Остеопороз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Остеопороз
OsteoCutout.png
Літня жінка з класичним ознаками остеопорозу гіперкіфозом.
МКХ-10 M80-M82
OMIM 166710
DiseasesDB 9385
MedlinePlus 000360
eMedicine med/1693 ped/1683
pmr/94
pmr/95
MeSH D010024

Остеопороз — системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням маси кістки в одиниці об'єму та порушенням мікроархітектури кісткової тканини, що призводить до підвищення крихкості кісток та високого ризику їх переломів.[1]

Причини захворювання[ред.ред. код]

Організму для підтримки нормальної роботи всіх систем постійно потрібні мінеральні речовини. Кісткова тканина — щось на зразок складу, в якому зберігається «недоторканний запас» мінеральних речовин. Коли їх у їжі не вистачає, організм запозичує їх у кісток. Постійне запозичення призводить до того, що кістки стають крихкими, порожнистими та менш щільними, відбувається втрата кісткової тканини, зменшення її маси й у результаті — остеопороз — підвищена ламкість кісток через нестачу в них кальцію.

Фахівці виділяють дві групи чинників ризику для жінок: традиційні й сучасні. Традиційно розвитку остеопорозу сприяє зниження з віком (а особливо в період менопаузи) виробництва жіночого гормону — естрогену, який уповільнює зменшення маси кісткової тканини, її розрідження. Другим чинником є виснаження внутрішніх запасів кальцію в період вагітності й годування грудьми.

А ось до сучасних передумов захворювання медики зараховують: дієти для схуднення, гіподинамію (малорухливий спосіб життя жінок XXI століття), тривале лікування препаратами кортикостероїдних гормонів (преднізолон, триамсинолон, полькортолон і ін.), паління, яке все частіше стає шкідливою звичкою жінок. У нас сформувалися неправильні стереотипи харчування — ми їмо багато рафінованих продуктів й ігноруємо продукти, багаті на кальцій. Ось і виходить, що кожна жінка може захворіти на остеопороз.[2]

Остеопороз — суттєва загроза і для чоловічого населення. Наразі доведено, що зниження рівня тестостерону в чоловіків літнього та старечого віку (за термінологією зарубіжних дослідників — Partial Androgenic Deficiency Ageing Male, PADAM) призводить до зменшення кісткової маси та розвитку остеопорозу й остеопенії. Причому показники летальності серед чоловіків при переломах шийки стегнової кістки перевищують такі в жінок.Портал «Здоров'я України», «Подолати „німу епідемію“: в Україні відбувся Всесвітній день остеопорозу», Олена Барсукова, 24.12.06</ref>

Класифікація[ред.ред. код]

Згідно із класифікацією виділяють первинний і вторинний остеопороз.

Первинний[ред.ред. код]

Термін «первинний» застосовується до тих пацієнтів, у яких остеопороз розвивається внаслідок причин, пов'язаних з менопаузою й старінням.

Вторинний[ред.ред. код]

Якщо остеопороз виникає внаслідок основного захворювання, його трактують як вторинний. Як правило, вторинні форми остеопорозу класифікуються відповідно до наступних причин:

  • Ендокринні порушення (гіпертиреоз, гіперкортицизм, цукровий діабет, гіпогонадизм, гіперпаратиреоз, захворювання гіпофіза).
  • Призначення лікарських засобів (глюкокортикоїди, гепарин, метотрексат, препарати літію, антациди).
  • Захворювання органів травлення (гастроектомія, запальні захворювання кишечнику, синдром мальабсорбції, захворювання гепатобіліарної системи).
  • Захворювання нирок (хронічна ниркова недостатність, нирковий канальцевий ацидоз, синдром Фанконі).
  • Захворювання крові (лейкоз, лімфоми, системний мастоцитоз, мієломна хвороба, таласемія та інші анемії, хвороба Гоше).
  • Захворювання сполучної тканини (недосконалий остеогенез, синдром Елерса-Данлоса, синдром Морфана, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак).
  • Інші причини: вагітність та лактація, іммобілізація, злоякісні новоутворення, нервово-психічна анорексія, зловживання алкоголем, гіперфосфатемія, синдром Рейлі-Дея).[3]

Симптоми[ред.ред. код]

Спочатку у людини змінюється статура, потім хода тощо. Якщо це обумовлено похилим віком — це одне. Але, на жаль, маса кісток, щільність кісткової тканини зараз починає зменшуватися ще в достатньо молодому віці. І це дуже небезпечно. Бо при остеопорозі кістки не тільки швидше ламаються, а й гірше зростаються, а значить, людина довше лікується, переходить на інвалідність, страждає від болю.[4]

