Клодія Пульхра Старша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клодія Пульхра Старша
лат. CLODIA PULCHRA TERTIA
Портрет із збірки
Promptuarii Iconum Insigniorum (1553)
Прізвисько Quadrantaria і Lesbia
Народилася бл. 95 до н. е.
Стародавній Рим
Померла 45 до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність скандально відома римлянка I-го ст. до н. е.
Знання мов латина
Суспільний стан патриція[d] і нобілітет[1]
Рід Claudii Pulchrid
Батько Аппій Клавдій Пульхр
Мати Caecilia Metellad[1][1]
Брати, сестри Публій Клодій Пульхр[2], Clodia Tertiad[1][1], Клавдія Пульхра Терція, Аппій Клавдій Пульхр[1][1] і Гай Клавдій Пульхр
У шлюбі з Квінт Цецилій Метелл Целер
Діти Цецилія Метелла Целер

Клодія Пульхра Старша (95 — 44 роки до н.е.) — давньоримська матрона, донька та дружина консулів. Через свій спосіб життя отримала презирливе прізвисько «Квадрантарія».

Життєпис[ред. | ред. код]

Походила з патриціанського роду Клавдіїв. Донька Аппія Клавдія Пульхра, консула 79 року до н.е., та Цецилії Метелли. Була видана заміж за Квінта Цецилія Метелла Целера. Мала від нього дочку. Перебувала у ворожих стосунках з чоловіком й зраджувала йому. Звинувачувалася у інцесті зі своїм братом Публієм Клодієм. У 63 році до н.е. зробила спробу розвести Цицерона з дружиною й оженити його на собі, що послужило початком ворожнечі між Цицероном та родиною Клавдіїв. У 59 році до н.е. після раптової смерті чоловіка підозрювалася в його отруєнні.

У наступні роки вела вільний спосіб життя й мала безліч коханців, в число яких входили поет Гая Валерій Катулл, який прославив її у своїх віршах під ім'ям Лесбії. Також була коханкою Марка Целія Руфа. Проти останнього Клодія інспірувала звинувачення в організації вбивства єгипетських послів та спробі себе отруїти. Целія успішно захищав Цицерон.

Родина[ред. | ред. код]

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Varro RR III 16, 2
  • Ovid. trist. II 427
  1. а б в г д е ж Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Любкер Ф. Claudii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 293–297.