Користувачка:Валентина Кодола/Критика програми з зарубіжної літератури

Участь у створенні державних освітніх стандартів і програм

У 2010 р. разом з іншими провідними науковцями України взяла участь у розробленні нової «Концепції літературної освіти». Авторський варіант «Концепції літературної освіти» за підписами всіх учасників (Ніколенко О. М., Сулима М. М., Мірошниченко Л. Ф., Кавун Л. І., Таранік-Ткачук К. В. та ін.) був опублікований у журналі «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України», № 7-8 за 2010 рік, с. 2-7. Саме цей варіант обговорювала широка громадськість на Сході, в Центрі й на Заході України. Усі інші варіанти «Концепції» (які з'явилися на сайті МОНМС, в наказі № 58 від 26.01.2011 р. МОНМС та ін.) виходили з чиновницькими поправками, до яких автори не мали ніякого відношення. Ідеологічні втручання в текст «Концепції літературної освіти» були зроблені поза волею розробників, про що писала періодична преса.

	Особлива роль російської літератури потрапила до Концепції нишком. Деякі тези Концепції літературної освіти, затвердженої напередодні Міністерством освіти, були внесені туди без відома розробників. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу давньої української літератури Микола Сулима, який є одним із розробників концепції. «Теза про особливу роль російської літератури в Концепції літературної освіти з’явилася так би мовити підпільно. Спочатку цю концепцію вивісили анонімно на сайті, потім вона з’явилася під нашими підписами, але я цієї концепції не візував. Коли б мені давали на підпис цей текст, я би відмовився його підписати. Але підпис мій стоїть, і я повинен виправдовуватися, що брав участь у формуванні цієї концепції», – сказав М.Сулима. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту затвердило цього тижня Концепцію літературної освіти. У документі зокрема йдеться про те, що «особлива роль належить російській літературі як художньо-словесному надбанню, у тісній взаємодії з яким протягом декількох століть формувалася українська література, а також з урахуванням того місця, яке займає російська література у загальнолюдській системі духовно-культурних цінностей»
— УНІАН, Особлива роль російської літератури потрапила до Концепції нишком.

Про підміну справжнього тексту «Концепції літературної освіти» в міністерських кабінетах заявив 14 лютого 2011 року Український Центр Дослідження Літератури для Дітей та Юнацтва (Львів). ЦДЛДЮ зробив таблицю принципових відмінностей між авторським і чиновницьким текстами «Концепції літературної освіти».

