Користувач:Stanislawskachko/Пікс (платіжна система)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Stanislawskachko/Пікс
Тип Електронна платіжна система
Розробник Центральний банк Бразилії
Доступні мови Португальська мова
Ліцензія Apache License
Репозиторій https://github.com/bacen/pix-api
Вебсайт www.bcb.gov.br/estabilidadefinanceira/pix

Pix (Пікс) — це система миттєвих грошових переказів і миттєвого електронного спосібу оплати в бразильських реалах (R$), [1] яка працює 24 години на добу, яку пропонує Центральний банк Бразилії фізичним і юридичним особам,і яка є найновішим платіжним засобом Бразильської платіжної системи.

Проєкт запущено у 2016, коли команда технічних спеціалістів з Центрального банку Бразилії опублікувала звіт із деталями проєкту системи миттєвих платежів, подібних до тієї, що використовується в США. [2]

Пікс запущено 5 жовтня 2020 року для реєстрації ключів. З 5 по 15 листопада 2020 система пройшла тестування та офіційно запущена 16 листопада 2020. [3] [4] Через два роки після запуску інструмент уже мав 523,2 мільйона зареєстрованих ключів і 26 мільярдів транзакцій і став найбільш поширеним способом оплати в Бразилії. [5]

Ключі транзакцій (відомі як ключі Пікс) можна зареєструвати за допомогою номера мобільного телефону користувача, CPF або CNPJ та електронної адреси. Також можна використовувати випадковий ключ (випадково згенеровану букво-цифрову послідовність) для користувачів, шо не бажають пов’язувати особисті дані з Пікс. Ключ дозволяє системі миттєвих платежів (SPI) ідентифікувати дані транзакційних рахунків які пов’язані з ключем Пікс (депозитних рахунків до запитання, ощадних рахунків або передплачених рахунків), які користувач підтримує в установі за своїм вибором, та негайно здійснити операцію.

Система миттєвих платежів – це централізована інфраструктура, у якій здійснюються перекази коштів користувачів Пікс в межах установ екосистеми Пікс, які впливають на Рахунки миттєвих платежів (рахунки PI), що обслуговуються Центральним банком Бразилії. Обліковий запис такого типу ведеться в базі користувачів прямим учасником SPI [6] [7]

Назва, обрана Центральним банком Бразилії - це термін на основі назви пікселя, ідея якого полягає в тому, щоб система була настільки проста, як спілкування в соціальних мережах, включаючи назву. [8]

Історія[ред. | ред. код]

Вимоги, які встановлюють характеристики системи миттєвих платежів, були встановлені в грудні 2018 року Центральним банком Бразилії (BACEN). [9] Мета системи в тому, щоб скоротити готівкові транзакції та запропонувати швидшу і дешевшу альтернативу існуючим методам оплати, таким як банківські чеки, транзакції по картках та застарілим системам переказів TED та DOC . [10] [11] Тодішнім президентом організації був економіст Ілан Голдфейн .

Хоча робоча група з впровадження системи була офіційно створена в 2018 році, команда, відповідальна за проєкт, заявила, що концепція існує ще з 2016 року. У грудні того ж року Голдфейн повідомив, що Центральний банк Бразилії запустить інструмент, натхненний Zelle [2] платіжною платформою «від людини до людини», анонсованою незадовго до цього в США фінтех компанією Early Warning Services. [12] Тоді Голдфейн заявив, що нові технології революціонізують фінансову систему, створивши ефективніші форми оплати. Того року технічна команда Центрального банку Бразилії опублікувала звіт у рамках Банку міжнародних розрахунків про ефективність систем миттєвих платежів із детальною інформацією про проєкт.

Обговорення продовжилися в 2017 році дослідженнями в партнерстві з фінансовим ринком та іншими центральними банками. Після проведення техніко-економічних обґрунтувань фахівці Центрального банку Бразилії дійшли висновку, що впровадження цієї нової системи миттєвих платежів «підвищить конкуренцію, ефективність, безпеку та включення в бразильську платіжну систему». Пропозиція була оцінена Колегіальною радою Бразилії та схвалена Голдфейном. У травні 2018 року банк створив робочу групу «Миттєві платежі», яка визначила основні характеристики системи. У грудні, ще під час адміністрації Голдфайна (який залишив пост президента Центрального банк Бразилії у в лютому 2019 року), опублікувано звіт, у якому визначено фундаментальні вимоги для впровадження нової платіжної системи. У звіті тодішній директор з грошово-кредитної політики Комітету з монетарної політики Рейнальдо Ле Граціє описав систему як «ефективний, конкурентоспроможний, безпечний і інклюзивний метод банківських операцій». [2]

