Користувач:Starkoval/Нью-Йоркський літературний фестиваль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нью-Йоркський Літературний Фестиваль - це літературний фестиваль, що проходить у смт. Нью-Йорк (колишнє Новгородське, Бахмутський р-н, Україна).

Фестиваль був заснований 2021 року українською письменницею та громадською діячкою Вікторією Амеліною в честь повернення містечку історичного імені Нью-Йорк. Однією з найважливіших цілей фестивалю організатори називають розповідати справжню історію Донеччини Україні, світу, але й самій Донеччині також[1]

"Наш український Нью-Йорк – це не просто гучне американське ім'я. Це наші старі будинки з німецькою черепицею, яку виробляли тут ще з 19-го сторіччя, з віконницями, пофарбованими в блакитне, як люблять у нас, в українських селищах, – пишуть організатори. – Наш Нью-Йорк повернув собі справжнє ім'я і готовий слухати та розповідати – дуже справжні історії. Різні, непрості, важливі".[2]

Заснування фестивалю[ред. | ред. код]

Перший фестиваль відбувся 2-3 жовтня 2021 р. у смт. Нью-Йорк (Україна), після того як влітку 2021 року містечку було повернуто[3] його історичну назву "Нью-Йорк" (з 1951 по 2021 місто називалось[4] Новогродське)

Мені бракувало такого фестивалю, який би не лише підтримував місцевих та намагався розважити людей, які живуть біля лінії фронту, але також і розповідав би решті України та світові про Донеччину. З цієї точки зору, локація смт Нью Йорк – дуже вдала. З цього простіше робити бренд, ніж з чогось іншого. – Вікторія Амеліна в інтерв'ю Радіо Свобода[5]

Основною локацією фестивалю стало приміщення клубу Фенольного заводу, смт Нью-Йорк, Донецька обл. На той час містечко знаходилося всього за декілька кілометрів від лінії розмежування[6] (дет. Війна на Сході України) Фокусною темою першого Нью-Йоркського Літературного фестивалю стала "Справжні імена. Справжні історії". [7]

"Сталінський режим колись змінив Нью-Йорк на Донеччині до невпізнання: справжнє ім’я відібрали в 1951-му, історію – ще раніше. Коли нью-йоркців різних національностей, як і більшість українців, депортували, розстрілювали, вбивали голодом або "просто" – хоча, можливо, це і не найпростіше – навчили мовчати та забувати.

Справжнє ім'я Нью-Йорк собі вже повернув, тепер – час повертати справжню історію. Чи радше – історії. Бо таке складне минуле та сьогодення, з яким маємо справу повсюди в Україні, можна повернути та осмислити лише в багатоголоссі – в добрій літературі та добрій довірливій розмові.

Пам’ять, приватна й архівна, залишила нам легенди, вицвілі фотографії кірхи й нью-йоркських вулиць, і – поодинокі цеглини з відтиском "Нью-Йоркъ". На НЛФ 2-3 жовтня ми спробуємо разом шукати справжні історії Донеччини – історії європейських переселенців, підприємців, селян, дисидентів, поетів та музикантів. Шукатимемо їх, як вцілілу цеглу та черепицю з відтиском "Нью-Йоркъ", уламки наших зруйнованих часом і війнами будинків", – розповідає Вікторія Амеліна.[8]

Справжня історія Донеччинни[ред. | ред. код]

Значна увага під час першого фестивалю була присвячена питанню пошуку і висвітленню справжньої історії Донеччини. Фестиваль розпочався з лекції історикині Олени Стяжкіної про українську та про європейську історію регіону, яка була практично похована під радянським міфом про російський Донбас.

"Ми не маємо називати себе Донбасом. Ми не маємо дозволяти іншим так називати себе. Це дуже небезпечна історія. Це дуже неправдива історія. Це історія про корисні копалини, а не людей і регіон", – сказала Стяжкіна.[9]

Про пам'ять говорила й Сталіна Чубенко – мама 16-річного Степана Чубенка з Краматорська, якого розстріляли окупанти. [10]

Також під час фестивалю відбувся конкурс есеїв для старшокласників Нью-Йорка. Темою текстів було «Що для мене назва мого містечка». В есеях діти рефлексували щодо історії свого містечка, писали про родинні історії, пов'язані з містом.[11]

