Користувачка:Mara Kotik/Еліс Вокер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еліс Волкер
Alice Malsenior Walker
Ім'я при народженні Еліс Малсеніор Вокер
Народився 9 лютого 1944 [1]
Ітонтон [2], США
Громадянство США
Діяльність письменник[3], поет[4], новеліст[5], есеїст[6] і професор університету
Alma mater Коледж Спелмана в Атланті
Мова творів Англійська
Жанр Роман, поезія, публіцистика
Премії Пуліцерівська премія, Американська книжкова премія

Еліс Вокер (англ. Alice Malsenior Walker; нар. 9 лютого 1944, Ітонтон, Джорджія) - афроамериканська письменниця і феміністка.

Біографія та творчість[ред. | ред. код]

Народилася в Ітонтоні (штат Джорджія), була восьмою дитиною в сім'ї негра-здольника. Відмінно вчилася в школі та в 1961 р. отримала стипендію, щоб продовжити навчання в коледжі Спелмана в Атланті, де під впливом свого викладача лівих поглядів Говарда Зінна стала активісткою боротьби за громадянські права. Зустрічалася з Мартіном Лютером Кінгом, брала участь у марші на Вашингтон у 1963 р. Цього ж року перевелася в коледж Сари Лоренс в Нью-Йорку, який закінчила в 1965 р., отримавши ступінь бакалавра мистецтв.

Дебютувала в 1968 р. поетичною збіркою «Одного разу» (Once). За збіркою віршів пішов роман «Третє життя Грейнджа Копленда» (The Third Life of Grange Copeland, 1970) - хроніка трьох поколінь насильно розлученої родини. У 1973 р. вийшла друга збірка поезії «Петунії революції та інші вірші» (Revolutionary Petunias and Other Poems) і перша збірка оповідань «У любові та тривозі: Історії чорношкірих жінок» (In Love and Trouble: Stories of Black Women). У 1976 р. Вокер публікує свій другий роман «Меридіана» (Meridian), що розповідає про негритянку, повноліття якої припадає на 1960-ті - роки боротьби за цивільні права. Книгу часто цитують як кращий роман про рух за громадянські права, вона входить в деякі навчальні програми не тільки з історії літератури, а й з історії США. У подальшому виходять поетична збірка «На добраніч, Віллі Лі, до завтра» (Goodnight, Willie Lee, I'll See You in the Morning, 1979) і друга книга оповідань «Хорошу жінку зломити нелегко» (You Can not Keep a Good Woman Down, 1981).

Третій роман Вокер «Барва пурпурова» (The Color Purple, 1982) зміцнив її літературну репутацію. Книга була удостоєна в 1983 р. Пуліцерівської премії та Американської книжкової премії, Стівен Спілберг зняв за нею фільм, що здобув широкої популярності. Цікаво, що на створення роману Вокер надихнув короткий вірш поетеси Евелін Тулі Хант «Вчила мене ліловому»[7].

Далі Вокер випустила дві поетичних книги - «Від коней краєвид прекрасніше» (Horses Make a Landscape Look More Beautiful, 1984) і «Ми знаємо лише її посиніле тіло: Збірка віршів 1965-1990 рр.» (Her Blue Body Everything We Know, 1991 ), романи «Храм мого близького друга» (The Temple of My Familiar, 1989), «Секрет задоволення» (Possessing the Secret of Joy, 1992) і «У променях батьківської усмішки» (By the Light of My Father's Smile, 1998) . Нею написано також кілька дитячих книг.

Серед публіцистичних робіт Вокер - «У пошуках садів, матерями насаджених: Проза жінки» (In Search of Our Mothers 'Gardens: Womanist Prose, 1983), «Жити словом: Вибране 1973-1987 рр.» (Living by the Word: Selected Writings , 1973-1987, 1988), «Знаки воїна: Спотворювання жіночих геніталій і сексуальне осліплення жінки» (Warrior Marks: Female Genital Mutilation and the Sexual Blinding of Women, 1993, спільно з Пратібою Пармар) і «Все, що ми любимо, можна врятувати: Діяльність письменника» (Anything We Love Can be Saved: A Writer" s Activism, 1997).

На Міжнародний жіночий день 8 березня 2003 була заарештована з 26 іншими активістами за акцію протесту проти війни в Іраку біля Білого дому.