Бренд "Пікс" запущений 19 лютого 2020 року Центральним банком Бразилії разом з інформаційними матеріалами для населення. Новий спосіб оплати дозволяє здійснювати такі транзакції, як перекази та платежі протягом десяти секунд. Як зазначено в заяві ЦБ Бразилії № 34 836, очікувалося, що система стане доступною для населення з листопада 2020 року через банки, фінтех-компанії та послуги електронної комерції, [13] [14] однак 5 жовтня 2020 року система була вже офіційно запущена та доступна першими банками для тестування. [15] Повністю платіжна система запрацювала 16 листопада 2020 року [4]

Згідно з опитуванням, проведеним FGVcemif & Toluna в лютому 2021 року, протягом 100 днів після прийняття Пікс була відома значній частині бразильців, і більше 70% тих, хто знав про нову платіжну систему, зареєстрували принаймні один доступ ключ. Згідно з дослідженнями, вартість Пікс (спочатку безкоштовна) не була найбільшою мотивацією для використання, але головний інтерес був пов’язаний із простотою та швидкістю платіжної системи. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: теги без назви повинні мати якийсь вміст

У 2021 році в Пікс було додано кілька функцій. 16 листопада, у річницю створення системи, почав діяти Спеціальний механізм повернення. Метою цього інструменту є допомога у боротьбі з шахрайством. [16] 29 листопада також були додані розширення Пікс Saque і Пікс Troco , щоб забезпечити більше зручностей для окремих осіб і компаній. [16]

Barraca de vendedor ambulante de morango com placa escrito "Morango - 3 por 12 reais - Aceito pix"
Пікс також зазвичай приймають вуличні торговці.

Ключ Пікс (Пікс Key)[ред. | ред. код]

Ключі використовуються для пов’язування інформації користувача з банківським переказом. Існує чотири типи ключів: CPF або CNPJ, адреса електронної пошти, номер мобільного телефону та випадковий ключ, згенерований системою. Один і той же ключ не можна використовувати для різних облікових записів, і необхідно зареєструвати різні ключі для кожного облікового запису, яким володіє особа, наприклад, CPF в установі A, або електронна пошта в установі B, або номер телефону мобільного телефону в установі C. Але неможливо використовувати CPF, той самий номер телефону чи електронну адресу в кількох різних установах. [17] Фізичні особи можуть створити до п’яти ключів для кожного свого облікового запису, тоді як юридичні особи можуть створити до двадцяти ключів. [18]

Існує велика плутанина, що особа, щоб отримати переказ через Пікс, повинна мати згенерований ключ, однак може використовувати банківські реквізити так само, як TED, і надіслати переказ через Пікс. У цьому випадку відправник повинен ввести номер банку, агентство, рахунок і CPF (або CNPJ) для здійснення транзакції. В такому випадку ключ є просто бажаним, але не є необхідною вимогою. [19]

Платіжна система[ред. | ред. код]

Спочатку система працюватиме двома способами: розрахунки між фізичними особами та розрахунки між фізичними та юридичними особами. В обох випадках особа, яка платить, використовуватиме для здійснення переказу ключ Пікс особи, яка отримує платіж (який у випадку фізичних осіб може бути QR-кодом, платіжним посиланням, кодом ключа Пікс або деякими особистими даними, наприклад CPF, номер телефону або email одержувача, у випадку юридичної особи це може бути QR-код або Пікс-код закладу). [20]

Збори[ред. | ред. код]

За визначенням ЦБ Бразилії, з індивідуальних рахунків, MEI та EI не можна стягувати плату як за відправлення (для переказу та покупок), так і за отримання через Пікс (для переказів). Вартість для фінансових установ, яку стягує Центральний банк, становить 0,01 реала за кожні 10 кредитів на їх власний рахунок миттєвих платежів (рахунок PI) у зв’язку з розрахунками миттєвих платіжних доручень.

Це обмеження, однак, не впливає на решту компаній, які можуть брати на оплату на власний розсуд їх банку, уже створеного такими банками, як Itaú, Bradesco, Santander і Banco do Brasil. [21]

Використання[ред. | ред. код]

Після запуску Пікс став широко використовуваним способом оплати, швидко витіснивши інші технології, такі як чеки, рахунки та навіть кредитні та дебетові картки. [22]

Використання Пікс – бразильського сервісу миттєвих платежів – уже перевищує використання інших старих методів оплати, таких як DOC, TED і банківські квитанції. 20 числа 2020, Центральний банк Бразилії у документі « Пікс: новий бразильський спосіб оплати ». [23]

Можливість надсилання повідомлення разом із оплатою змусила Пікс вийти за межі своєї платіжної функції, і це стало формою спілкування. Близько 0,3% транзакцій між фізичними особами, здійснених з грудня 2020 року по квітень 2021 року, становили 1 цент, мінімальну суму, щоб можна було надіслати платіж через Пікс, і, це вагомий показник того, що ці платежі здійснювалися передусім для надсилання повідомлення. Повідомлення зазвичай стосуються особистого спілкування і підтримки футбольних команд, серед інших тем. [24] [25] Можливість надсилання повідомлення, знаючи лише CPF особи, якщо він зареєстрований як Пікс-ключ, дозволяє сервісу допомогти у поверненні втрачених документів. Просто надішліть Пікс на ключ CPF із поясненням, де можна знайти документ. [26]

Платіжна система також використовувалася в деяких місцях в Аргентині через девальвацію аргентинського песо та велику кількість бразильських туристів, уникаючи необхідності конвертації валюти та відповідних зборів. [27] Такі глобальні служби, як Wise, також приймають і здійснюють платежі через Пікс. [28]

Можливі шахрайства[ред. | ред. код]

Спосіб [29] Опис
клонування облікового запису WhatsApp Зловмисник просить через Пікс гроші у знайомих під виглядом жертви.
Фальшивий банківський сервіс Злочинець прикидається банківським працівником і просить жертву створити ключ на Пікс. Потім просить тестове переведення.
Пікс помилка Злочинець поширює фейкові новини про нібито помилки в Пікс, де учасник заробляв гроші після переказу на певні акаунти
Фальшивий QR-код Злочинець просить пожертви через QR-коди, наприклад, у фейкових прямих трансляціях .

Суперечки[ред. | ред. код]

Пікс призвів до відродження миттєвих крадіжок, досі «сплячого» виду злочину. Спеціалізовані банди викрадають жертв, щоб змусити їх здійснювати великі банківські перекази через Пікс. [30] Щоб боротися з цим, Центральний банк у серпні 2021 року оголосив про деякі заходи безпеки в додатку. Серед них найважливішим є обмеження в 1000 реалів для переказів, які здійснюються вночі. [31]

Політичне використання[ред. | ред. код]

У 2022 році Жаір Болсонару неправдиво заявив, що він відповідальний за створення Пікс. [32] [33] [34] Насправді концепція методу оплати була розроблена в 2016 році, а основні напрямки були визначені в 2018 році, ще під час керівництва Мішеля Темера . [32] [33] Дезінформація була опублікована в рекламі на Google і поширена в соціальних мережах . [32] [33] [34]

Двічі Національна спілка працівників центрального банку Бразилії (Sinal) приписувала створення платіжного методу аналітикам і технікам з Центрального банку Бразилії. [35] [36] та заперечувала заяву Болсонару на виборах, що він відповідальний про створення Пікс.