Таблиця принципових відмінностей

Проект Концепції, представлений Ніколенко О. М. на Громадському обговоренні у Львові від 15.10.2010	Концепція, затверджена Наказом №58 Міністерством освіти і науки від 26.01.2011
«розширенням зв'язків України з іншими країнами та орієнтацією на входження до Євросоюзу»	-
«потребою виховання національно свідомого покоління»	-
«Нова Концепція літературної освіти спрямована на реалізацію завдань, що стоять перед сучасною загальноосвітньою школою як школою формування нового покоління особистостей з високою гуманітарною і громадянською культурою»	«Концепція спрямована на реалізацію завдань, що стоять перед сучасною загальноосвітньою школою як школою формування нового покоління особистостей з високою гуманітарною культурою і громадянською відповідальністю, необхідністю збереження національної ідентичності, духовних ідеалів слов'янства в умовах глобалізації світового простору»
«У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання обов'язково вивчаються „українська література“ та „світова література“»	«У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання обов'язково вивчаються „українська література“ та „світова література“. Можливою є інтеграція цих літературних курсів»
«Українська література прищеплює любов до свого народу, до його мови й звичаїв. Література національних меншин України сприяє усвідомленню учнями культурного багатства нашої країни. Світова література прилучає дітей до загальнолюдських цінностей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас і культур»	«Українська література плекає любов до мови ї звичаїв українців, в конкретно-образній формі доносить до читача інформацію про своєрідність українських традицій та культури. Література інших народів, що мешкають в Україні, сприяє усвідомленню учнями культурного багатства нашої країни. Особлива роль належить при цьому російській літературі як художньо-словесному надбанню, у тісній взаємодії з яким протягом декількох століть формувалася українська література, а також з урахуванням того місця, яке займає російська література у загальнолюдській системі духовно-культурних цінностей. Світова література прилучає дітей до загальнолюдських цінностей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас і культур»
«Предмет літературної освіти — вершинні твори українського, світового письменства та представників національних меншин України».	Предмет літературної освіти — вершинні твори українського, російського, світового письменства та представників інших національностей, що проживають в Україні"
«прилучення учнів до найкращих здобутків українського, світового письменства та представників національних меншин України»	«прилучення учнів до найкращих здобутків українського, російського, світового письменства та представників інших національностей, що проживають в Україні»
«в історії української та інших літератур є твори, перевірені часом і багатьма поколіннями, тому в процесі перебудови системи літературної освіти потрібно зберегти цей „золотий“ фонд класики (української, російської та інших народів світу) для вивчення учнями; в курсах літератури національних меншин варто особливу увагу приділити тим авторам, творчість яких увійшла до „золотого“ фонду національної та світової класики, підкреслити значущість їхніх здобутків»	в історії української, російської та світової літератури є твори, перевірені часом і багатьма поколіннями, тому в процесі перебудови системи літературної освіти потрібно зберегти цей «золотий» фонд класики (української, російської та інших народів світу) для вивчення учнями; в курсах української, російської та світової літератури варто особливу увагу приділити тим авторам, творчість яких увійшла до «золотого» фонду національної та світової класики, підкреслити значущість їхніх здобутків"
«визначити місце рідної літератури та інших національних літератур у перебігу літературного процесу»	«визначити місце української літератури, російської літератури та інших національних літератур у перебігу літературного процесу»

Керівник робочої групи із розроблення Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (галузь «Мови і літератури») (затверджений Постановою № 1392 Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року, поступово набирав чинності з 1 вересня 2013 р.).

О. М. Ніколенко стала керівником авторського колективу навчальної Програми зі зарубіжної літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (затверджена Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 664 від 6 червня 2012 р.). У 2012 р. Програма викликала значний резонанс серед науковців-філологів, методистів та вчителів світової літератури через розбіжності в підходах, про що з'явилася відповідна стаття на сайті МОН.

У процесі громадського обговорення автори-розробники врахували побажання громадськості, про що свідчать численні публікації.

У 2015 р. Програма із зарубіжної літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів України пройшла повторне громадське обговорення відповідно до наказу № 100 Міністерства освіти і науки України від 6 грудня 2015 р. У навчальну програму із зарубіжної літератури для 5 — 9 класів внесено зміни, затверджені наказом № 585 Міністерства освіти і науки України від 29 травня 2015 р. Програму було розвантажено й удосконалено відповідно до побажань учителів (керівник робочої групи в 2015 р. І. В. Мегедь).

Критика

За твердженням деяких експертів, Концепція літературної освіти орієнтувала загальноосвітню школу на «збереження … духовних ідеалів слов'янства», що було ідеалом «православно-славянской цивилизации» (Д.Табачник). Ця теза є гаслом, що відбиває реакційну ідеологію «русского мира». Також експерти заявляють, що у Концепції постійно йдеться про «тріаду»: українська, російська та світова літератури. Згодом курс «Зарубіжна література» було перейменовано на «Cвітова література». Та не зважаючи на таке бачення науковцями «Концепції літературної освіти», Програма, яка взяла за основу саме цю Концепцію, отримала право на існування.

На початку квітня 2012 року в Київському будинку вчителя відбулася презентація нового проекту програми зі світової літератури авторства Ніколенко. Після його обговорення вчителі звернулися в газету «День» для того, щоб захистити предмет, який може взагалі зникнути зі старшої школи. За словами освітян:

... у новому проекті вивчення курсу світової літератури за 10 — 11 класи пропонується «втиснути» в 5 — 9 класи. Вчителі стурбовані тим, що, з одного боку, відбудеться перевантаження програми, з іншого — програма старшої школи не відповідає рівню розвитку дітей 5 — 9 класів.