У 2000 р. вийшла збірка оповідань Вокер «Вперед з розбитим серцем» (The Way Forward Is with a Broken Heart), тепло зустрінута критикою.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Рік Жанр Назва
1968 Збірка поезії "Одного разу" (Once)
1970 Роман "Третє життя Грейнджа Копленда" (The Third Life of Grange Copeland)
1973 Збірка поезії «Петунії революції та інші вірші» (Revolutionary Petunias and Other Poems)
1973 Збірка оповідань «У любові та тривозі: Історії чорношкірих жінок» (In Love and Trouble: Stories of Black Women)
1976 Роман "Мерідіана" (Meridian)
1979 Збірка оповідань «На добраніч, Віллі Лі, до завтра» (Goodnight, Willie Lee, I'll See You in the Morning)
1981 Збірка оповідань «Хорошу жінку зломити нелегко» (You Can not Keep a Good Woman Down)
1982 Роман "Барва пурпурова" (The Color Purple) - найпопулярніший роман, фільм Стівена Спілберга, нагороди
1984 Збірка поезії «Від коней краєвид прекрасніше» (Horses Make a Landscape Look More Beautiful)
1989 Роман «Храм мого близького друга» (The Temple of My Familiar)
1991 Збірка поезії «Ми знаємо лише її посиніле тіло» (Her Blue Body Everything We Know)
1992 Роман «Секрет задоволення» (Possessing the Secret of Joy)
1998 Роман «У променях батьківської усмішки» (By the Light of My Father's Smile)
2000 Збірка оповідань "Вперед із розбитим серцем" (The Way Forward Is with a Broken Heart)
2004 Роман «Час відкрити твоє серце» (Now Is the Time to Open Ypur Heart)

Публіцистика[ред. | ред. код]

Рік Публіцистика
1983 «У пошуках садів, матерями насаджених: Проза жінки» (In Search of Our Mothers 'Gardens: Womanist Prose)
1988 «Жити словом: Вибране 1973-1987 рр.» (Living by the Word: Selected Writings)
1993 «Знаки воїна: Спотворювання жіночих геніталій і сексуальне осліплення жінки» (Warrior Marks: Female Genital Mutilation and the Sexual Blinding of Women
1997 «Все, що ми любимо, можна врятувати: Діяльність письменника »(Anything We Love Can be Saved: A Writer" s Activism

Екранізації[ред. | ред. код]

У 1985 році вийшов фільм "Барва пурпурова", екранізація однойменного роману. Режисером фільму став Стівен Спілберг, у головних ролях знімалися Вупі Голдберг і Денні Гловер. Фільм був висунутий на рекордну кількість (одинадцять) номінацій «Оскара», але не отримав жодної[8].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Власна дочка Еліс Вокер Ребекка вважає свою матір в першу чергу не самостійною, а егоїстичною жінкою, що огидно виконувала свої материнські обов'язки. Після того, як Ребекка Вокер народила сина, вони з мамою не спілкуються. Більше того, Еліс навіть не вийшла на зв'язок, коли її єдиний онук потрапив у відділення інтенсивної терапії через проблеми з диханням[9].

Еліс Вокер десятиліттями практикує трансцендентальну медитацію, відгукуючись про неї наступним чином: «Одного разу я навчилася трансцендентальної медитації. Це було 30 з чимось років тому. Це повернуло мене до самовідчуття, в якому я природно перебувала, будучи дитиною, яка росте в сільській місцевості і рідко бачить людей. Я перебувала в цьому стані єдності зі всесвітом, і це відчувалося так, немов би я існувала не сама по собі, а тільки як частина всього навколишнього»[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Internet Movie Database
  2. The Feminist Companion to Literature in English — С. 1123. — ISBN 0-300-04854-8
  3. The Feminist Companion to Literature in English — С. 1123. — ISBN 0-300-04854-8
  4. The Feminist Companion to Literature in English — С. 1123. — ISBN 0-300-04854-8
  5. The Feminist Companion to Literature in English — С. 1123. — ISBN 0-300-04854-8
  6. The Feminist Companion to Literature in English — С. 1123. — ISBN 0-300-04854-8
  7. ↑ 'Taught Me Purple' Poet Says She Writes For Fun // Daytona Beach Morning Journal, 3.04.1980.
  8. Academy Awards Database: The Color Purple
  9. How my mother's fanatical views tore us apart. dailymail
  10. Alice Walker Quotes. Brainy Quote.

Посилання[ред. | ред. код]

http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/literatura/UOKER_ELIS.html - стаття про Еліс Вокер з енциклопедіі "Кругосвет"