Колгушкін Філімон Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колгушкін Філімон (Філумент) Тимофійович
Народився 1887(1887)
село Кропуфінська Кириловського повіту Новгородської губернії, тепер Вологодської області, Російська Федерація
Помер 3 серпня 1937(1937-08-03)
місто Свердловськ, тепер Єкатеринбург, Російська Федерація
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Партія ВКП(б)
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора

Філімон (Філумент) Тимофійович Колгушкін (нар. 1887(1887), село Кропуфінська Кириловського повіту Новгородської губернії, тепер Вологодської області, Російська Федерація — розстріляний 3 серпня 1937, місто Свердловськ, тепер Єкатеринбург, Російська Федерація) — радянський діяч, начальник будівництва Кузнецького металургійного комбінату, голова Ленінградської обласної Ради народного господарства, член ЦВК СРСР 4-го скликання. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1927—1928 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині.

У 1903—1905 роках навчався в Череповецькій вчительській семінарії, звідки був виключений за революційну діяльність.

Член РСДРП(б) з 1905 року.

Учасник російської революції 1905—1907 років. У 1908—1914 проживав у Санкт-Петербурзі та працював у в нелегальній більшовицькій бібліотеці трамвайного депо Василівського району.

У 1911 році заарештований, засуджений до адміністративного заслання в Сибір.

У 1914—1917 роках — рядовий російської армії на Південно-Західному фронті, учасник Першої світової війни. У 1917 році дезертував з армії, брав участь у жовтневому перевороті в Петрограді.

З 1918 року — голова правління Петроградської міської електростанції; голова Петроградського відділення Промислового банку; керуючий економічного відділу Північно-Західного обласного промислового бюро; заступник голови Північно-Західного обласного промислового бюро в Ленінграді.

До 1927 року — голова Північно-Західного обласного промислового бюро в Ленінграді.

У листопаді 1927 — березні 1928 року — заступник голови і голова Ленінградської обласної Ради народного господарства, член президії виконавчого комітету Ленінградської обласної ради.

14 березня 1928 року виключений з ВКП(б) та з кандидатів у члени ЦК ВКП(б).

У 1928—1929 роках — заступник голови Ради народного господарства Сибірського краю.

У 1929—1930 роках — начальник будівництва Кузнецького металургійного заводу.

У 1930 — червні 1937 року — директор Верх-Ісетського металургійного заводу Уральської (Свердловської) області.

У 1931 році поновлений у ВКП(б).

13 червня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 3 серпня 1937 року до страти, розстріляний того ж дня в Свердловську.

У липні 1957 року посмертно реабілітований.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]