Учителі світової літератури також, схвильовані таким відходом від літературних канонів, звернулись із відкритим листом до міністра освіти, де було проаналізовано читацькі інтереси учнів та шкідливість деяких нововведених творів.

Серйозні зауваження були висловлені й у фаховому експертному висновку кафедри методики викладання російської мови та світової літератури Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова.

У відкритому листі вчителів і науковців Чернігова до тодішнього міністра освіти Д. Табачника звучить переконання, що в майбутньому, із введенням нової програми, виникнуть штучні проблеми, розв'язання яких затягнеться на роки, спровокуються нові дискусії, які не приведуть до створення якісного продукту й це може знищити сам предмет:

І це не сумні прогнози консервативно налаштованих учителів, а реальність, пов’язана з якістю пропонованого проекту навчальних програм із світової літератури, які категорично не задовольняють учителів-словесників прямим ігноруванням принципів науковості, доступності, відповідності віковим особливостям, змістовим наповненням, яке не сприятиме духовному зростанню учнівської молоді (адже створені нашвидкоруч) .

Освітяни Чернігова також не погоджуються з вивченням історії світового літературного процесу від доби Античності до ХХІ ст. протягом двох років (8—9-і класи), модерністських і постмодерністських (апокаліптичних) творів у 9-му класі, «бо тут наявне серйозне порушення природовідповідності навчального матеріалу», піддають сумнівам включення більшості нових творів у загальноосвітню програму з багатьох причин, в тому числі й через те, що більшість нововведених творів, якщо й перекладалась українською мовою, то має дуже малий наклад, а підручники авторки містять дуже мало самих текстів.

У листі також зазначається наступне:

Виклад сутнісної концепції творів у програмі не завжди відповідає їх змісту. Наведемо приклад: твір Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика», поданий у блоці «Сучасна література» для 5-го класу, тематично означений, як «Сила доброти і творчої уяви», супроводжується таким коментарем: «Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонкі. Доброта і щирість головного героя». На сторінках видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» оприлюднені матеріали емоційної дискусії, яка розгорнулась у січні 2010 року між батьками дітей, котрі прочитали цей твір. Це є цілком природнім, коли обговорюються морально-етичні проблеми будь-якого постмодерністського твору з його децентрованою та ігровою природою.

Критичне ставлення до чинної Програми звучить й в інтерв'ю Максима Стріхи:

	На жаль, нову програму виліпили фатально поганою. Напевно, навіть не з ідеологічних причин – там просто працювали не найкращі фахівці. Люди фахові зараз якось не дуже хочуть бути колаборантами. Наприклад, все більше моїх друзів усуваються від усіх можливих форм колаборації з владою. За такі завдання беруться тепер переважно люди третього ряду, котрі не можуть зробити добре, навіть якби й хотіли. Історія з програмою зарубіжної літератури – це один з прикладів, який став надбанням ЗМІ. Бо тут вчителі самі вже не витримали та збунтували проти абсурдів, які їм пропонує міністерство
— Максим Стріха, Ця влада потребує людей, які її обслуговують, а не вчених.

Неодноразово мова йшла про перевантаженість Програми та неузгодженість з іншими шкільними предметами — історією та українською літературою, зокрема про це говорить Заслужений учитель України Олександр Каєнко:

....сучасні підручники, наприклад для п’ятого класу, обсягом не перевищують 250 сторінок. Тож знову за калькулятор! П’ятий клас: «Пригоди Тома Сойєра» — 296 сторінок, «Поліанна» — 224, «Чарлі і шоколадна фабрика» — 240, «Людвігові Хитрому — ура, ура, ура» — 96, «Машина для здійснення бажань» — 190, «Комета прилітає» — 216, «Капелюх Чарівника» — 224, «Зима чарівниця» — окремим виданням не знайшов. Додамо «дріб’язок» (фольклор, казки, лірику, Сетона-Томпсона, фантастику, статті та запитання), віднімемо зайві ілюстрації, зробимо скидку на шрифти. Як не крути, а за 1500 сторінок...

