наявності больового синдрому при грижі Шморля необхідне проведення МРТ ураженого відділу для виключення міжхребцевої грижі чи онкопатології (метастазів). Оскільки вона не являється травмуючим елементом, то і викликати болі не може.

Кила Шморля не є самостійним захворюванням, вона пов'язана з іншою патологією хребта, н-д: остеопороз. При даному захворюванні зменшуєтсья щільність кісткової такнини замиальних пластинок хребців. І при певних осьових навантаженнях на хребет може відбутись випинання (секвестрація) в тіло хребця.

Наявність грижі Шморля завжди говорить про те, що в даному сегменті хребта ситуація несприятлива й надалі можна очікувати появу міжхребцевої грижі. Тому, необхідно вжити заходів для того, щоб зупинити патологічний процес і збільшити рухливість хребта. Рекомендується профілактичний курс витягування хребта, щоденне виконання спеціальної гімнастики, плавання. Краще виключити заняття на силових тренажерах, аеробікою, шейпінгом і інші види спорту з вертикальним навантаженням.

Причини появи гриж Шморля[ред.ред. код]

Поява цих гриж у молодому віці в більшості випадків зумовлена ​​поєднанням таких факторів, як недостатня насиченість кісткової тканини тіл хребців і твердим ядром хребетного диска. Найбільш характерно для підліткового віку (14-18 років): при швидкому зростанні скелета збільшення щільності кістки трохи запізнюється, а міжхребцеві диски в цьому віці відрізняються підвищеною «міцністю». Отже при мікротравмах, при вертикальних навантаженнях міжхребцевий диск отримує підвищене навантаження, і насичена рідиною основа «вистрілює» у бік хребців. При повторній мікротравматизації грижа ще більше впинається в хребець, приймаючи округлу форму. Найчастіше формується кілька таких гриж, які і є одним із проявів хвороби Шейермана-Мау.

Клініка[ред.ред. код]

Поодинокі грижі Шморля (вони зустрічаються в 75% випадків всіх гриж Шморля) є випадковою знахідкою поблизу рентгені або при проведенні магнітно-резонансної томографії (МРТ).

За деякими, анатомічно-необгрунтованими даними, важається, що лише при рідкісному «передньому» розташуванні гриж з'являються болі. Причиною болі можуть не тільки передні, але і множинні грижі Шморля (вони зустрічаються в 25% випадків). Болі посилюються при фізичному навантаженні, а також при тривалому перебуванні в незручній позі, на ногах. Полегшенн настає лише в положенні лежачи, а у вертикальному положенні біль незабаром поновлюється ще раз. З часом у таких пацієнтів формується кіфоз (якщо грижа в грудному відділі). При больового синдрому необхідно звернутися до невролога.

Вінницька школа Вертебрології говорить, що ніякої клініки при грижах Шморля не буде.

Діагностика[ред.ред. код]

Основними методами обстеження є рентгеноскопія хребта, комп'ютерна томографія (КТ), а також магнітно-резонансна томографія (МРТ), як варіант проводиться електронейроміографія (ЕМГ).

Лікування[ред.ред. код]

Перш за все лікується основне ахворювання - остеоапороз та його причини (5 груп причин - де основною метою є впорядкування обміну речовин в кістковій тканині). Також використовується ЛФК в тракційному та тракційно-тренуючому режимах. Тактика:

  1. Зменшення навантаження
  2. Усунення основної патології хребта (остеоапорозу) та її причин
  3. ЛФК в тракційному та тракційно-тренуючому режимах.

Найчастіше використовуються наступні види лікувальних процедур: