Андрусяк Іван Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Андрусяк
Іван Андрусяк.png
Дата народження: 28 грудня 1968(1968-12-28) (45 років)
Місце народження: с.Вербовець, Косівський район, Івано-Франківська область, Україна
Громадянство: Україна Україна
Мова творів: українська
Рід діяльності: поет, прозаїк, літературний критик, перекладач

Іва́н Миха́йлович Андруся́к (*28 грудня 1968, с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської області) — поет, дитячий письменник, прозаїк, літературний критик, перекладач.

Увійшов у літературу на початку 1990-х як учасник літературного угруповання «Нова дегенерація», до якого також входили Степан Процюк та Іван Ципердюк. Критика вважає його одним із чільних поетів покоління «дев'ятдесятників». Прихильник герметичного поетичного дискурсу, творча еволюція — від неомодерністських, декадентських мотивів ранньої творчості до символічно-асоціативного письма, витриманого в рамцях неомодерного світовідчуття, але класичної поетичної форми. Виробив власну впізнавану поетичну манеру, базовану на метафоризмі («Андрусяк пише метафорою, якої нема» — Т. Девдюк, «Критика»), яку критика називала «плаваючою семантикою» (А. Дністровий, «Книжник-review»). Проза Івана Андрусяка характеризується як «густа» символічна метафорика з активним використанням діалектів. Тематично автор досліджує психологію людини в символічно-межових ситуаціях на матеріалі Гуцульщини 1940-50-х років. У 2000-х рр. активно виступав як літературний критик (часописи «Книжник-review», «Книжковий огляд», «Кур'єр Кривбасу», «Кальміюс», «Березіль», «Сучасність» та ін.), аналізуючи здебільше поезію й обстоюючи моральні принципи в літературі та розмежування «високого письменства» й «попси». 2007 року повістю «Стефа і її Чакалка» входить у дитячу літературу, яка, нарівні з поезією, за кілька років стає провідною у творчості письменника.

Лауреат першої премії конкурсу видавництва «Смолоскип» (1995), літературних премій «Благовіст» (1996), ім. Бориса Нечерди (2002), журналу «Кур'єр Кривбасу» (2007), першої премії конкурсу творів для дітей «Золотий Лелека» (2008), міжнародної премії «Corona Carpatica» (2010). Повість Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука» увійшла до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі ворони 2013» (White Ravens 2013). Член НСПУ і АУП. У листопаді 2011 р. став членом українського центру ПЕН-клубу.

Мешкає в містечку Березань на Київщині.

Поетичні збірки[ред.ред. код]

  • «Депресивний синдром» (в кн.: Нова дегенерація. Івано-Франківськ: Перевал, 1992)
  • «Отруєння голосом» (К.: Смолоскип, 1996)
  • «Шарґа» (Львів: Лір-Артіль — Піраміда, 1999)
  • «Повернення в Ґалапаґос» (Донецьк: Бібліотека часопису «Кальміюс», 2001)
  • «Сад перелітний» (Львів: Кальварія, 2001 / серія «Ковчег»)
  • «Дерева і води» (Харків: Акта, 2002 / серія «Ars poetica»)
  • «Часниковий сік» (К.: Факт, 2004 / серія «Зона Овідія»)
  • «Храбуст» (Донецьк: Бібліотека часопису «Кальміюс», 2006)
  • «Писати мисліте» (К.: Факт, 2008)
  • «Неможливості мови» (К.: Ярославів вал, 2011)
  • «Книга трав, дерев і птахів» (Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2013)

Проза[ред.ред. код]

  • Вургун (К.: Діокор, 2005, до книжки увійшли повість-метафора «Реставрація снігу», новела «Шарґа», роман-новела «Вургун»)

Переклади[ред.ред. код]

  • Анжей Бурса. Усмішка горлом: вибрані вірші. Пер. з пол. І. Андрусяка (К.: Нова дегенерація, 1999)
  • Едвард Естлін Каммінґс. Тюльпани й димарі: вибрані вірші. Пер. з англ. І. Андрусяка і К. Борисенко (Хмельницький-Київ: Видавництво Сергія Пантюка, 2004)
  • Анна Політковська. Друга чеченська. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Діокор, 2004)
  • Марина і Сергій Дяченки. Дика енергія: роман. Пер. з рос. Лесі Ворониної та І. Андрусяка (Вінниця: Теза, 2006)
  • Марина і Сергій Дяченки. Олена й Аспірин: роман. Пер. з рос. І. Андрусяка (Вінниця: Теза, 2006)
  • Чарльз Діккенс. Різдвяна пісня в прозі. Пер. з англ. І. Андрусяка (у зб. «Різдвяні історії». К.: Школа, 2006)
  • Наташа Ґузєєва. Жила собі Оленка. Повість. Пер. з рос. І. Андрусяка (Л.: Видавництво Старого Лева, 2007)
  • Юлія Ґаланіна. Троє з Міста. Повість. Пер. з рос. І. Андрусяка (Вінниця: Теза, 2008)
  • Валєрій Панюшкін, Міхаїл Зиґарь, за участі Іріни Рєзнік. Газпром: нова зброя Росії. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Факт, 2008)
  • Валєрій Куклін. Місячний дракон. Повість для дітей. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2008)
  • Сєрґєй Махотін. Страшна зброя. Оповідання для дітей. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2008)
  • Марина та Сергій Дяченки. Крило. Повісті. Пер. з рос. І. Андрусяка і О. Буценка (К.: Грані-Т, 2008)
  • Генрі Лайон Олді. Розповіді очевидців, або Архів нагляду сімох. Повісті. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2008)
  • Міхаїл Яснов. Життя видатних тварин. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2008)
  • Міхаїл Яснов. Неслухняний дідусь. Вибрані вірші для дітей. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2008)
  • Томас Стернз Еліот. Котознавство від Старого Опосума. Поезії. Пер. з англ. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2008)
  • Святослав Лоґінов. Билиця про казкового звіра. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2009)
  • Наталія Ґузєєва. Як Петрик П'яточкин слоників рахував: оповідання. Пер. з рос. І. Андрусяк. (К.: Махаон-Україна, 2009)
  • Віталій Ґубарєв. Королівство кривих дзеркал: повість-казка. Пер. з рос. І. Андрусяк. (К.: Махаон-Україна, 2009)
  • Юрій Коваль. Пригоди Васі Куролєсова: повість. Пер. з рос. І. Андрусяк. (К.: Махаон-Україна, 2009)
  • Наталія Ґузєєва. Петрик П'яточкин і веселий гармидер: оповідання. Пер. з рос. І. Андрусяк. (К.: Махаон-Україна, 2010)
  • Лев Толстой. Народні оповідання. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2010)
  • Генрі Лайон Олді. Шлях меча: роман. Пер. з рос. І. Андрусяк. (Вінниця: Теза, 2010)
  • Ірина Пивоварова. Про що думає моя голова. Оповідання й повісті. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Махаон-Україна, 2010)
  • Юрій Коваль. П'ять викрадених монахів. Повість. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Махаон-Україна, 2010)
  • Стівен Кінг. Сяйво. Роман. Пер. з рос. І. Андрусяка (Х.: Фоліо, 2010)
  • Ганна та Петро Владимирські. Хлопчик, якого подарували цуцику. Повість. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2011)
  • Андрей Хадановіч. Таткові нотатки. Вірші. Пер. з білоруської І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2011)
  • Марина Аромштам. Коли відпочивають янголи. Повість. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2011)
  • Юлія Ґаланіна. Пригоди кухарчука Бублика. Повість. Пер. з рос. І. Андрусяка (Вінниця: Теза, 2011)
  • Леонід Сорока. Кишеньковий дракон. Вірші. Пер. з рос. І. Андрусяка (К.: Грані-Т, 2011)

Для дітей[ред.ред. код]

