Ковадло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ковадло.
Fciron-anvil face.jpg
Anvil-isometric-filled-labeled.svg

Кова́дло — масивний опорний ковальський інструмент, підставка, для обробки металів куванням. За конструкцією розрізняють однорогі, безрогі та дворогі ковадла. Найбільш розповсюдженними є однорогі ковадла. Розміри й маса сучасних ковадел регламентуються стандартами. Різновидом ковадла є шперак — невеличке ковадло.

Будова[ред.ред. код]

Ковадло складається з таких складових частин:

Верх - пласка опорна поверхня ковадла, на яку кладуть метал для обробки, основна робоча поверхня ковадла. На верху ковадла розміщуються кілька отворів. Круглі отвори слугують для пробивання отворів у виковках, а квадратний - для розміщення у ньому підкладного інструменту й пристроїв.

Ріг призначений для гнуття заготовок під різноманітними кутами й кування виковків у вигляді кілець.

Хвостова частина ковадла виготовляється у вигляді виступу з прямими кутами для гнуття заготовок під прямим кутом.

Стояне́ць - це дерев'яний стовпчик, на який встановлюється ковадло. До нього ковадло прикриплюється за допомогою хомутів.

Типи ковадел[ред.ред. код]

За СРСР в Україні діяли загальносоюзні ГОСТи на ковадла й їх виготовляли таких типів:

  • Безрогі: ГОСТ 11396-75, масса 96—200 кг,
  • Однорогі: ГОСТ 11397-75, масса 70—210 кг,
  • Дворогі: ГОСТ 11398-75, масса 100—270 кг,
  • Однорогі консольні: ГОСТ 11399—75, масса до 95 кг,
  • Шпераки: ГОСТ 11400-75, масса до 30 кг.

ГОСТи вимагають, щоб ковадла були марковані, мали умовні позначення, що відповідають їхнім розмірам, й знак підприємства-виробника.

Різновиди[ред.ред. код]

Шперак — це маленьке ковадло, яке може являти собою як окреме невеличке ковадло на власному стоянці, так й ковадло, яке закріплюється у квадратному отворі великого ковадла.

Бабка — коваделко, на якому здебільшого клепають коси.


Інструменти Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.