Ускладнення[ред.ред. код]

Останні дослідження говорять про те, що остеопороз і атеросклероз є взаємопов'язаними процесами. Було встановлено, що порушення кальцієвого обміну в кістковій тканині безумовно посилюють перебіг атеросклерозу й підвищують ризик його подальших ускладнень. Інші дослідження показують, що при зниженні мінеральної щільності кісткової тканини збільшується відкладення кальцію в коронарних артеріях. Кальцій разом із різними жирами утворює атеросклерозну бляшку, яка через надлишок холестерину в крові відкладається на внутрішній стінці артерії й закупорює її. Це робить артерію менш еластичною, що призводить до утворення тромбів і порушення кровообігу, внаслідок чого людина страждає від інсульту або інфаркту. Щоб уникнути негативних наслідків остеопорозу (таких, як атеросклероз), слід знати все про хворобу та способи її профілактики.[2]

Сучасні методики діагностики[ред.ред. код]

Серед багатьох чинників, що мають значення в розвитку порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини й розвитку остеопорозу, важливе місце відводиться особливостям будови тіла людини.

За результатами дослідження, у жінок віком 50—89 років, які мали порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини (остеопенія, остеопороз), були вірогідно зменшені такі антропометричні показники, як зріст, довжина голови (тільки у віковій групі 70 — 89 років), плечовий діаметр, обхват грудної клітки (В. В. Поворознюк, О. П. Дмитренко, 2001). Зменшення довжини лопатки та збільшення довжини шиї спостерігалося в групі 50 — 89 років та 50 — 69 років. Крім того, в цих групах у жінок з нормальним структурно-функціональним станом кісткової тканини спостерігали зменшення антропометричних показників, які характеризують особливості жирового обміну (товщина складки на спині, товщина складки на плечі, товщина складки на животі, товщина складки на стегні, товщина складки на гомілці). Такі показники, як довжина стегна, довжина гомілки, обхват плеча, ширина плеча, обхват широкої частини передпліччя, діаметр гомілки, ширина ступні, поперечний діаметр грудної клітки, тазовий діаметр, мали тенденцію до зниження у хворих з остеопорозом.

Для пацієнток з остеопоротичними переломами порівняно з пацієнтками без них характерним було вірогідне зниження таких антропометричних показників, як довжина стегна, обхват кисті, обхват вузької частини гомілки, висоти обличчя.[5]

Сьогодні в Україні доступні найсучасніші методики діагностики остеопорозу, золотим стандартом якої є двохенергетична рентгенівська денситометрія, або абсорбціометрія, що дає змогу визначати мінеральну щільність кісткової тканини. У нашій країні вже є 7 таких денситометрів, один із них, найсучасніший, — у Києві, в Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу. Метод ультразвукової денситометрії дає змогу визначати ступінь остеопорозу в пацієнтів із груп ризику, яким у разі необхідності поглибленої діагностики застосовують методику абсорбціометрії. Крім того, нині в діагностиці остеопорозу використовують рентгеноморфометрію, кількісну комп'ютерну томографію і біохімічні маркери метаболізму кісткової тканини.[6]

Профілактика[ред.ред. код]

Раціональне харчування займає важливе місце серед профілактичних заходів щодо розвитку остеопорозу в усіх вікових періодах. Воно відіграє важливу роль у формуванні піку кісткової маси в молодому віці та темпах втрати кісткової тканини в жінок у постменопаузальному періоді. Дані щодо фактичного харчування населення вказують на те, що практично в усіх економічно розвинених країнах люди літнього віку вживають значно менше кальцію в порівнянні з фізіологічними нормами. У дослідженнях, проведених спільно зі співробітниками лабораторії гігієни харчування Інституту геронтології АМН України, встановлено, що в населення старших вікових груп існує значний дефіцит Ca (42% від величин, які рекомендуються). Рівні вживання основних макронутрієнтів, які впливають на ремоделювання кісткової тканини, кальцію, магнію, фосфору в добовому раціоні жінок усіх вікових груп були достовірно нижчими за рекомендовані. Тільки у 3,2% жінок вміст кальцію в харчовому раціоні перевищував 1000 мг/добу, у більшої половини пацієнток він був меншим за 200 мг/добу.

