Косовець золотокрилий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Косовець золотокрилий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Котингові (Cotingidae)
Рід: Пига (Lipaugus)
Вид: Косовець золотокрилий
Lipaugus ater
Férussac, 1829
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Tijuca atra
Посилання
Вікісховище: Lipaugus ater
Віківиди: Lipaugus ater
МСОП: 22700718

Косове́ць золотокрилий[2] (Lipaugus ater) — вид горобцеподібних птахів родини котингових (Cotingidae)[3]. Ендемік Бразилії.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 26 см. Самці мають переважно чорне забарвлення, на плечах у них золотисто-жовті "дзеркальця". Самиці мають непримітне, оливково-зелене забарвлення, живіт у них жовтуватий. Дзьоб жовтувато-оранжевий. Самці є дуже галасливими птахами, часто видають гучний, пронизливий свист.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Золотокрилі косовці мешкають в горах Серра-ду-Мар і Серра-да-Мантикейра на південному сході Бразилії, в штаті Ріо-де-Жанейро, на крайньому сході Сан-Паулу і в прилеглих районах на півдні Мінас-Жерайсу. Вони живуть в середньому і верхньому ярусах вологих гірських атлантичних лісів, зокрема в Національних парках Серра-дус-Органус та Ітатіая. Зустрічаються на висоті від 1100 до 2100 м над рівнем моря. Живляться плодами, зокрема плодами пальм, а також комахами.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція золотокрилих косовців становить від 20 до 40 тисяч дорослих птахів. Їм може загрожувати знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Lipaugus ater: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 жовтня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Cotingas, manakins, tityras, becards. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 жовтня 2022.