Призом для переможців стала освітня мандрівка "Зима разом" до Києва та Львова. В раммках цієї мандрівки відбувся "Марафон поезій та справжніх історій", на якому підлітки з Донеччини виступали разом з відомими літераторами Остапом Сливинським, Галиною Крук, Катериною Міхаліциною, Олексієм Чупою та музикантом Марком Токаром в артцентрі "Дзиґа", де діти змогли поділитися з мистецьким середовищем Львова історіями про рідне містечко та своє дитинство на війні.[12]

Учасники фестивалю[ред. | ред. код]

Учасниками першого Нью-Йоркського Літературного фестивалю стали[13] Галина Крук, Світлана Поваляєва, Катерина Міхаліцина, Олена Гусейнова, Олексій Чупа, Тамара Горіха Зерня, Олена Стяжкіна, Сталіна Чубенко, Сергій Гридін, Олена Лотоцька, Крістіна Шевченко, Карина Варфоломієва, Павло Кириленко, Юлія Костюніна, Василь Чинчик, Ольга Герасим'юк, Сергій Жадан.

Онлайн-виступи також мали Марія Гєнкін (США), Себастьєн Гобер (Франція), Ірена Карпа (Україна/Франція).

До музичної програми ввійшли Сергій Жадан, Лінія Маннергейма, Марк Токар, Очеретяний кіт, а також місцеві музичні колективи.

Понад два десятки виступів та дискусій помістилося у два дні, які були заповнені з ранку до пізнього вечора. Найбільше охочих зібралося послухати поезію Сергія Жадана та його виступ з групою «Лінія Маннергейма».

Публіка насторожено слухала, коли Жадан читав свої переклади поезії Бертольда Брехта (чим обіграв німецьку спадщину селища) під музичний супровід Марка Токара на контрабасі. Коли закінчив, оплески було чутно надворі.

Його спільний репертуар з «Лінією Маннергейма» наче створений для виконання на Сході. Коли Жадан читав свій вірш «Їй 15» («Вона думає, стоячи зранку на своєму місці, що навіть ця територія, виявляється, може бути бажаною і дорогою…»), подекуди у глядачів блищали очі від сліз. Під пісню «Де твоя лінія?» вони позривалися з місць і побігли танцювати під сцену.

Артистів двічі викликали на біс. Потім ще раз вони виходили на прохання Амеліної співати гімн України — разом із солісткою торецького дуету Light Music.

Сергій Одаренко для видання Тексти[14]

Організатори[ред. | ред. код]

Організаторами фестивалю стали Вікторія Амеліна та громадська організація "Культурний елеватор", Голова ГО Олександра Папіна.

До команди фестивалю увійшли також Катерина Міхаліцина, Тетяна Пилипець і Тетяна Ваврик.[15]

Фестиваль після повномасштабного вторгнення[ред. | ред. код]

В 2022 році Нью-Йоркський Літературний фестиваль не відбувся через повномасштабне російсське вторгенння в Україну

"Ми, команда Нью-йоркський Літературний Фестиваль, планували проводити поетичні читання та конкурс есе для дітей в селищі Нью-Йорк на Донеччині. Але росіяни руйнують наш Нью-Йорк та інші чудові українські міста й містечка, вбивають дітей і нищать бібліотеки. Тому ось уже понад три місяці нам знову, як і в 2014-му, не до поетичних читань — ми волонтеримо, щоби втримати і звільнити всі українські міста, від Старобільська до Бахчисарая. Ми вирішили об'єднати наші зусилля задля спільної мети. Замість проводити поетичні читання — допомагаємо ЗСУ їбашити ворогів… поетично."[16]

Команда Нью-йоркського літературного фестивалю (НЛФ) запустила кампанію #їбаштеїхпоетично, якою заохочують донатити на потреби підрозділу, який воює біля українського Нью-Йорка на Донеччині. Зокрема на підтримку акції свої вірші опублікували українські письменниці Оксана Луцишина та Світлана Поваляєва.[17]

Вранці 26 травня 2023 р. росіяни зруйнували будинок культури, де відбувався Нью-Йоркський літературний фестиваль. [18]

Кураторка та засновниця Нью-Йоркського Літературного фестивалю Вікторія Амеліна від початку повномасштабного вторгнення приєдналася до польових дослідників воєнних злочинів Росії в команді Truth Hounds – організації, яка протягом останніх восьми років документує порушення прав людини в країнах Східної Європи та Центральної Азії.[19]

Вікторія Амеліна померла 1 липня 2023 р. від тяжкого поранення, отриманого 27 червня внаслідок ракетного удару армії РФ по Краматорську. [20]

Наступного дня видавництво Віват оголосило розпродаж залишків накладу книги “Синдром листопаду” Вікторії Амеліної, зібрані кошти направлять на організацію «Нью-Йоркського літературного фестивалю», аби захід заснований письменницею і надалі відбувався.[21]

Пізніше цього ж дня директорка харківського видавництва «Віват» Юлія Орлова повідомила, що всі 390 примірників придбали  за шість годин. [22]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ Хочемо розповідати справжню історію Донеччини Україні, світу і самій Донеччині також: як пройшов Нью-Йоркський літфестиваль на лінії розмежування. Громадське радіо (укр.). 13 жовтня 2021. Процитовано 5 липня 2023.
  2. ↑ Суспільне Культура: У Нью-Йорку Донецької області відбудеться літературний фестиваль. 22 липня 2021.
  3. ↑ Про перейменування селища міського типу Новгородське Бахмутського району Донецької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 липня 2023.
  4. ↑ Суспільне медіа. Як на Донбасі з'явився Нью-Йорк.
  5. ↑ Донбас.Реалії; Куренная, Дар'я (16 вересня 2021). «Треба не плакати, а робити Нью-йоркський літературний фестиваль» – письменниця Вікторія Амеліна. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 липня 2023.
  6. ↑ Справжні історії: як пройшов перший літературний фестиваль в українському Нью-Йорку. chytomo.com (укр.). 22 жовтня 2021. Процитовано 4 липня 2023.
  7. ↑ ГОЛОВНА. НЛФ (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
  8. ↑ Нью-Йоркський літературний фестиваль “Справжні імена. Справжні історії“. PEN Ukraine (укр.). 28 вересня 2021. Процитовано 5 липня 2023.
  9. ↑ Називати себе Донбасом – дуже небезпечна історія, – історикиня Стяжкіна. 24 Канал (укр.). 6 жовтня 2021. Процитовано 5 липня 2023.
  10. ↑ На рубежі з війною: в українському Нью-Йорку відбувся перший літературний фестиваль. 24 Канал (укр.). 6 жовтня 2021. Процитовано 5 липня 2023.
  11. ↑ Хочемо розповідати справжню історію Донеччини Україні, світу і самій Донеччині також: як пройшов Нью-Йоркський літфестиваль на лінії розмежування. Громадське радіо (укр.). 13 жовтня 2021. Процитовано 5 липня 2023.
  12. ↑ Нью-Йоркський літературний фестиваль організував зустрічі відомих людей і підлітків з Донеччини. Еспресо.Захід. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 5 липня 2023.
  13. ↑ Нью-Йоркський літературний фестиваль “Справжні імена. Справжні історії“. PEN Ukraine (укр.). 28 вересня 2021. Процитовано 4 липня 2023.
  14. ↑ Осінь у Нью-Йорку. Як у прифронтовому селищі на Донеччині влаштували літературний фестиваль. texty.org.ua (укр.). 2021. Процитовано 4 липня 2023.
  15. ↑ Нью-Йоркський літературний фестиваль “Справжні імена. Справжні історії“. PEN Ukraine (укр.). 28 вересня 2021. Процитовано 4 липня 2023.
  16. ↑ НЛФ в умовах війни. Стартувала акція #їбаштеїхпоетично для збору коштів на потреби ЗСУ. НьюЙоркер.City (укр.). Процитовано 4 липня 2023.
  17. ↑ Нью-йоркський літературний фестиваль запустив кампанію #їбаштеїхпоетично. LiRoom (укр.). 24 травня 2022. Процитовано 5 липня 2023.
  18. ↑ Росіяни зруйнували будинок культури, де відбувався Нью-Йоркський літературний фестиваль. chytomo.com (укр.). 27 травня 2023. Процитовано 5 липня 2023.
  19. ↑ Протиотрута. Пам’яті Вікторії Амеліної. Українська правда _Життя. Процитовано 4 липня 2023.
  20. ↑ Смерть Амеліної: нове українське розстріляне відродження – DW – 03.07.2023. dw.com (укр.). Процитовано 4 липня 2023.
  21. ↑ Гроші з продажу книги Амеліної «Синдром листопаду» підуть на організацію літературного фестивалю. www.ukrinform.ua (укр.). 3 липня 2023. Процитовано 4 липня 2023.
  22. ↑ detector.media (4 липня 2023). Гроші від продажу книги Вікторії Амеліної «Синдром листопаду» направлять на організацію літературного фестивалю. detector.media (укр.). Процитовано 5 липня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Starkoval/Нью-Йоркський_літературний_фестиваль&oldid=39867489