Підручник зі світової літератури авторства Ніколенко також був підданий критиці на методичних об'єднаннях вчителями — практиками та у соцмережах, як такі, що, за твердженням окремих вчителів, не містять текстів творів, відсутність яких для учнів 5-6 класів, що навчаються за чинною програмою, не сприяє реалізації поставлених перед учителями проблем. Зауваження до підручника «Світова література, 5 клас» мали й фахівці літературного слова. Зокрема своє невдоволення змістом та перекладами авторки, розміщеними у підручнику, висловив Всеволод Ткаченко:

	Попри те що сама книжка має непоганий поліграфічний рівень і зовнішній вигляд, а до її впорядкування й рецензування було залучено досить-таки широке коло викладачів і науковців, з'ясувалося, що дехто з них, як, наприклад, сама очільниця проекту О.Ніколенко, вперше у своєму житті мали справу з підготовкою такого підручника й перекладами до нього, не маючи ані відповідного досвіду, ані навіть достатнього уявлення, як це треба робити. А були серед авторів і такі, хто до державного завдання поставився й геть легковажно і безвідповідально. Та й обидва рецензенти не усвідомлюють, до чого зводилася їхня роль. Адже переклад хтось мав би зіставити з оригіналом і відреагувати, вибракувавши кепські й незугарні переклади, що, як цілком справедливо вважають занепокоєні батьки, спотворюють уявлення про красне письменство і псують літературний смак школярів
— Всеволод Ткаченко, Хуторянський кордебалет під верховинами світового письменства.

Проте, Максим Стріха дає пояснення неякісним підручникам, які «штампувались» швидкими темпами після відміни 12-річної освіти. Зокрема, він говорить, що на думку експертів, у друці підручників спрацювали корупційні схеми за рахунок того, що автори та тодішні очільники МОНУ скористались нагодами, «які дає стаття Конституції України про безкоштовне забезпечення школярів підручниками».

Щодо критики підручників О. М. Ніколенко з боку Ткаченка та ін. — члени Всеукраїнської спілки вчителів-словесників написали публічну відповідь, а у відповідь на політичні обвинувачення проф. Ніколенко написала Відкритий лист «Болить серце за Україну».

Негативно чинну програму із зарубіжної літератури у квітні 2012 року оцінили й відомі сучасні українські письменники:

	Я скажу їхньою мовою: блін! Навіщо замість «Маленького принца» та «Фауста» вивчати «Алхіміка» Коельйо? Виховувати тупаків? Є тексти, на яких дітей виховують у всьому світі, і тексти, на яких діти обов'язково виховуються у дискурсі європейському. Араби, китайці та японці мають власне бачення, та й вони не відкидають таких книжок, як «Маленький принц». А ці дебіли… Кого вони виховують з дітей? Рабів? Людина, яка не читала «Маленького принца», буде ідеальним рабом на заводі Ахметова.
— Іван Андрусяк Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти?

	«Заявлені зміни до навчальної програми смішні й абсурдні. Як можна давати двомісячній дитині борщ, якщо вона ще каші не може перетравити? Спочатку слід давати молоко. Тоді – кашу. Відтак – щось важче. Інакше нам загрожує виховати покоління ідіотів, які навчаться добре робити замислений вигляд.
— Любко Дереш Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти?

	Значно дієвішим буде, якщо батьки солідарно не відпустять дітей до школи. Те, що пропонується, – маячня повна. Яка Гавальда? Який прокурений вагон?.. Те, що в когось воно викликає ностальгійні настрої і шансонну естетику, чи те, що чиясь гламурна телиця нічого за Гавальду складнішого «ні асіліла», не значить, що з українських дітей треба робити розумово відсталих. «Гаррі Поттера» вони й самі прочитають, не дурні. І пересування по класах авторів теж пришелепкувате. Все це робиться лише для того, щоб діти перестали читати взагалі, зненавидівши уроки літератури разом із учителькою. Неписьменними рабами легше правити.
— Ірена Карпа Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти?