Колєсніков Дмитро Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колєсніков Дмитро Володимирович
Дата народження 6 червня 1967(1967-06-06) (56 років)
Місце народження Пирятин, СРСР
Громадянство Україна Україна
Професія продюсер
Кар'єра 1994 і до тепер
IMDb ID 3221410

Колєсніков Дмитро Володимирович (нар. 6 червня 1967, село Пирятин, СРСР) — український продюсер. У 2004 році був ініціатором створення об'єднання прокатників та кінодистриб'юторів «Асоціація сприяння розвитку кінематографа в Україні» (АСРКвУ) і відтоді є членом правління АСРКвУ. У 2005 році був ініціатором створення Асоціації продюсерів Україні (АПУ) і відтоді є спів-головою АПУ.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Дмитро Колєсніков 6 червня 1967 у селі Пирятин, Полтавської обласні.[1]

Освіта[ред. | ред. код]

  • 1984—1989 — Київське Вище інженерне училище бронетанкових військ. Спеціальність: інженер-механік. Дипломна робота — «Автоматизація управління підприємством Дарницькій танкоремонтний завод. Експлуатація та обслуговування бронетанкового озброєння і техніки».
  • 1994 — Міжнародний Інститут Бізнесу.

Робота[ред. | ред. код]

  • серпень 1984 — серпень 1994 — Військова служба у Збройних силах СРСР а згодом у Збройних силах України.
  • серпень 1994 — листопад 1997 — ТОВ «Київ Ленд» торгівля комп'ютерними товарами, керівник напрямку комп'ютерної техніки. Куратор та спонсор дитячої програми «Вечірня казка» УТ-1
  • січень 1998 — листопад 1999 — Кіностудія ім. О. Довженка, продюсер художнього фільму «Мийники автомобілів».
  • лютий 2001 — червень 2002 — Національний науково-дослідний реставраційний центр України, інженер відеоцентру.
  • серпень 2002 — лютий 2004 — Державне підприємство «Українське Агентство з авторських та суміжних прав», керівник відділу аудіовізуальних прав.
  • березень 2002 — травень 2007 — АТЗТ «Українська незалежна ТБ-корпорація», телеканал «Інтер». Виконавчий продюсер ТО «Мелорама», виконавчий продюсер телеканалу «Інтер», директор кінокомпанії Film.ua, продюсер продакт плейсемент кінокомпанії Film.ua. У 2006 став продюсером кінокомпанії «AMEDIA UKRAINE» / Амедіа Україна (Телеканал «Інтер»). У 2002 році Колєсніков став першим директором кінокомпанії «Film.ua», а у 2003—2004 роках допоміг у розробці системи Product Placement кінокомпанії Film.ua для кіноринку України спільно з телеканалом Інтер (вебсайт: http://www.productplacement.com.ua [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.] )
  • травень 2007 — січень 2009 — ТО «Кіновідродження», виконавчий продюсер
  • Вересень 2009 — Жовтень 2017 — ТОВ «Кінотур», продюсер, заступником директора. Колєсніков був ініціатором створення першої в Україні цифровий лабораторії замкнутого циклу фіналізації та мастерингу повнометражних художніх кінофільмів, «Кінотур» (вебсайт: http://kinotur.ua [Архівовано 6 червня 2022 у Wayback Machine.])

Членство в громадських організаціях[ред. | ред. код]

Приватні[ред. | ред. код]

  • 2013—2017 — Член журі конкурсу «Коронація слова»
  • 2002 рік — Колєсніков виступив ініціатором проведення та продюсером першого в Міжнародного кінофоруму «Кіноекспо Україна» спільно з продюсером Андрієм Різолем. У 2002 році Колєсніков підписав в російському місті Санкт-Петербург угоду про початок розробки та проведення спільного російсько-українського кінофоруму «Кіноекспо Україна».
  • 2004 — донині — Ініціатор створення об'єднання прокатників і дистриб'юторів України «Асоціація сприяння розвитку кінематографа в України» (АСРКвУ). Член правління Асоціації. У 2005 році ця організація провела перший кінофорум в Україні «Кінофорум Україна».
  • 2005 — донині — Ініціатор створення Асоціації Продюсерів України, обраний Генеральним директором та віце-президентом. У 2006 році переобраний віце-президентом АПУ. (вебсайт: http://producer.com.ua [Архівовано 3 червня 2022 у Wayback Machine.]). У 2011 році був ініціатором створення Оскарівського комітету України при Асоціації продюсерів України і став членом комітету.
  • 2012 — донині — Голова аудіовізуального авторського суспільства «АРМА УКРАЇНА» http://www.arma-ua.org [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • 2017 — донині — Експерт широкого журі Конкурсу сценаріїв та сценарних ідей «СВОЄ КІНО»

Державні[ред. | ред. код]

  • 2007 рік. Член Консультаційного Комітету при Президентові України з реформування кінематографії в Україні.
  • 2013—2015 роки. Член експертної ради при Держкіно
  • 2013—2016 роки. Член громадської ради при Держкіно та Департаменті інтелектуальної власності
  • 2014—2016 роки. Голова комісії з авторських і суміжних прав громадської ради при Міністерстві культури України.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Телебачення та театр[ред. | ред. код]

  • 1995-96 роки — Спонсор та куратор дитячої передачі «Вечірня казка» на УТ-1. Ведучі С.Бойко та І.Славинський
  • 1999 рік — Продюсер дитячого ТВ шоу «Батончик RISS»
  • 2000 рік — Продюсер телефільму-запису з балету «Карміна Бурана», прем'єра якого відбулася на «Майдані Незалежності» в день Києва за участі Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва де були задіяні майже 500 балерин та хористів, режисером виступив Віктор Придувалов.
  • 2002 рік. Розробник формату програми «Ключовий момент», для телеканалу «Інтер». Мелодрама, виконавчий продюсер.
  • 2004—2005 роки. Продюсер телефільму «Королева Бензоколонки 2» HD, випуск на екрани 1 травня 2005 року, режисер Саша Кирієнко. Лідер продажу 2005 року, за тендером між російськими телеканалами ОРТ та РТР.
  • 2003 рік. Продюсер забороненого до випуску в 1986 році короткометражного фільму «Кінець канікул», режисер Сергій Лисенко в головній і першої своєї ролі Віктор Цой.

Повнометражне кіно[ред. | ред. код]

Ставлення до дублювання українською[ред. | ред. код]

У 2006 Дмитро Колєсніков був одним з тих, хто виступав проти впровадження обов'язкового дублювання іноземних фільмів українською для кінопрокату в Україні. Зокрема,Асоціації Продюсерів України разом з Андрієм Різолем, Денисом Івановим, Михайлом Соколовим та Ігорем Ігнатьєвим були підписантами відкритого листа до віцепрем'єр-міністра України В'ячеслава Кириленка де пояснювалися причини необхідності скасування урядової постанови № 20 від 16 січня 2006 року, яка зобов'язувала кінопрокатників дублювати фільму українською мовою.[2][3]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]