З 2005 року Іван Андрусяк звертається до дитячої літератури — в часописах, альманахах і антологіях друкуються вірші, які згодом увійшли до книжки «М'яке і пухнасте» (2010); а 2007 року виходить друком повість-казка для дошкільнят і молодших школярів «Стефа і її Чакалка». У ній автор використовує фольклорний образ Ча́калки — казкової істоти, якою на Слобожанщині й Полтавщині в давнину батьки лякали своїх неслухняних дітей: мовляв, та прийде вночі, забере таку дитину в мішок і понесе в темний ліс. Саме так і стається з героями повісті, які втрапляють у казкову «школу чакалок і бабаїв», де їм дозволено робити все, що заманеться. Письменник описує ці сцени з гумором, проте головну увагу концентрує на дитячій психології, наголошуючи на тому, що добро й любов перемагають неодмінно, й завдяки їм дитина може навіть «перевиховати» казкове страшидло. Дошкільнятам адресовані «Звіряча абетка» (2008) і «Зайчикова книжечка» (2008) — вірші й віршовані казки; а також повість-гра «Хто боїться Зайчиків» (2010), удостоєна першої премії літературного конкурсу «Золотий лелека». Дітям молодшого і середнього шкільного віку адресовані веселі пригодницькі повісті «Сорокопуди, або Як Ліза і Стефа втекли з дому» (2009) і «Кабан дикий — хвіст великий» (опублікована в журналі «Барвінок», листопад 2009 — лютий 2010); а старшокласників зацікавить книжка біографічних оповідань «Іван Андрусяк про Дмитра Туптала (св. Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ'яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича і Олексу Довбуша» (2008). Проте сам письменник «головним» своїм дитячим твором вважає невеличку повість «Дядько Барбатко сміється» (побачила світ 2008 року в книжці «Три дні казки»), в якій у формі поетичної казки оповідається дитині про тонкощі людських взаємин, про неповторність кожної людини у світі, про любов і біль, про глибинний зв'язок людини і природи, про красу і складність життя.

Критика, есеїстика[ред.ред. код]

  • Андрусяк І. Літпроцесія: рецензії, есеї, статті (Донецьк: Бібліотека часопису «Кальміюс», 2001)
  • Андрусяк І. Латання німбів: рецензії, есеї, статті (Івано-Франківськ: Тіповіт, 2008, серія «Інша критика»)
  • Андрусяк І. Дуби і леви: вибрана есеїстика (К: Грані-Т, 2011, серія «De profundis»)

Інші видання[ред.ред. код]

  • Андрусяк І., Петренко Є. Блиск і злиденність української націонал-демократії: політологічне есе (К.: Смолоскип, 1999)
  • Мандрівник і риболов. Природа у творчості Володимира Свідзінського та Максима Рильського. Упорядник І. Андрусяк (К.: Факт, 2003 / серія «Текст плюс контекст»)
  • Сучасна українська література (кінця XX — початку XXI ст.): хрестоматія. Упорядкування, передмова, післямова, примітки І. Андрусяка (К.: Школа, 2006)
  • Поети «витісненого покоління». Антологія / Упоряд. текстів та передмова І. М. Андрусяка. — Харків: Ранок, 2009

Життєві принципи[ред.ред. код]

«Я колись написав у себе на сторінці у „Фейсбуку“, що робитиму у випадку ухвалення закону про мови. Одним із пунктів там було, що не купуватиму українські товари, які мають російськомовні назви, або їх нав'язує мені російськомовна реклама. Моя думка з цього приводу досі не змінилася, ставлення до таких речей досить жорстке. Виконую те, що свого часу оприлюднив, — каже Іван Андрусяк Gazeta.ua. — Мене іноді провокують питаннями, що краще — хороший шоколад у російськомовній обгортці чи поганий в україномовній? Кажу, що найкращий — хороший в україномовній. Зауважте, у мене троє дітей. А діти — це постійно в домі шоколад. Тепер переходжу на „Житомирські ласощі“. „Конті“ купувати не буду. Він не лише в російськомовній обгортці, а й просто гидкий. Для мене мова — це далеко не обгортка, а щось принципово інше, без чого жити неможливо. І підтримувати своїми чесно і тяжко заробленими грішми тих, хто її зневажає, я не буду».

Посилання[ред.ред. код]