Кальцій — основний негормональний засіб, який використовується для профілактики та лікування остеопорозу. Доведено, що додаткове його введення (500–1500 мг на добу) вірогідно зменшує втрату кісткової маси в постменопаузальному періоді. Використання кальцію сприяє зниженню частоти переломів хребців та стегнової кістки в літньому та старечому віці. Результати проведених досліджень свідчать про зниження на 60% числа переломів стегнової кістки серед чоловіків та жінок, вміст кальцію в яких у фактичному раціоні харчування становив більше 700 мг/добу в порівнянні з тими, хто приймав його менше 500–700 мг/добу.[7]

Дієта[ред.ред. код]

Ключове тут слово — «кальцій». Та на міцність кісток впливає не стільки абсолютна кількість кальцію в їжі, скільки співвідношення в харчовому раціоні кальцію й фосфору: кількість кальцію повинна в півтора-два рази перевищувати кількість фосфору. Крім того, для повноцінного засвоєння кальцію в раціоні повинні бути ще й магній, бор, мідь, марганець, цинк, вітаміни B6, C, K і фолієва кислота, а також певні білки й жири, що сприяють засвоєнню вітаміну D. Правильно складена дієта, що містить усі необхідні компоненти, здатна серйозно зменшити загрозу розвитку остеопорозу.

Що повинно бути на столі:

1. Молоко й молочні продукти (краще знежирені). У них оптимальне співвідношення кальцію й фосфору. Крім того, жир ускладнює засвоєння кальцію, тому краще вживати молочні продукти зі зниженою жирністю.

2. Свіжі овочі й фрукти, особливо всі види капусти (білокачанна, брокколі, цвітна), морква, ріпа. Крім кальцію вони містять всю «групу підтримки» мікроелементів, необхідних для повноцінного засвоєння кальцію.

3. Бобові, волоські горіхи, гарбузове й соняшникове насіння, рослинні масла. Всі вони містять білки й жири, необхідні для зміцнення кісткової тканини й засвоєння вітаміну D.

Слід виключити з раціону продукти, які погіршують засвоєння кальцію або сприяють його вимиванню з організму. Це так звані «викрадачі кальцію»:

1. Цукор, мед, вироби з пшеничного борошна (макарони, білий хліб), кава, чай. Усі рафіновані продукти й кофеїн порушують всмоктування кальцію в кишечнику.

2. М'ясні продукти заводського виготовлення (натуральне м'ясо на засвоєння кальцію не впливає).

3. Надлишок солі. Сіль витісняє з організму кальцій, який виходить разом із сечею. Всього одна зайва чайна ложка солі в день може викликати зменшення кісткової маси на 1,5% в рік.

4. Алкоголь. Зловживання алкоголем нерідко викликає остеопороз навіть у чоловіків середнього віку, які взагалі-то до нього зовсім не схильні. Яскраво виражений остеопороз з ламкістю кісток розвивається в усіх жінок, які зловживають алкоголем, причому дуже рано.

Взимку й навесні темпи розвитку остеопорозу прискорюються, тому що для будівельного процесу кісткової тканини мало одного кальцію. Ще потрібен вітамін D, але він утворюється в організмі тільки під впливом сонячних променів. Для профілактики остеопорозу досить двічі на місяць відвідувати солярій.[2]

Лікування[ред.ред. код]

Сьогодні в нашій державі існують сучасні діагностичні та лікувальні можливості для успішної боротьби з таким грізним захворюванням, як остеопороз, і запобігання його розвитку в здорових людей. Проведення Всесвітніх днів остеопорозу, які тепер регулярно відбуватимуться в Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу, сприятиме популяризації сучасних знань про остеопороз серед лікарів та пацієнтів.[6]

Статистика[ред.ред. код]

В останні десятиріччя проблема остеопорозу набула особливого значення внаслідок двох тісно пов'язаних демографічних процесів: різкого збільшення в популяції кількості людей літнього й старечого віку, зокрема жінок у постменопаузальному періоді життя[8]. Приблизно у кожної третьої жінки після 65 років спостерігається як мінімум один перелом кісток[9]. Остеопоротичні переломи істотно впливають на захворюваність і смертність. Переломи стегнової кістки призводять до зниження очікуваної середньої тривалості життя на 12-15%[10]. Після такого перелому до 20% хворих помирають протягом перших 6 місяців, близько 50% пацієнтів не можуть пересуватися без сторонньої допомоги, а третина втрачає здатність до самообслуговування. Проведені нами дослідження показали, що летальність серед хворих із остеопоротичними переломами проксимального відділу стегнової кістки склала протягом двох років 18,6%[11]; 47% хворих із зазначеної групи померло протягом перших 6 місяців після виникнення перелому. Сумарний ризик остеопоротичних переломів у віці 50 років становить 39,7% для жінок та 13,1% — для чоловіків[12].

Найчастіше остеопороз уражає жінок, що пов'язано з дефіцитом естрогенів у постменопаузі, нижчим піком кісткової маси порівняно із чоловіками тощо. Остеопороз уражає від третини до половини всіх жінок у постменопаузальному періоді. Втрата кісткової маси розпочинається у жінок приблизно з 35-40 років і становить 0,5-1% на рік; з настанням менопаузи, а також в перші 3-5 років постменопаузи цей показник зростає до 3-7% на рік[13]. Отже, у перші роки постменопаузи жінка може втратити до 9-35% кісткової маси.

У чотирьох із 10 жінок має бути один або більше остеопоротичних переломів протягом життя. Для порівняння, ризик розвитку інших поширених захворювань серед жінок віком 50 років становить: для раку молочної залози — 9%, серцево-судинної патології — 40%[14]. Дані ВООЗ свідчать про те, що кількість ліжко-днів на рік для жінок у постменопаузальному періоді з остеопоротичними переломами проксимального відділу стегнової кістки перевищує даний показник для таких захворювань, як рак молочної залози, гострий інфаркт міокарда, хронічні захворювання легень, цукровий діабет та ін. Летальність внаслідок ускладнень, зумовлених остеопоротичними переломами, в популяції білих жінок 50 років та старше становить 2,8%, що відповідає показнику летальності від злоякісних пухлин молочної залози. Разом з тим, ризик перелому стегнової кістки дорінює об'єднаному ризику раку молочної залози, раку матки та раку яєчників.

Захворюваність в Україні[ред.ред. код]

За результатами досліджень В. В. Поворознюк (д. м. н., професор Інституту геронтології АМН України, Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, Київ) структурно-функціонального стану кісткової тканини у жінок віком 20-89 років остеопороз було виявлено: в 13% жінок — у віковій групі 50-59 років, у 25% — у групі 60-69 років, у 50% — у групі 70-79 років та в 53% — у групі 80-89 років.

Загальна передбачувана кількість жінок України, які страждають на остеопороз, дорівнює 3005 тис., або 11,8% від усього жіночого населення. Згідно з отриманими даними суттєве збільшення кількості жінок з остеопорозом спостерігається у віковій групі 50-59 років — 387,0 тис.; у старших вікових групах цей показник зростає (60-69 років — 754,2 тис.; 70-79 років — 1235 тис.) аж до вікової групи 80 років і старше. Зниження показника в останній групі зумовлене зменшенням її кількісного складу.

Отримані результати свідчать про те, що остеопороз у нашій державі набуває характеру непередбачуваної за своїми масштабами епідемії, запобігти якій можливо за умови створення загальнодержавної програми діагностики, профілактики і лікування даного захворювання та його грізних ускладнень.

Організації[ред.ред. код]

  • Міжнародна асоціація остеопорозу (IOF)
  • Український науково-медичний центр проблем остеопорозу. Директор, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки й техніки України, президент Української асоціації остеопорозу, член правління IOF, керівник відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату Інституту геронтології АМН України Владислав Володимирович Поворознюк

Виноски[ред.ред. код]

  1. Щотижневик «Аптека»; «Остепороз: це повинен знати кожен»
  2. а б в Всеукраїнський суспільно-політичний тижневик «Україна і світ»; «Хвороба, яку складно визначити»; Мар'яна Закусило
  3. Медицинский портал «Здоров'я України», «Вториний остеопороз — це мультидисциплінарна проблема сучасної медицини», Наталія Поліщук, м. Київ
  4. Щоденна львівська газета «Високий замок», «Остеопороз ламає не тільки кістки, а й життя», Людмила Полевська
  5. Портал «Лікарь», «Остеопороз: сучасні методи діагностики», В. В. Поворознюк
  6. а б Портал «Здоров'я України», «Подолати „німу епідемію“: в Україні відбувся Всесвітній день остеопорозу», Олена Барсукова, 24.12.06
  7. Портал «Мистецтво лікування», «Остеопороз — проблема XXI сторіччя», В. В. Поворознюк
  8. Поворознюк В. В., 2000; Riggs В. L., Melton L., 1986
  9. Kanis J. A., 1993
  10. Lees В. et al., 1993
  11. Поворознюк В. В., Форосенко В. С., 2004
  12. Kanis J. A.,Pitf F. A., 1992
  13. Поворознюк В. В., 1998
  14. Melton L. J., 1995