Дивись також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ O Pix é uma criptomoeda? Ele usa blockchain?. Fala, Nubank (pt-br) . 16 вересня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
  2. ↑ а б в 'Pai' ou padrasto? Lançado sob Bolsonaro, Pix foi planejado na gestão Temer
  3. ↑ Banco Central antecipa lançamento do PIX para 5 de outubro. TecMundo. Процитовано 5 жовтня 2020.
  4. ↑ а б PIX começa a funcionar nesta segunda-feira; saiba tudo sobre a nova modalidade de pagamentos. G1 (pt-br) . Процитовано 16 листопада 2020.
  5. ↑ Pix se consolida como meio de pagamento mais usado no país
  6. ↑ Regulamentação do Pix. Banco Central do Brasil.
  7. ↑ Pix começa a operar em 16 de novembro. Governo do Brasil (pt-br) . Процитовано 23 жовтня 2020.
  8. ↑ Pix: entenda o sistema de pagamentos instantâneos do Banco Central. Conductor (pt-BR) . 22 жовтня 2019. Процитовано 29 листопада 2020.
  9. ↑ Comunicado n° 32.927 de 21/12/2018 do Banco Central do Brasil (PDF).
  10. ↑ BC quer lançar sistema de pagamentos instantâneos em 2020 - Economia. Estadão (pt-BR) . Процитовано 5 жовтня 2020.
  11. ↑ Pagamento instantâneo começa em 2020 e deve pressionar setor financeiro. Exame (pt-BR) . 23 липня 2019. Процитовано 5 жовтня 2020.
  12. ↑ Transforming Payments with an Easy, Fast and Secure Way to Move Money (англ.)
  13. ↑ Comunicado n° 34.836 de 6/12/2019 do Banco Central do Brasil.
  14. ↑ PIX vai permitir pagamentos instantâneos no Brasil a partir de novembro. Banco Central do Brasil. 19 лютого 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
  15. ↑ No lançamento do PIX, bancos ficam fora do ar hoje (05). www.tecmundo.com.br (pt-BR) . Процитовано 5 жовтня 2020.
  16. ↑ а б Pix completa um ano com nova funcionalidade de devolução. Agência Brasil (pt-br) . 16 листопада 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
  17. ↑ BC registra 33,7 milhões de chaves do Pix; veja instituições que lideram. economia.uol.com.br (pt-br) . Процитовано 16 листопада 2020.
  18. ↑ O que é Pix?. www.bcb.gov.br. Процитовано 16 листопада 2020.
  19. ↑ Dá para mandar e receber dinheiro se alguma das pessoas não tiver o Pix?. economia.uol.com.br (pt-br) . Процитовано 28 березня 2021.
  20. ↑ PIX: entenda como funciona o novo sistema de pagamentos. InfoMoney (pt-BR) . Процитовано 19 січня 2021.
  21. ↑ Pix custa até R$ 10 para clientes PJ no Itaú, BB, Bradesco e Santander | Brasil. Tecnoblog (pt-br) . 5 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  22. ↑ Ribeiro, Mariana (30 березня 2022). Pela primeira vez, Pix supera cartão em transações. Valor Investe (pt-br) . Процитовано 31 січня 2023.
  23. ↑ Uso do Pix no Brasil já é maior que o de DOC, TED e boleto, diz Banco Central. InfoMoney. 20 травня 2021. Процитовано 1 жовтня 2022.
  24. ↑ Brasil Econômico (5 січня 2021). Jovem tenta reatar namoro via Pix e descobre 'furo' do sistema; entenda. IG.
  25. ↑ A transformação do Pix para os pagamentos brasileiros (PDF). Zetta.
  26. ↑ Jovem que achou dona de documento perdido com Pix de um centavo arranca risadas na web. Costa Norte. 26 квітня 2022.
  27. ↑ Carmo, Marcia (16 липня 2023). 'Pix tipo exportação': pagamento instantâneo se populariza na Argentina com real valorizado. BBC Brasil.
  28. ↑ Wise passará a aceitar Pix como forma de pagamento. Valor Econômico (pt-br) . 10 жовтня 2022. Процитовано 10 січня 2024.
  29. ↑ Golpes do Pix: entenda o que são e como se proteger. Serasa. Процитовано 11 квітня 2022.
  30. ↑ Quadrilhas do Pix: sequestro-relâmpago dispara em SP e criminosos migram para novo crime da moda, diz delegado. BBC News Brasil (pt-BR) . Процитовано 12 вересня 2021.
  31. ↑ Pix terá medidas de segurança para coibir sequestros e roubos. Agência Brasil (pt-br) . 27 серпня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
  32. ↑ а б в Ethel Rudnitzki (01/09/2022). Bolsonaro volta a mentir sobre Pix em anúncio no YouTube e no horário eleitoral. Aos Fatos. Процитовано 29/10/2022.
  33. ↑ а б в Bolsonaro não criou o Pix, ao contrário do que diz post em rede social. 02/08/2022. Процитовано 29/10/2022.
  34. ↑ а б É #FAKE que Bolsonaro foi criador do PIX. G1. 03/08/2022. Процитовано 29/10/2022.
  35. ↑ Nathalia Garcia (10/05/2022). Servidores do BC criticam uso político do Pix por Bolsonaro e aliados. Folha de S.Paulo. Процитовано 29/10/2022.
  36. ↑ Gabriel Shinohara (23/08/2022). Bolsonaro criou o Pix? Servidores do BC criticam 'uso político' do meio de pagamento no JN. Extra. Процитовано 29/10/2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Stanislawskachko/Пікс_(платіжна_система)&oldid=41994023